13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля

Основою нових прогресивних засобів виробництва і систем є наукові дослідження. Київ характеризується унікальною концентрацією науково-дослідних ін­ститутів і вищих навчальних закладів з потужними науковими школами сві­тового значення, 7 технопарків («Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка», «Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона», «Інститут монокристалів», «Інститут технічної теплофізики», «Київська політехніка», «Інтелектуальні інформаційні технології», «Агротехнопарк»). Відносно розвинутою є інфраструктура інноваційної діяльності (створено КП «Центр високих технологій та інновацій», діє 300 інноваційних фондів і компаній). Крім того, в Києві знаходиться велика кількість ВУЗів з екологічними спеціальностями .

Причиною гальму­вання науково-дослідної діяльності є недостатня фінансова підтримка держави. З міського бюджету фінансуються тільки прикладні дослідження, спрямовані на одер­жання нових знань із метою їх практичного використання у господарстві міс­та.

Чинним законодавством і нормативно-правовими актами капіталовкла­дення на наукове забезпечення міської інфраструктури, а саме: впровадження результатів наукових розробок, не передбачаються. У зв'язку з цим виконан­ня науково-технічних робіт призупиняється на завершальних, найбільш ресурсоємних етапах виготовлення та дослідження експериментальних зразків.

Хоча існують негативні тенденції в наукових дослідженнях слід також відзначити, що збільшується кількість робіт саме в галузі екології. Ведуться дослідження в сфері переробки ТПВ, що є однією з найактуальніших проблем Києва. Перспектива проведення ЄВРО 2012 в Україні спонукає до покращення стану навколишнього середовища і як наслідок зацікавленості влади. Тому очікується збільшення фінансування в науково-дослідну роботу.

Також, досліджуються найефективніші способи переробки пестицидів, та досліди в використані нетрадиційних джерел енергії, а саме дослідження біопалива. НАН України була розроблена та поступово впроваджується Цільова комплексна програма наукових досліджень “Біомаса як паливна сировина” (“Біопалива”).

13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень

З метою забезпечення сприятливих умов для розв’язання екологічних проблем на регіональному рівні в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в м. Києві проходять засідання Громадської екологічної Ради, до складу якої входять представники громадських організацій та їх об'єднань, а також громадяни України. Основними завданням Громадської ради є:

• сприяння реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами з питань, що стосуються довкілля та сталого (збалансованого) розвитку;

• участь у формуванні та реалізації екологічної політики та підтримка громадських ініціатив щодо цього процесу;

• сприяння інтеграції екологічної політики до інших складових державного розвитку, як основної передумови переходу держави до сталого розвитку;

• участь у контролі щодо врахування центральними органами виконавчої влади громадської думки у процесі підготовки, прийняття та виконання рішень з питань, що стосуються довкілля та сталого розвитку;

• сприяння заходам просвіти та освіти в інтересах сталого розвитку;

• участь у обговоренні проектів нормативно-правових актів у сфері охорони довкілля, природокористування та формування громадських ініціатив щодо вдосконалення і розвитку природоохоронного законодавства;

• сприяння обміну екологічною інформацією між Мінприроди України, іншими органами державної влади та громадськістю України.

Фото 13.4. Лекція у гімназії

Можливість доступу до інформації дозволяє громадськості краще зрозуміти ситуацію і взнати про існування екологічних ризиків і дій, що впливають на них, їх сім'ї і місцеві громади.

Право громадян на участь у процесі прийняття рішень базується на визначених Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", законом України "Про звернення громадян", Законом України "Про інформацію" та Орхуською конвенцією гарантіях прав громадян: вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію.

Участь громадськості в процесі ухвалення рішень, у рамках Орхуської конвенції, підвищує якість ухвалених рішень і процесу їх виконання, надає громадськості можливості висловлювати свою занепокоєність і дає змогу органам виконавчої влади забезпечувати належним чином врахування таких інтересів. Держуправління підтримує права громадян на отримання достовірної інформації, що стосується довкілля, визнає важливість окремих громадян, неурядових організацій, що відіграють важливу роль в справі охорони навколишнього природного середовища.

Представники громадськості також мають право брати участь в проведенні державної екологічної експертизи, шляхом виступів у ЗМІ (засоби масової інформації), подання скарг, пропозицій та рекомендацій, включення представників громадськості до складу експертних комісій.

Скарги та звернення громадян щодо недотримання організаціями природоохоронного законодавства розглядалися з виїздом на місце та з прийняттям відповідних мір, а саме притягненням до адміністративної відповідальності.

Враховуючи думку громадськості, суб’єкти екологічної експертизи проводять публічні слухання або відкриті засідання. Еколого-експертні органи після завершення екологічної експертизи повинні висвітлити про її висновки щодо подальшої реалізації (використання, застосування, експлуатації тощо) об’єкта, через засоби масової інформації та надіслати відповідним органам виконавчої влади на місцях, органам державної екологічної експертизи та зацікавленим особам або замовникам об’єктів екологічної експертизи, стосовно яких вона проводилася.

Для кращого інформаційного забезпечення громадськості, Держуправління також співпрацює з пресою, радіо, телебаченням, де обговорюються питання забруднення атмосферного повітря, води, проблеми утилізації сміття, незаконного знесення зелених насаджень, питання забудови міста, проведення природоохоронних заходів тощо. За 2008 рік проведено 14 виступів на телебаченні: ТРК "Сіті", ТРК "Київ", "ICTV", "5-канал", "Перший діловий", "Тоніс" , 6 публікацій в газетах: "Киевское слово", "Економічна газета", "Правда України", "Обзор", "Експрес"; 6 виступів на радіо: "Голос Києва", Національне радіо, "Промінь".

Слід зазначити, що використовується два аспекти надання інформації:

- активне - надання інформації поширюється з власної ініціативи органів Державної влади;

- пасивне – надання інформації на запит.

Публічний доступ до даних, завдяки активному наданню інформації, сприяє інформованості громадськості про навколишнє природне середовище. З метою ефективного доступу до екологічної інформації крім друкованих матеріалів, використовуються і електронні засоби масової інформації. Для широкого кола громадськості інформація про стан охорони навколишнього природного середовищам розміщується в Інтернеті на сайті Мінприроди України. Поповнення веб-порталу Мінприроди України екологічною інформацією здійснюється регулярно. Формування та постійне оновлення електронних баз даних екологічної інформації надає громадськості вільний доступ до неї через мережу Інтернет.

Фото 13.5. Конкурс "Ялинка 2010"

Пасивне поширення інформації може задовольнити потреби окремої людини, а активне - широке коло громадськості.

Отримання достовірної екологічної інформації є невід'ємним правом кожного члена суспільства. Екологічна інформація може забезпечувати різний ступінь екологічних знань, різну їхню глибину, ґрунтовність залежно від індивідуально-психологічних особливостей, віку, життєвого досвіду, фаху, моральної та соціальної позиції індивіда. Необ’єктивні знання призводять до формування та розвитку викривленої екологічної свідомості.