- •Вступне слово
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Києва
- •1. 2. Соціальний та економічний розвиток Києва
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис.Т.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в Києві
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •Основні забруднювачі атмосферного повітря
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в м. Києві
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідеміологічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров'я населення.
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин
- •Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень м.Києва
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в м.Києві
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду м.Києва
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3 Якість грунтів
- •6.3.1 Якість грунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2 Забруднення грунтів
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7 Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Використання надр
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Cтруктура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти підвищеної екологічної безпеки
- •Виходячи із небезпеки, яка потенційно існує у місті Києві, є ряд пропозицій, а саме:
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Києва
- •Рисинук 11.1 Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі т.У.П. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1 Транспортна система м. Києва
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика м. Києва
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4 Державна екологічна експертиза проектної документації.
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природокористування
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення систем управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної бепеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •Громадські рухи
- •13.13. Виконання державних екологічних програм
- •Висновки і пропозиції
5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
Для м. Києва, як в цілому для України особливо актуально стоїть проблема збереження природного різноманіття, так як майже не залишилось не спотворених господарською діяльністю ландшафтів та природної рослинності. Малозмінені ландшафти складають незначний відсоток і це, головним чином, вторинні ліси, заболочені ділянки, природно-заповідні території. Всього у м. Києві нараховується 148 таких територій та об’єктів загальною площею 12,8 тис.га. Важливою складовою частиною національної екологічної мережі у межах міста Києва є міські ліси, загальна площа яких становить 35,4 тис.га. Усі вони виконують захисні функції і відносяться до лісів 1 групи. Враховуючи, що у місті відсутні вільні землі для створення додаткових лісонасаджень, збільшення їх площі не передбачається. На території міста відсутні землі деградовані та забруднені, які потребують консервації або заліснення.
Складові структурних елементів екологічної мережі
Таблиця5.2
№ з/п |
Одиниці адміністративно-територіального устрою |
Загальна площа, тис. га |
Загальна площа екомережі, тис. га |
Складові елементи екомережі, тис. га |
|||||||||||
Об’єкти ПЗФ |
Водно-болотні угіддя |
Відкриті заболочені землі |
Водоохоронні зони, винесені в натуру |
Землі водного фонду |
Ліси та інші лісовкриті площі |
Курортні та лікувально-оздоровчі території |
Рекреаційні території |
Землі під консервацією |
Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом |
Пасовища, сіножаті |
Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
1 |
м. Київ |
83,6 |
46,9 |
12,8 |
6,9 |
- |
- |
6,7 |
35,4 |
0,2 |
27,0 |
- |
- |
0,6 |
- |
Серед антропогенних чинників, які впливають на структурні елементи екомережі, біорізноманіття в м. Києві є транспорт, промисловість, енергетика та будівництво.
Інтенсивне природокористування, нехтування екологічним обґрунтуванням у процесі розвитку промисловості, сільського господарства, стихійного розвитку колективного садівництва та інших невпорядкованих дій призводять до знищення цінних природних комплексів та ландшафтів.
Проблема деградації та фрагментації навколишнього природного середовища, в тому числі і втрати біологічного біорізноманіття, особливо гостро стоїть для великих міст. По мірі розвитку міста Києва збільшується його площа, ускладнюється інфраструктура, росте чисельність населення і антропогенний прес на урболандшафт. Змінюється екологічне середовище, змінюється видовий склад флори та фауни.
При забудові міста, створюються мікрорайони, розділені досить великими ділянками природних територій – лісами, луками, полями. Це зберігає високу мозаїчність середовища існування, а отже і високий рівень біорізноманіття в цілому, а тому необхідно завчасно виявити та взяти під охорону окремі ділянки – рефугіуми. Рефугіуми не тільки забезпечують виживання багатьох диких видів, але і приваблюють види, які уникають урболандшафтів, тобто вони працюють на перспективу, підвищуючи біорізноманіття міст не тільки на сьогодні, а і робить певний запас на майбутнє. Розподіл рослинності обумовлений характером ґрунтового покриву, який у межах сучасної території Києва, дуже різноманітний.
Фото 5.1. "Новий будівельний майданчик"
Деградація біо- та екотопів відбувається, в основному, за рахунок забруднення довкілля, що призводить до потрапляння забруднюючих речовин в організми рослин і тварин та їх хронічної інтоксикації.
У зв’язку з розвитком інфраструктури міста поступово проглядається тенденція по зменшенню рекреаційної території, яка служить для масового відпочинку населення та збільшення забудованих земель.
Слід зазначити, що незважаючи на брак необхідних коштів, у місті створюються нові озеленені території та парки. Протягом останніх років закладено парки у нових районах міста – житлових масивах Троєщина та Позняки, де на міських пустирях висаджено дерева та чагарники, проведено благоустрій, створено нові місця відпочинку.
З метою зменшення рекреаційного та техногенного тиску на природні комплекси та збереження екомережі, біорізноманіття, зелених насаджень міста, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві розглянуто 898 (у 2008р. - 1524) проектів землеустрою та інших матеріалів щодо відведення земельних ділянок, за результатами видано висновки щодо умов використання земель, виконання вимог екологічного характеру з метою забезпечення екологічної безпеки при розміщенні об’єктів будівництва, з них 205 (у 2008р. - 120) відхилено, як таких, що не відповідають вимогам природоохоронного законодавства, погоджено – 591 (у 2008р. - 1192), надано інформаційних відповідей – 82 (у 2008р. - 212). При розгляді зазначених матеріалів основним критерієм надання позитивного висновку є виконання екологічних вимог, що мають на меті забезпечення збереження земель та інших природних комплексів, зменшення шкідливого впливу діяльності підприємств.