6. Стан земельних ресурсів та грунтів

6.1. Структура та стан земельних ресурсів

Характерною і важливою особливістю земель м. Києва є їхня забудовна диференціація: поруч із щільно забудованими центральними районами‚ існують малозабудовані, або зовсім незабудовані‚ головним чином периферійні території‚ які вкриті рослинністю лісових або лучних формацій. Ці землі‚ які репрезентують до 50% приселітебної території, мають виключне середовище – утворююче‚ екологічне значення і потребують охорони та збереження. Разом з тим спостерігається тенденція щодо забудови вільних територій часто за рахунок скорочення зеленої зони міста, що обумовлює втрату земельних екологічно важливих резервантів міста та екологічного пріоритету в процесі містобудування.

Земельний фонд міста Києва налічує 83,56 тисячі гектарів. При цьому в структурі земель міста Києва 14,8 % від загальної площі використовується для відпочинку, 7,83 % земель використовуються для житлової забудови та громадського призначення, ще 4,3 % земель займають об’єкти промисловості, 2,8 % площі Києва відведено під транспорт та зв’язок. Лише 5,9% столичної землі використовується у комерційних цілях.

6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь

За даними Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держадміністрації) структура земельного фонду міста має такий склад (таб. 6.1.).

Динаміка структури земельного фонду м. Києва

Таблиця 6.1

	Основні види земель та угідь	2005рік		2006 рік		2007 рік		2008 рік		2009 рік
		усього, тис. га	% до загальної площі території	усього, тис. га	% до загальної площі території	усього, тис. га	% до загальної площі території	усього, тис. га	% до загальної площі території	усього, тис. га	% до загальної площі території
	1	4	5	6	7	8	9	10	11	10	11
	Загальна територія	83,6	100	83,6	100	83,6	100	83,56	100	83,56	100
	у тому числі:
1	Сільськогосподар-ські угіддя	5,9	7	5,9	7,1	5,8	6,9	4,77	5,7	4,68	5,6
	з них:
	рілля	1,2	1,3	1,2	1,4	1,2	1,4	0,71	0,8	0,58	0,69
	перелоги	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
	багаторічні насадження	3,2	4	3,3	4	3,2	4	3,2	4	3,3	3,9
	сіножаті і пасовища	1,2	1,4	1,2	1,4	1,2	1,4	0,6	0,7	0,6	0,71
2	Ліси і інші лісо-вкриті площі	36,1	43,2	36,2	43,3	35,9	43,0	35,47	42,4	35,38	42,3
	з них вкриті лісовою рослинністю	36,0	43,1	36,0	43,1	35,8	42,8	35,4	42,3	35,2	42,1
3	Забудовані землі	34,6	41	34,6	41,2	35,9	41,6	36,39	43,5	36,6	43,8
4	Відкриті заболочені землі	0,3	0,4	0,3	0,4	0,3	0,4	0,15	0,2	0,15	0,18
5	Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)	-	-	-	-	0,1	0,1	0,04	0,05	0,04	0,05
6	Інші землі	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
	Усього земель (суша)	76,9	92	76,9	92	76,9	92	76,78	91,9	76,82	91,9
	Території, що покриті поверхневими водами	6,7	8	6,7	8	6,7	8	6,74	8,1	6,74	8,1

Рисунок 6.1. Структура земельно фонду м. Києва

Аналіз структури земельного фонду міста показує, що провідне місце у ньому належить забудованим землям, які займають площу 36,6 тис. га, а це 43,8% від загальної площі міста та землям, що належать лісовим насадженням площею 35,4 або 42,1 % (рис. 6.1). Крім цього в м. Києві є землі, зайняті зеленими насадженнями загального користування, яких нараховується 6,8 тис. га, що використовуються в переважній більшості в природоохоронних, рекреаційних, оздоровчих та культурно-історичних цілях.

Рисунок 6.2. Динаміка селітебної зони

Водні об`єкти на території міста займають площу 6,74 тис. га. На специфіку земельного надбання міста впливає надзвичайна протяжність прибережної смуги‚ яка через винятково високу кількість проток‚ островів інших водойм сягає близько 35 км. Як правило‚ прибережні площі пов`язані із цінними природними біокомплексами рослинного і тваринного світу‚ мають рекреаційне‚ оздоровче значення і формують характерне ландшафтне обличчя міста‚ що обумовлює необхідність забезпечення їх недоторканості. Водночас, саме в таких мальовничих урочищах нерідко є намагання котетжної забудови‚ в тому числі у межах водоохоронної зони.

У зв’язку з розвитком інфраструктури міста поступово проглядається тенденція по зменшенню рекреаційної території, яка служить для масового відпочинку населення міста.