6.1.2. Деградація земель

Деградація земель - природне або антропогенне спрощення ландшафту, погіршення стану, складу, корисних властивостей і функцій земель та інших органічно пов'язаних із землею природних компонентів.

"Деградація земель" означає зниження чи втрату біологічної і економічної продуктивності і складної структури орних земель, що зволожуються дощем, зрошуваних орних земель чи пасовищ, лісів і лісистих ділянок у посушливих, напівпосушливих і сухих субгумідних районах у результаті землекористування чи дії одного чи кількох процесів, у тому числі пов'язаних з діяльністю людини і структурами розселення, таких, як:

- вітрова, водна ерозія грунтів;

- погіршення фізичних, хімічних і біологічних чи економічних властивостей грунтів;

- довготермінова втрата природного рослинного покриву та ін.

Райони, які зазнають ерозії ґрунтів

Таблиця 6.2

	2000	2006	2007	2008	2009
Площа земель, які піддаються деградації, тис. га	-	-	-	-	-
% до загальної площі території	-	-	-	-	-
Деградація земель, у тому числі:	-	-	-	-	-
вітрова ерозія, тис. га	-	-	-	-	-
водна ерозія, тис. га	-	-	-	-	-
сукупна ерозія, тис. га	-	-	-	-	-
підкислення грунтів, тис. га	-	-	-	-	-
засолення грунтів, тис. га	-	-	-	-	-
Залуження грунтів, тис. га	-	-	-	-	-
Зсуви землі, тис. га	-	-	-	-	-

Зважаючи на незначну площу земель, які використовуються в м. Києві для ведення сільського господарства, в загальній структурі земельного фонду вони займають 4,68 тис. га або 5,6 %, деградовані землі в межах м. Києва практично відсутні.

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси

На сучасному етапі надзвичайно загострюються екологічні аспекти землекористування в Україні. Більшість екологічних негараздів, пов'язаних з використанням земельних ресурсів, мають природну основу, однак їх активізація зумовлена не стільки ритмікою (циклічністю) природних явищ, скільки антропогенним впливом, точніше - наслідками нерозважливого господарювання, орієнтованого не на перспективу, а на сьогоденну віддачу.

Серед основних несприятливих факторів, що позначаються на кількісній і якісній сторонах земельних ресурсів, насамперед згадаємо про ерозійні процеси, які полягають у руйнуванні ґрунтового покриву, переміщенні, перетиранні, обточуванні та перевід-кладенні твердих частинок ґрунту під дією води, вітру або під час обробітку ґрунту. В залежності від переважаючих факторів, що зумовлюють розвиток ерозійних процесів, останні поділяються на три групи - водну, вітрову та агротехнічну ерозію. При цьому розрізняють ерозію нормальну, яка проявляється на територіях, не порушених господарською діяльністю людини, та прискорену, що розвивається під антропогенним впливом (розорювання схилів, нерегульовані випаси худоби на них, суцільне вирубування лісів тощо).

Другий за поширенням (після ерозії) екологічний аспект землекористування в Україні пов'язаний з інтенсивним забрудненням ґрунтів, яке виникає внаслідок господарської діяльності людини, причому діяльності, далеко не завжди безпосередньо пов'язаної з експлуатацією земельних ресурсів.

Так на урбанізованих територіях забруднення земельних ресурсів виникає внаслідок викидів промислових підприємств, транспорту, підприємств теплоенергетики, витоків з міських інженерних мереж (дощова та госппобутова каналізації тощо) та відстійників, впливу промислових, побутових відходів та відходів біологічного походження, а також за рахунок використання добрив та пестицидів.

Міський транспорт та його супутня інфраструктура є одним з головних забруднювачів ґрунтів нафтопродуктами. Насамперед, це стосується відкритих автостоянок, гаражних кооперативів та автозаправних станцій, які не обладнано локальними очисними спорудами дощових стоків, пунктів розвантаження паливно-мастильних матеріалів на території річкового порту та автотранспортних підприємств міста. Має місце забруднення трамвайних колій мастилами через їх витікання з негерметичних редукторів трамвайних вагонів. Негативно впливають на стан довкілля й відходи автотранспортних засобів, які утворюються в процесі їх експлуатації, а саме: відпрацьовані мастила, фільтри, акумулятори, відпрацьовані шини, деталі та корпуси автомобілів та інше, утилізацію яких належним чином ще не налагоджено.

Ще одним антропогенним впливом на грунти є інтенсивна інженерно – будівельна діяльність в межах міста проведення якої включає значний об’єм земляних робіт (прокладання доріг, комунікацій, риття котлованів під фундаменти, меліоративні роботи, інженерна підготовка тощо). Для збереження грунту необхідно проводити обов’язкове зняття шару грунту від підстілаючих шарів на всіх категоріях земель.

Негативний вплив на стан грунту в місті здійснює використання повареної солі та інших видів солі для боротьби з ожеледицею в зимовий період та витоки високомінералізованих технологічних розчинів. Це приводить до зростання кількості фітотоксичних з'єднань в складі грунту. Відомо, що хлориди натрію та кальцію руйнують грунтові колоїди та викликають в певних концентраціях загибель рослин.