- •Вступне слово
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Києва
- •1. 2. Соціальний та економічний розвиток Києва
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис.Т.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в Києві
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •Основні забруднювачі атмосферного повітря
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в м. Києві
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідеміологічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров'я населення.
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин
- •Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень м.Києва
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в м.Києві
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду м.Києва
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3 Якість грунтів
- •6.3.1 Якість грунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2 Забруднення грунтів
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7 Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Використання надр
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Cтруктура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти підвищеної екологічної безпеки
- •Виходячи із небезпеки, яка потенційно існує у місті Києві, є ряд пропозицій, а саме:
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Києва
- •Рисинук 11.1 Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі т.У.П. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1 Транспортна система м. Києва
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика м. Києва
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4 Державна екологічна експертиза проектної документації.
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природокористування
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення систем управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної бепеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •Громадські рухи
- •13.13. Виконання державних екологічних програм
- •Висновки і пропозиції
12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
Транспорт являється основним забрудником атмосферного повітря м. Києва. Тенденція збільшення транспортних засобів в населення в останні роки призводить до утворення великої кількості заторів на дорогах та як наслідок загазованості.
Для усунення цієї проблеми в Києві заборонили в'їзд вантажного транспорту з 7 - 20.00. Даний захід суттєво зменшив кількість заторів, та загазованість на проблемних ділянках автошляхів міста.
12.3. Використання альтернативних видів палива
Одним з альтернативних видів палива для автотранспорту є природній газ.
Стиснутий до 200 атмосфер природний газ як моторне паливо має низку важливих переваг порівняно з бензиновим і дизельним. Серед них цілий набір чудових екологічних достоїнств — на сьогодні він є найчистішим альтернативним паливом для транспортних засобів. Досить сказати, що у вихлопі двигуна, котрий працює на газі, маса канцерогенів у 10, а іноді й у 100 разів менша, аніж в інших видах палива. Особливо небезпечним є дизельне — воно складне за вмістом, і вихлопні гази при його спалюванні містять понад 40 сполук. Серед них можна знайти канцерогени, мутаногени і речовини, котрі порушують функції ендокринної системи, викликають респіраторні захворювання.
На даний момент частка використання стиснутого газа як палива на автомобілях порівняно до бензину мізерна, але зважаючи на нові Європейські стандарти можна вважати що в майбутньому альтернативне паливо посяде одне з перших місць.
13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
13.1. Екологічна політика м. Києва
В місті Києві здійснюється політика, спрямована на захист життя і здоров’я населення від негативного впливу забруднення навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення максимально ефективного використання та активізації природного фактора, сприяння здоровому способу життя киян.
Фото 13.1.Колегія Держуправління
Це означає необхідність створення умов для мешканців та гостей столиці України користуватися чистим повітрям, чистою водою, екологічно чистими продуктами харчування, екологічно чистими рекреаційними ресурсами міста.
Для забезпечення цих основних умов здорової життєдіяльно- сті населення в місті необхідно ефективно використовувати наявні природні ресурси та розробляти і реалізовувати заходи, спрямовані на постійне поліпшення якості навколишнього природного середовища в столиці України.
Основним завданням екологічної політики є забезпечення сталого збалансованого розвитку міста як столиці України, економічно, соціально та екологічно збалансованого вирішення завдань щодо досягнення запланованих результатів функціонування міста в перспективі. При чому, екологічна складова сталого розвитку виступає на перший план і є пріоритетною, порівняно з досягненням економічних та соціальних результатів, бо стан навколишнього природного середовища за сучасних умов є визначальним фактором життєзабезпечення.
Політика сталого розвитку означає, що екологічна політика в м. Києві (як її складова) має передбачати дотримання деяких принципів, які визначають сталий розвиток міста:
По-перше, відмову від практики орієнтації процесу розвитку тільки на традиційні економічні показники, зокрема на темпи та обсяги росту внутрішнього валового продукту. Необхідно забезпечити в результаті розвитку не тільки досягнення певних економічних зрушень, але й екологічну стабільність (не порушити навколишнє природне середовище). Для досягнення стійкого сталого розвитку захист навколишнього природного середовища не може розглядатися окремо, у відриві від забезпечення виконання намічених завдань економічного та соціального характеру. Потрібно в кожному конкретному випадку знаходити прийнятний баланс між економічним розвитком і збереженням природи.
Екологічна політика в столиці має створити умови для забезпечення антропогенного впливу на довкілля не вище нормативно допустимого рівня, досягнення та підтримання життєзабезпечуючих якостей природної екосистеми до рівня, що гарантує екологічну безпеку територіальної громади міста.
По-друге, необхідність збільшення значення державного регулювання процесів вирішення проблем якості життя населення, забезпечення оптимального взаємовідношення важелів державного управління та ринкового регулювання соціально-економічного розвитку.
По-третє, необхідність раціонального природокористування та ефективного використання всіх видів ресурсів, особливо природного походження. При цьому важливе значення має інноваційна політика, спрямована на підвищення ефективності ресурсоспоживання, зниження обсягів відходів, які утворюються в процесі виробництва та споживання, а також широке використання відходів як вторинних матеріальних ресурсів.