- •Вступне слово
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Києва
- •1. 2. Соціальний та економічний розвиток Києва
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис.Т.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в Києві
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •Основні забруднювачі атмосферного повітря
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в м. Києві
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідеміологічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров'я населення.
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин
- •Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень м.Києва
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в м.Києві
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду м.Києва
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3 Якість грунтів
- •6.3.1 Якість грунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2 Забруднення грунтів
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7 Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Використання надр
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Cтруктура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти підвищеної екологічної безпеки
- •Виходячи із небезпеки, яка потенційно існує у місті Києві, є ряд пропозицій, а саме:
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Києва
- •Рисинук 11.1 Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі т.У.П. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1 Транспортна система м. Києва
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика м. Києва
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4 Державна екологічна експертиза проектної документації.
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природокористування
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення систем управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної бепеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •Громадські рухи
- •13.13. Виконання державних екологічних програм
- •Висновки і пропозиції
5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду м.Києва
Розвиток природно-заповідного фонду України (ПЗФ) має бути одним із основних пріоритетів екологічної політики держави. Природно-заповідний фонд має особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, слугує збереженню природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтриманню загального екологічного балансу і забезпеченню фонового моніторингу навколишнього природного середовища.
Природне довкілля є не лише природним середовищем проживання людини, а й природним капіталом, що надає людині безліч ресурсів та послуг. Людська цивілізація переходить від ери, в якій обмежуючим фактором розвитку був капітал, створений людиною, до ери, в якій таким дефіцитним чинником стає природний капітал. Логіка ефективних управлінських дій за таких умов вимагає максимального підвищення продуктивності використання природного капіталу та постійного нарощування інвестицій у збільшення його відновлювальної частини. Ядром відновлювального природного капіталу будь-якої нації є її природно-заповідний фонд.
Структура природно-заповідного фонду міста
станом на 01.01.2010 року
Таблиця 5.21
№ п\п |
Найменування об’єктів ПЗФ |
Об’єкти природно-заповідного фонду |
|||||
Загальнодержавного значення |
Місцевого значення |
Всього |
|||||
Кількість |
Площа |
Кількість |
Площа |
Кількість |
Площа |
||
1. |
Біосферні заповідники |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
2. |
Національні природні парки |
1 |
4525,52 |
- |
- |
1 |
4525,2 |
3. |
Дендрологічні парки |
1 |
6,5 |
1 |
13,7 |
2 |
20,2 |
4. |
Регіональні ландшафтні парки |
- |
- |
4 |
2652,2 |
4 |
2652,2 |
5. |
Заказники – всього, в т.ч.: |
1 |
1110,2 |
15 |
4024,0 |
16 |
5134,2 |
|
ландшафтні |
- |
- |
5 |
1321,0 |
5 |
1321,0 |
|
лісові |
- |
- |
6 |
2007,0 |
6 |
2007,0 |
|
ботанічні |
1 |
1110,2 |
- |
- |
1 |
1110,2 |
|
загальнозоологічні |
- |
- |
3 |
665,0 |
3 |
665,0 |
|
орнітологічні |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
іхтіологічні |
- |
- |
1 |
31,0 |
1 |
31,0 |
|
гідрологічні |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
загальногеологічні |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
6. |
Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: |
1 |
99 |
62 |
131,7 |
100 |
161,7 |
|
комплексні |
- |
- |
4 |
115,2 |
4 |
115,2 |
|
ботанічні |
1 |
30,0 |
54 |
16,5 |
55 |
46,5 |
|
лісові |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
гідрологічні |
- |
- |
4 |
- |
4 |
- |
|
джерела |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
зоологічні |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
геологічні |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
7. |
Ботанічні сади |
3 |
205,7 |
- |
- |
3 |
205,7 |
8. |
Парки-пам”ятки садово-паркового мистецтва |
9 |
1942,5 |
12 |
189,5 |
21 |
2132,0 |
9. |
Заповідні урочища |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
10. |
Зоологічні парки |
1 |
39,5 |
- |
- |
1 |
39,5 |
|
РАЗОМ |
17 |
5826,6
|
131 |
7011,22 |
148 |
12480,02 |
Природно-заповідний фонд м. Києва – одна з найбільш важливих ланок в умовах урбанізованого міста, що забезпечує збереження природних територій та комплексів, а також використання їх у рекреаційних цілях, у тому числі для масового відпочинку населення.
Сучасний природно-заповідний фонд Києва складається з 148 територій та об’єктів, з яких 17 загальнодержавного значення.
На виконання ст. 56-59 Закону України “Про природно-заповідний фонд” ведеться постійний облік об"єктів рослинного та тваринного світу у межах заповідних територій. За відсутністю рішень державних органів щодо ведення державного кадастру щорічні зміни у стані ПЗФ заносяться до карток тимчасового обліку, затверджених наказом Головного управління національних природних парків та заповідної справи Мінприроди України від 07.05.1998 р. № 8.
Фото 5.11. Ландшафтний заказник місцевого значення "Жуків острів"
Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві, на виконання Указів Президента України від 27.08.2008р. № 774/2008 "Про невідкладні заходи щодо розширення мережі національних природних парків" та від 01.12.2009р. № 1129 "Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об"єктів", проводиться значна робота по розширенню екологічної мережі, виявленню й підготовці необхідних документів, клопотань, наукових обґрунтувань та проектів рішень щодо надання окремим унікальним об"єктам і територіям статусу об"єктів природно-заповідного фонду України.
На території міста, в останні роки, відбувається динамічне збільшення площі територій та кількості об"єктів, що підлягають особливій охороні – це стосується не тільки об"єктів природно-заповідного фонду, а й рекреаційних, водозахисних, лікувально-оздоровчих та курортних територій. Збільшення площі заповідних територій відбувається за рахунок включення до їхнього складу цінних природних комплексів островів та схилів річки Дніпро.
Зокрема, у 2008 було розширено територію Національного природного парку "Голосіївський", за рахунок цінних лісонасаджень Голосіївського лісу (територія НАУ), з 4521,29 га до 4525,52га.
Так, у І кварталі 2007 року площа природно-заповідних територій складала 12722,4 га, а кількість об"єктів – 102, у 2008 році відповідно – 12833,6 га, 104 об'єктів , а в 2009 - 12837,8 га й 110 об'єктів.
Опрацьовано матеріали, а Київрадою прийняті рішення від 23.04.2009р. № 326/1382 та від 27.11.2009р. № 713/2782 "Про оголошення об’єктів природно-заповідного фонду пам’ятками природи місцевого значення у м. Києві" 37 об'єктів. На даний час (на 01.01.2010 року) загальна кількість територій та об'єктів на території м. Києва становить 148 загальною площею 12,8 тис.га, або 15,4% від загальної площі міста.
Для порівняння, у цілому по Україні доля заповідних територій ледь перевищує 4 %.
За результатами науково-пошукових робіт в м. Києві в 2009-2010 роках підготовлено клопотання з метою оголошення парком-пам"яткою садово-паркового мистецтва парку "Перемога" площею понад 65га.
У парках, скверах, на територіях державних підприємств та приватних землекористуваннях зростає велика кількість різновидових старовікових дерев з унікальними дендрометричними показниками. У приміських лісах збереглось найбільше багатовікових дерев дуба звичайного, сосни звичайної, ялини, плодових порід тощо. Багатовікові дерева мають велику природоохоронну, наукову, естетичну, історичну, меморіальну й господарську цінність, вимагають постійного нагляду й контролю за їхнім станом. Старовікові дерева є носіями генетичного коду наших пралісів, вони і їхній репродуктивний матеріал, який адаптований до глобальних кліматичних змін – це національне багатство народу України. Насіння з таких маточників по вазі іноді перевищує ціну золота.
Культ старих дерев в Україні існував із давніх часів. Наші далекі пращури обожнювали старі дерева й поклонялись їм як святиням. Нині культ старих дерев дещо послабшав, етичні та естетичні мотиви старих дерев не враховується при збереженні міського середовища, і рідко враховуються при проведенні містобудівельної діяльності. Тому проведення роботи щодо виявлення, охорони, збереження й оголошення пам"ятками природи унікальних багатовікових дерев у м. Києві є своєчасним, необхідним і важливим природоохоронним заходом. На 01.01.2010р. у м. Києві налічується 99 пам"ток природи місцевого й одна загальнодержавного значення.
У поточному 2010 році Держуправлінням будуть продовжені роботи з виявлення й оголошення цінних природних об"єктів і територій об"єктами природно-заповідного фонду України. Зокрема, напрацьовано та будуть направлені в постійну комісію з питань екологічної політики Київради 30 пакетів матеріалів для оголошення унікальних природних об"єктів пам"ятками природи, по одній території заказником та парком-пам"яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення.
Запропоновані до заповідання дерева та територія є унікальними природними об"єктами й мають особливу природоохоронну цінність. З метою збереження їх у природному стані з науковою, культурно-освітньою, рекреаційною та естетичною цілями згаданим об"єктам буде надана державну охорону у відповідності до ст. ст. 27, 28, 51-53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
Оголошення об"єктів і земельних ділянок на яких вони розташовані (в межах проекції крон дерев) пам"ятками природи проводиться без вилучення земельних ділянок у їх власників або користувачів, у відповідності до ст..ст. 51-53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України". Підприємства, установи та організації, на землях яких розташовані пам"ятки природи, зобов"язані дотримуватись встановленого для них режиму й відповідати за їх збереження.
Фото 5.12. Пам'ятка природи – дуб Грюневальда
Окремі пам"ятки природи будуть, відповідно до наказу Мінприроди України від 10.12.2009р. № 611 Про затвердження Положення про проведення Всеукраїнського конкурсу "Національне дерево України", зареєстрованого в міністерстві юстиції України 13.01.2010 р. за №18/17313, подаватись на конкурс для відбору стародавніх дерев на присвоєння звання "Національне дерево України" окремо з таких номінацій:
"Найстаріше дерево України";
"Меморіальне дерево України";
"Історичне дерево України";
"Естетично цінне дерево України".
Протягом 2004-2009 років Держуправління роботи з розроблення проектів землеустрою територій та об’єктів природно-заповідного фонду України на території м. Києва з подальшим винесення їх меж у натурі щорічно вносить до Переліків першочергових природоохоронних заходів, що фінансуються з міського фонду охорони навколишнього природного середовища. Усього, протягом 2004-2009 років виділено на проведення даних робіт 1,0 млн. грн. Станом на даний час проводяться роботи з розроблення проектів землеустрою, що фінансуються з міського Ф.О.Н.П.С. на 13 об’єктах.
Крім цього, розробляються проекти землеустрою на 5 об’єктах ПЗФ, що фінансуються з міського бюджету. Таким чином, на різній стадії виконання робіт знаходяться 18 об’єктів ПЗФ загальнодержавного та місцевого значення. В основному – це парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного та місцевого значення, регіональні ландшафтні парки, а також заказники на загальній площі 943 га.
Станом на даний час освоєно коштів:
- з міського Ф.О.Н.П.С. – 681,3 тис. грн.
- з міського бюджету – 334,6 тис. грн.
Проекти землеустрою парків-пам’яток садово-паркового мистецтва «Парк «Кинь Грусть», Сирецький гай», «Березовий гай» розглядались Держуправлінням і були повернуті для доопрацювання та врахування зауважень. Інші проекти на розгляд та погодження до Держуправління не надавались. Станом на даний час рішення Київською міською радою щодо затвердження цих, а також інших проектів землеустрою 18 об’єктів ПЗФ не приймались.
Об’єктами, межі яких винесені в натуру (на місцевості) у м. Києві слід вважати:
Національний ботанічний сад ім.. М. Гришка на площі 130га;
Ботанічний сад і м. І. Фоміна на площі 22,5га;
Київський зоопарк на площі 33,7 га;
Парк ім. Шевченка на площі 5 га;
Дендропарк «Юннатський» на площі 13,7 га;
Усього: на площі 204,9 га.
Території даних об’єктів огороджені парканами, контури яких відповідають встановленим межам. Винесення меж 18 територій та об’єктів ПЗФ у натуру (на місцевості), проекти яких у даний час розробляються, буде здійснено після закінчення робіт із землеустрою та затвердження меж ПЗФ Київрадою.
У даний час назріло питання землеустрою, узгодження та винесення меж у натурі (на місцевості) земель першої черги національного природного парку «Голосіївський». Вищевказані роботи не розпочаті за відсутності відповідного фінансування.
В межах виконання спільного Проекту програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Глобального Екологічного Фонду "Зміцнення управління та фінансової стійкості національної системи природоохоронних територій України видано реєстр – довідник "Стародавні дерева України", який знайомить майже з 200 легендарними стародавніми деревами України, в тому числі деревами міста Києва.
Схвалено проект "Загальнодержавної цільової програми формування та невиснажливого використання національної екомережі України на 2009-2018 роки", проведено науково-експертне оцінювання проекту змін до загальнодержавної програми формування Національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки.