4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів

Гідробіологічна оцінка якості води р.Дніпро в 2009 році свідчить про несуттєві зміни у стані гідробіоценозів Дніпровських водосховищ порівняно з 2008 роком. Сезонна динаміка, яка є важливою характеристикою сталої екологічної ситуації, спостерігалася на всіх водосховищах. Стан пелагічних угруповань залишався стабільним, структура була сталою та різноманітною, визначалось помірне забруднення вод, ІІІ клас якості. Покращення сапробіологічного стану визначено для Київського вдсх., де суттєво збільшилась загальна видова представленість ценозів, чисельність та біомаса гідробіонтів. "Цвітіння" вод навесні та влітку за рахунок збільшення біомаси синьозелених та діатомових водоростей відмічено в акваторії Канівського вдсх.

Якісні показники розвитку гідробіонтів збільшилися порівняно з попереднім роком. Фітопланктон Канівського вдсх. в районі м. Києва характеризувався збільшенням частки високосапробних діатомових водоростей (до 65%), що приводило до зниження якості вод. Показники кількісного та якісного розвитку фітопланктону були в цілому невисокими, домінували діатомові та евгленові водорості, а влітку масово розвивалися зелені та синьозелені водорості. Результати оцінки сапробіологічної ситуації за створами були згладжені.

Максимальні показники розвитку зоопланктону спостерігались в червні, у другій половині року, сезонна динаміка розвитку угруповання була порушена. Звичайно домінували коловертки та несапробні ювенільні стадії циклопід, влітку значно зросла частка гіллястовусих ракоподібних.

Токсичність вод визначалася в хронічних дослідах біотестування на тест-об'єкті Ceriodaphnia affinis. На Канівському водосховищі в пункті м. Київ якість вод, порівняно з минулим роком, погіршилася. Найгірша якість вод за показниками біотестування була визначена у серпні, жовтні та листопаді звітного року. Хронічну токсичну дію вод на плодючість тест-об'єкту у ці строки спостережень було встановлено у всіх пробах. Можна помітити тенденцію збільшення частки проб із хронічною токсичністю восени.

4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідеміологічну ситуацію

В 2009 році держсанепідслужбою з систем водопостачання було відібрано і досліджено 6401 проб води за санітарно-хімічними показниками, 5894 проб за бактеріологічними показниками та 292 проб за радіологічними показниками; з них зареєстровано 1,4% проб - з відхиленнями від санітарно-гігієнічних вимог по хімпоказникам, 0,7% проб - по бакпоказникам, за радіологічними показниками - 0% проб. Відхилення від нормативів у питній воді зареєстровані за органолептичними показниками, вмістом заліза та колі-індексом.

Епідемічна ситуація в місті Києві, яка пов’язана з вживанням населенням питної води з централізованих джерел водопостачання, залишається стабільною. Протягом багатьох років (більше 35) в м. Києві не зареєстровано жодного спалаху інфекційної захворюваності, пов’язаної з вживанням питної води. Разом з тим, у відкритих водоймах, що використовуються, як джерела централізованого водопостачання, р. Дніпро, р. Десна виявляються рота-віруси, колі-фаги і відмічається підвищення забруднення внаслідок життєдіяльності людини, що вимагає з боку ВАТ «АК «Київводоканал» впроваджувати додаткові заходи з очищення води, що готується для питних цілей.

На якість води в місті вирішальний вплив має старе, зношене водопровідне господарство, реконструкція і розвиток якого постійно відображається в багатьох державних програмах, але це питання залишається лише на декларативному рівні, а відношення до реконструкції і розвитку водопровідного господарства міста фактично зводиться до „латання дірок". Таке відношення до найважливішої сфери життєзабезпечення людини може привести до катастрофічних наслідків.

Про важливість виконання державних програм реконструкції та розвитку водопровідного господарства міста Києва постійно наголошує на всіх рівнях виконавчої влади, інформує Міністерство охорони здоров'я України, надає інформації ЗМІ.