13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства

В м. Києві Державна екологічна інспекція в м. Києві є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції України.

Основними завданнями інспекції є:

- реалізація державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний і рослинний світ) поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної безпеки, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території;

- здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами на відповідній території;

- здійснення державного контролю за забрудненням навколишнього природного середовища внаслідок викидів та скидів шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань показників складу та властивостей, у тому числі забруднюючих речовин, у межах галузі атестації на право виконання цих вимірювань, а також здійснює контроль у пунктах пропуску через державний кордон України та в зоні діяльності митниць призначення та відправлення;

- подання до Мінприроди, територіальних органів Мінприроди та Держекоінспекції у межах своєї компетенції пропозицій щодо розроблення нормативів зборів за використання природних ресурсів і забруднення навколишнього природного середовища та порядку їх стягнення, а також видачу, зупинення дії чи анулювання в установленому законодавством порядку дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів, транскордонного переміщення об’єктів рослинного та тваринного світу;

- обстеження в установленому порядку підприємства, установи і організації з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

- взаємодія із засобами масової інформації з питань висвітлення актуальних проблем здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища;

- інформування в межах своєї компетенції органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і населення про додержання вимог природоохоронного законодавства, випадки і причини забруднення довкілля

13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища

Система моніторингу довкілля - це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково-обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки.

Мета моніторингу - забезпечення збереження якості різних компонентів середовища. Моніторинг є одним із основних елементів в системі управління якістю навколишнього природного середовища. Головними завданнями моніторингу є:

Основними завданнями системи є:

- збір, збереження та  оброблення даних про стан  довкілля;

- налагодження інформаційної взаємодії суб’єктів державної системи моніторингу довкілля та забезпечення інформаційних потреб користувачів;

- створення та ведення банків даних;

- аналіз інформації, комплексна оцінка стану навколишнього природного середовища і впливу на нього факторів забруднення, прогнозування змін та інформаційно-аналітична підтримка прийняття рішень з питань охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки;

- забезпечення достовірності інформації, що надається органам державної влади,  органам місцевого самоврядування, громадським і міжнародним організаціям;

- оцінка ситуації (значень параметрів та концентрацій) та тенденції;

- оцінка масових потоків (навантажень);

- перевірка відповідності стану середовища вимогам діючих стандартів та класифікацій;

• раннє попередження та виявлення забруднень.

Система моніторингу спрямована на:

• підвищення рівня вивчення і знань про екологічний стан довкілля;

- підвищення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях;

- підвищення якості обґрунтування природоохоронних заходів та ефективності їх здійснення;

- сприяння розвитку міжнародного співробітництва у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

В зв’язку з важливістю, багатоплановістю та багатоетапністю завдання створення системи моніторингу довкілля, її виконання вимагає значних наукових та фінансових витрат і поетапного створення та введення в дію.

Створення системи екологічного моніторингу міста дозволить забезпечити:

- постійний контроль об'єктів міста;

- оперативний контроль надзвичайних ситуацій, якi здатні привести до катастрофи;

- повноту i достовiрнiсть екологічної iнформацiї з метою вироблення науково-обгрунтованих рекомендацій для органів державної влади по управлінню якістю довкілля.

Суб’єктами моніторингу в м. Києві є:

- ЦГО. Одна з основних організацій, напрямком роботи якої є спостереження:

• атмосферного повітря (вміст забруднюючих речовин (далі - ЗР), поверхневих вод, ґрунтів, наземних і водних екосистем (біоіндикаторні визначення);

- організація гідрометеорологічної служби: атмосферного повітря та опадів (вміст ЗР, поверхневих вод (гідрохімічні та гідробіологічні визначення, вміст ЗР), ґрунтів (вміст ЗР), радіаційної обстановки (на пунктах стаціонарної мережі спостережень).

Фото 13.2. Пост спостереження за забрудненням атмосферного повітря

Київське міське територіальне медичне об'єднання "Санепідемслужба". Забезпечує санітарно-епідеміологічне благополуччя населення, зокрема щодо організації державного соціально-гігієнічного моніторингу, а також який є однією з основних організацій, напрямком роботи якої є спостереження за станом (у місцях проживання і відпочинку населення,) - атмосферного повітря (вміст шкідливих хімічних речовин); поверхневих вод і питної води (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення); озер та водойм (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення); ґрунтів (вміст пестицидів, важких металів, бактеріологічні, вірусологічні визначення, наявність яєць геогельмінтів); фізичних факторів (шум, електромагнітні поля, радіація, вібрація тощо).

ПДРГП „Північгеологія”. Діяльність спрямована на отримання достовірної інформації про стан НПС:

- ґрунтів і ландшафтів (вміст ЗР); ґрунтових та підземних вод (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); екзогенних та ендогенних процесів; речовинного складу гірських порід, ґрунтів, донних відкладів, ґрунтового повітря, стихійних та небезпечних гідрометеорологічних явищ, повеней, паводків, селів.

- дослідження забрудненості комплексно еколого-геохімічні літо -, гідросфери; контроль якості природних та стічних вод; визначення величини техногенного навантаження на оточуюче середовище; обстеження екологічного стану жилого фонду та присадибних ділянок; визначення екологічного стану територій, прилеглих до техногенних та інших об’єктів (включаючи оцінку забруднення ґрунтів, снігу, рослинності та т.п. радіонуклідами та важкими металами); геохімічні дослідження геологічних утворень; еколого-геохімічні дослідження усіх складових навколишнього середовища.

ВАТ „АК «Київводоканал”. Діяльність спрямована на отримання достовірної інформації про стан НПС. Головним напрямком роботи є спостереження за станом річок, водосховищ, каналів, систем міжгалузевого водопостачання (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); поверхневих вод у місцях їх інтенсивного виробничо-господарського використання (вміст ЗР, у тому числі радіонуклідів); прибережних зон водойм (переформування берегів і підтоплення територій).

Дніпровське басейнове управління водних ресурсів. Діяльність спрямована на отримання достовірної інформації про стан НПС. Одна з організацій, головним напрямком роботи якої є спостереження за станом річок, водосховищ, каналів, зрошувальних систем і водойм у межах водогосподарських систем комплексного призначення, систем водопостачання (вміст ЗР, в тому числі радіонуклідів), водойм у зонах впливу основних забруднювачів регіону, прибережних зон водосховищ.

Система моніторингу м. Києва повинна об'єднати окремі суб'єкти моніторингу на основі єдиного нормативного, організаційного, методологічного та метрологічного забезпечення, яке на сьогодні знаходиться в стадії розробки. Моніторинг довкілля м. Києва є складовою частиною державної системи моніторингу і водночас - частиною регіональної інформаційної аналітичної системи м. Києва загального призначення.

Відносно незначна кількість відомостей, що отримується за сучасним станом, розрізненість інформації та різноманітність засобів її обробки лише в певній мірі відповідають початковому рівню формування системи моніторингу. Функціонування системи екологічного моніторингу є одним із основних напрямків підвищення ефективності управління станом навколишнього природного середовища.

Система спостережень за станом довкілля

Таблиця 13.1.

№ з/п	Суб’єкти моніторингу довкілля	Кількість точок спостережень, од.
		атмос­ферне повіт­ря	стаціона­рні джерела вікидів в атмос­ферне повітря	по­верх­неві води	джере­ла скидів зворот­них вод у повер­хневі води	морсь­кі води	джере­ла скидів зворот­них вод у мор­ські води	підзем­ні води	джерела скидів зворот­них вод у глибокі підземні водонос­ні гори­зонти	гру­нти
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	Дніпровське басейнове управління водних ресурсів	0	0	2	0	0	0	0	0	0
2	ЦГО	16	0	18	0	0	0	0	0	55
3	Держекоінспекція в м.Києві	0	0	51	9	0	0	0	0	0
4	СЕС	8388	3644	1	0	0	0	205	0	20368
5	ПДРГП "Північ геологія "	0	0	0	0	0	0	4	0	0

Комплексно із залученням багатьох організацій розробників та виконавців за принципом необхідної відповідності робіт сучасним вимогам світових стандартів під науково-технічним керівництвом Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України розпочато створення системи моніторингу довкілля міста (СМДМ), розроблено регіональну “Програму створення системи моніторингу довкілля міста Києва (СМДМ) на 1999-2002 роки (І черга)”, що затверджена Рішенням Київради №366/467 від 08.07.1998 року та Технічне завдання (ТЗ) на її реалізацію.

Ці документи розроблялись концептуально як типові регіональні з метою їх подальшого тиражування в різних регіонах України з урахуванням особливостей кожного з регіонів та принципів їх сталого розвитку.

Технічне завдання на СМДМ м. Києва розроблено вперше в Україні та зареєстровано в Мінекоресурсів України у 2001 році за № 26М 0001/11/3.

У складі системи моніторингу довкілля Києва створено Центр оперативного моніторингу в Держуправлінні м. Києва, Інформаційно-аналітичний центр в Управлінні охорони навколишнього природного середовища КМДА та територіально розподілену корпоративну комп’ютерну мережу проблемно-орієнтованих комплексів контролю атмосфери вздовж автомагістралей, довкілля житлової зони з використанням датчиків та приладів для автоматичного контролю NO_x, СО, SO_x , а також контролю приземного шару атмосфери та ґрунтів.

Рисунок 13.1. Схема організації моніторингу навколишнього природного середовища м. Києва

Результати виконання робіт по створенню СМДМ Києва неодноразово демонструвались на виставках регіонального та Міжнародного рівнів та доповідалися на відповідних семінарах, виставках. Результати отримали позитивну оцінку і підтримку керівництва Кабінету Міністрів України.