- •Вступне слово
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Києва
- •1. 2. Соціальний та економічний розвиток Києва
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис.Т.
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в Києві
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •Основні забруднювачі атмосферного повітря
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в м. Києві
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідеміологічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров'я населення.
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин
- •Динаміка заготівлі лікарської сировини, т
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень м.Києва
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в м.Києві
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду м.Києва
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3 Якість грунтів
- •6.3.1 Якість грунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2 Забруднення грунтів
- •6.4. Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7 Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Використання надр
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Cтруктура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти підвищеної екологічної безпеки
- •Виходячи із небезпеки, яка потенційно існує у місті Києві, є ряд пропозицій, а саме:
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в Україні
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі Києва
- •Рисинук 11.1 Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі т.У.П. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1 Транспортна система м. Києва
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика м. Києва
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4 Державна екологічна експертиза проектної документації.
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природокористування
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення систем управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної бепеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •Громадські рухи
- •13.13. Виконання державних екологічних програм
- •Висновки і пропозиції
4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
4.5. Якість питної води та її вплив на здоров'я населення.
Система централізованого водопостачання м.Києва включає Дніпровську, Деснянську водопровідні станції, артезіанські свердловини, насосні станції першого, другого, третього та четвертого підйомів, водопровідні мережі. В останні роки спостерігається значне скорочення водоспоживання. Кількість поданої у місто води в 1991р. була в середньому 1560 тис.м3/добу. На сьогодні середньодобова подача води в водопровідні мережі міста складає біля 900-1000 тис.м3/добу, з них: Дніпровська водопровідна станція - біля 200-300 тис.м3/добу, Деснянська - 500-600 тис.м3/добу, артезіанські насосні водопровідні станції-90-100 тис.м3/добу.
Джерелами водопостачання м.Києва є ріки Дніпро, Десна та підземна вода сеноман-келовейського та середньоюрського водоносних горизонтів. Вода річок в районі м.Києва відрізняється великою забрудненістю органічними речовинами природного походження - фульвіновими та гуміновими кислотами, які зумовлюють високу кольоровість та окислюваність води, великою бактеріальною забрудненістю, що особливо стосується р.Десни.
Артезіанська вода характеризується стабільними показниками якості, відповідає вимогам ГОСТ 2874-82 "Вода питна" і ГОСТ 2761-84 "Джеререла централізованого господарсько-питного водопостачанн". Але вона має підвищену корозійну активність, що викликає корозію сталевих трубопроводів і підвищення вмісту заліза у воді. В окремих районах (Троєщина, Оболонь, Корчувате) хімічний склад води сприяє росту синьо-зелених водоростей та залізобактерій, наявність яких погіршує якісгь питної води. Вода окремих свердловин має підвищений вміст марганцю, заліза, хлоридів.
Поверхневі води перед подачею у водопровідні мережі очищуються та знезаражуються на очисних спорудах Дніпровської та Деснянської водопровідних станцій реагентними методами по класичній схемі. Споруди водопровідних станцій складаються з водозабору, насосних станцій 1-го та 2-го підйомів, змішувачів, камер реакції, горизонтальних відстійників, швидких фільтрів, резервуарів чистої води, реагентного та хлорного господарств. Крім того, на Дніпровській водопровідній станції є станція озонування. При надходженні на очисні споруди вода оброблюється коагулянтами (сульфатом або оксихлоридом алюмінію) і флокулянтами. Після коагуляції забруднення видаляються з води шляхом осадження у відстійниках та подальшою фільтрацією на швидких фільтрах. Знезараження води проводиться хлором. Для запобігання утворення шкідливих хлорорганічних сполук застосовується амонізація води.
Управління експлуатації артезіанських свердловин і насосних водопровідних станцій нараховує 371 артезіанську свердловину, 33 насосні водопровідні станції і 5 насосних станцій 3 підйому, 59 резервуарів чистої води загальним об'ємом 216,8 тис.м3, 33 підкачувальні насосні станції. У зв'язку з тим, що вода спочатку поступає в резервуари чистої води, а потім насосами подається у водопровідні мережі, для гарантованої бактеріальної безпеки вода знезаражується хлором (скраплений хлор, гіпохлорит натрію).
Контроль якості води джерел водопостачання, води на етапах очистки і питної води здійснюється трьома атестованими виробничими лабораторіями ВАТ "АК "Київводоканал" (Деснянської і Дніпровської водопровідних станцій та Центральною) за щорічним планом робіт, який погоджується з органами санітарного нагляду міста, за хімічними, бактеріологічними, гідробіологічними та радіологічними показниками. Крім того, щорічно проводяться експедиції по вивченню якості води та виявленню джерел її забруднення в зонах санітарної оборони П-Ш поясів річок Дніпра та Десни.
Якість води на водопровідних станціях контролюється на всіх етапах очистки води та перед подачею у водопровідні мережі цілодобово. Центральною лабораторією вода контролюється на насосних водопровідних станціях, артезіанських свердловинах, у контрольних точках мереж, водорозбірних колонках, бюветних комплексах. Контроль якості води здійснюється: щоденно - по 20, щомісячно - по 48, щорічно - по 73 інгредієнтах.
За результатами лабораторних досліджень якість питної води відповідає вимогам ГОСТ 2874- "Вода питна".
Захворювань, пов’язаних з вживанням недоброякісної питної води, в місті Києві впродовж останніх 30-ти років держсанепідслужбою не зареєстровано.
Фото 4.3. Деснянська водопровідна станція Департаменту експлуатації водопровідного господарства ВАТ "АК "Київодоканал". Обладнання для хлорування води