5.2.4. Адвентивні види рослин

Київ є одним із найбільших центрів в Україні первинного проникнення, закріплення, автономного розселення, повної натуралізації та подальшої експансії адвентивних (заносних) рослин. Зараз в урбанофлорі Києва їх нараховується понад 600 видів. Найбільша кількість адвентивних рослин походить з Північної Америки, Середземномор'я, Середньої Азії, Кавказу та Західної Європи.

Фото 5.5. Амброзія

На першому місці за ступенем негативного впливу стоять експансивні адвентивні види, кількість яких останнім часом становить близько 80 видів. Вони швидко захоплюють значні території, продукують велику біомасу, пригнічують і витісняють види природної флори. Ці рослини уніфікують фітоландшафти, створюють монодомінантні низькодекоративні угруповання, викликають відчуття занедбаності парків і скверів.

Значну частину адвентивних компонентів урбанофлори Києва складають злісні та карантинні бур'яни (74 види). Серед адвентивних рослин є отруйні, яких загалом нараховується 111 видів. Найбільш небезпечними є болиголов, чорнощир, переступень, лаконіс, ваточник та ін.

Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори

Таблиця 5.11

Географо-генетичні групи антропофітів	Число антропофітів	% від всіх антропофітів	Число кcенофітів	% від всіх кcенофітів
Європейська	-	-	-	-
Південноєвропейсько- Азіатська	-	-	-	-
Східноєвропейсько- Азіатська	-	-	-	-
Азіатська	-	-	-	-
Американська	-	-	-	-
Африканська	-	-	-	-
Невизначеного походження	-	-	-	-

Ще одна група рослин є продуцентами алергенів (44 види), які викликають у людей стійкі та важковиліковні полінози. Найвідоміша з них - амброзія полинолиста, що спричиняє осінню сінну лихоманку та астматичні загострення.

5.2.5. Стан зелених насаджень м.Києва

До системи зелених насаджень м.Києва належать міські ліси, які відносяться до державного лісового фонду України, міські насадження загального, обмеженого та спеціального користування. В межах міста ліси і інші лісовкриті площі займають 35,4 тис. га, або 42,4 % від загальної площі міста. Крім цього до зелених насаджень міста загального користування відносяться парки, сквери, інші зелені насадження – 6,6 тис. га. У цілому забезпеченість міста зеленими насадженнями складає 163 кв. м. на 1 мешканця. В екологічному аспекті провідне місце належить насадженням загального користування як таким, що безпосередньо формують характер міської селітебної зони, забезпечують відпочинок населення і визначають ступінь забезпеченості зеленими насадженнями одного міського жителя.

У великих містах, яким є й м.Київ, та поблизу них особливо гостро стоїть проблема деградації навколишнього природного середовища та втрати біологічної стійкості зелених насаджень. Санітарний стан зелених насаджень загального користування міста (парків, скверів, бульварів тощо) здебільшого не відповідає сучасним вимогам ведення паркового господарства.

На основі аналізу породного складу вуличних насаджень виявлено невтішну картину стосовно розподілу дерев як за категоріями стану, так і за видовим складом, що виявляється в бідності асортименту. Найповніше представлені липи (39%), гірко каштан звичайний (22%), тополі (21%), клен гостролистий і цукристий (8%). Ще на 7 видів припадає близько 5% площ. За загальним станом тільки половина дерев оцінена 4 або 5 балами.

До основних причин погіршення стану зелених насаджень у м. Києві відноситься в першу чергу погіршення умов місцезростання дерев у вуличних насадженнях: забрудненість повітряного середовища пилом і газами, неправильним добором порід до умов середовища, обмеженим обсягом живлення рослин, одностороннім виносом поживних речовин, недостатньою аерацією ґрунту внаслідок погіршення його фізичних властивостей та умов діяльності ґрунтових мікроорганізмів, накопичення продуктів розпаду коренів. Крім того, відмічається негативна дія автотранспорту, який отруює міське повітря шкідливими для дерев сполуками, ущільнює й забруднює грунт під деревами, викликає вібрації ґрунту, що проявляється в розбалансуванні ростових речовин та гальмуванні росту й розвитку рослин. Небезпечне для дерев є зайве нагромадження іонів натрію й хлору внаслідок застосування хлористих солей для прискорення танення снігу й льоду в зимовий період та поливання дерев хлорованою водою.

Ще одною з основних причин погіршення стану зелених насаджень є відсутність необхідних коштів на розробку проектів їх реконструкції, нестача капіталовкладень на їх впорядкування та догляд за ними. Це призводить до збільшення кількості сухостійних дерев, захаращення, зміни порід та інших негативних явищ.

Фото 5.6. Омела біла

Загрозливого характеру набула розповсюдженість омели білої в міських зелених насадженнях як в парках, так і в вуличних насадженнях. Особливо сильно вражені омелою клен гостролистий і цукристий, робінія звичайна, тополя дельтовидна, липа серцелиста. До цього часу крім обрізання гілок, вражених омелою, інших ефективних методів боротьби з цією хворобою для умов міста немає. Разом з тим, одним із заходів по запобіганню розповсюдження цього паразита, є поступова заміна вразливих омелою порід на невразливі, над реалізацією якого мають працювати місцеві органи виконавчої влади, КО “Київзеленбуд” та Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м.Києві.

Фото 5.7. Голосіївський парк ім. Максима Рильського

Не меншою проблемою в останні роки стало використання нерайонованого і неадаптованого до умов місцезростання посадкового матеріалу, як правило дорогого та іноземного походження. Такий посадковий матеріал, у більшості вражений грибковими захворюваннями, механічно ушкоджений і висаджується не в оптимальні терміни – іноді з повністю розвинутими вегетативними бруньками, а іноді й у стані цвітіння. Цілком упущені такі агротехнічні прийоми як обробіток ґрунту, основне й вегетаційне внесення добрив, система поливу, догляду за насадженнями тощо.

Підсилює негативні тенденції зі створення й утримання зелених насаджень міста невдалі експерименти з реорганізації КО "Київзеленбуд". Відсутність у нового керівництва стратегії й тактики розвитку зеленого господарства міста, на фоні низької технологічної й виконавчої дисципліни підпорядкованих комунальних підприємствах призводить до занепаду галузі і суттєвого погіршення екологічного стану міста.

Разом з тим, навіть в умовах недостатнього фінансування та інших проблем, підприємствами КО “Київзеленбуд” із залученням громадськості протягом року виконані значні обсяги робіт з озеленення і підготовки парків, скверів, бульварів, лісопаркових зон міста, благоустрою бюветів питної води. Розпочата і продовжується поетапна реконструкція зелених насаджень міських парків. Так впродовж 2009 року комунальними підприємствами по утриманню зелених насаджень м.Києва отримано з бюджету 55 882,1 тис.грн. та проведено наступні роботи з озеленення міста: висаджено 11,5 тис. декоративних дерев, 23,0 тис. декоративних кущів та 10,3 млн. квітів; влаштовано, створено та відремонтовано 148,0 га газонів.

З метою покращення стану зелених насаджень у місті запроваджено проведення щорічних весняних та осінніх місячників з благоустрою, озеленення та поліпшення санітарного стану міста, у День довкілля та під час місячників створюються зелені насадження, висаджується від 15 до 20 тисяч молодих дерев, понад 30 тисяч декоративних чагарників, інші елементи озеленення, квітники та газони. Здійснюється також постійний догляд за ними та проводиться ландшафтна реконструкція існуючих зелених насаджень.

Жодний будівельний об’єкт у м.Києві не приймається в експлуатацію без озеленення прилеглої території. На виконання наказу Мінприроди від 04.11.2004р. № 429 здійснюються компенсаційні висадження дерев, чагарників та інших зелених насаджень у кількостях, рівних кількості знесених.

Озеленення населених пунктів, га

Таблиця 5.12

Заходи	Рік
	2000	2005	2006	2007	2008	2009
Створено нових зелених насаджень, га				16,1	11,84	-
Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га	80,5	16,6	17,0	30,5	58,6	-
Проведено догляд за насадженнями, га			9255,64	9255,64	8130,11	8308,67

Найкраще забезпечені озелененими територіями жителі Шевченківського, Голосіївського, Дніпровського, Святошинського та Солом’янського районів, а найменш забезпечені - Подільського району.