4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод

Радіаційний стан поверхневих вод у районі м. Києва у 2009 році, як і в інші роки після аварії на Чорнобильській АЕС, визначався переважно техногенними радіонуклідами, що змиваються із водозборів, що були забруднені внаслідок аварійних викидів. Одним із основних факторів, які суттєво впливають на формування вторинного радіоактивного забруднення поверхневих вод, є особливості гідрометеорологічних умов. Оскільки на теперішній час головним шляхом надходження радіонуклідів до Київського водосховища (з подальшою міграцією по каскаду дніпровських водосховищ) залишаються води р. Прип'ять, то умови формування поверхневого стоку на території її водозбору, перш за все на території зони відчуження, мають вирішальний вплив на радіаційний стан водних об'єктів в районі м. Києва.

У 2009 році гідрометеорологічні умови, що склались у 30-км зоні відчуження і загалом у басейні Дніпра, не призвели до ускладнень радіаційної ситуації на водних об'єктах зони та дніпровської водної системи. На пригирловій ділянці р.Прип'ять при проходженні весняного водопілля найвищі рівні води були на 1,1-1,7 м нижчими за критичні позначки, за яких відбувається затоплення неодамбованих, забруднених радіонуклідами, ділянок заплави річки.

Такі умови сприяли тому, що максимальні та середньорічні концентрації радіонуклідів у воді р.Прип'ять і їх винос у Київське водосховище у звітному році були одними з найменших за період після аварії на ЧАЕС (за даними ДСНВП „Екоцентр").

У каскаді дніпровських водосховищ під впливом природних факторів відбувається трансформація стоку радіонуклідів, що надходять з річковими водами із забруднених територій, і поступове зменшення їх концентрацій по довжині каскаду внаслідок природних процесів самоочищення водних мас. Вміст стронцію-90 зменшується переважно внаслідок розбавлення забруднених вод більш чистими водами приток (рр.. Дніпро, Десна та ін.). Зниження концентрації цезію-137 відбувається більш інтенсивно. Вирішальну роль у цьому відіграють, окрім розбавлення, процеси седиментації (значна частина цезію-137 акумулюється у донних відкладах водосховищ).

У 2009 році середні значення концентрації стронцію-90 при проходженні забруднених прип'ятських вод від м.Чорнобиля до верхнього б'єфу Київської ГЕС (м.Вишгород) зменшились від 108 до 42 Бк/м³. У верхній частині Канівського водосховища (м.Київ, Гідропарк) середньорічний вміст стронцію-90 склав 32 Бк/м³ (у 2008 році показники складали відповідно 51 та 44 Бк/м³ ).

Середня річна концентрація цезію-137 у воді р.Прип'ять (м.Чорнобиль) дорівнювала 33 Бк/м³. В Київському водосховищі (м.Вишгород) вона становила 7,5 Бк/м', у Дніпрі в районі Гідропарку - 7,7 Бк/м³ (у 2008 році відповідно 10,2 та 10,8 Бк/м³).

У 2009 р. середні річні і максимальні концентрації радіонуклідів у поверхневих водах в районі м.Києва були одними з найменших за весь період спостережень після аварії на ЧАЕС. Вміст радіонуклідів у поверхневих водах наведений у таблиці 4.7.

Вміст радіонуклідів у воді р.Дніпро в районі м.Києва у 2009 році

Таблиця 4.8

Об'єкт та пункт	Концентрація, Бк/м3
спостереження	цезій-137			стронцій-90
	мін.	макс.	середнє	мін,	макс.	середнє
Київське вдсх. - м. Вишгород	0,91	15,3	7,5	24,3	61,3	42,0
Канівське вдсх.- м. Київ	ЗЛ	13,9	7,7	15,7	44,0	32,0

Загалом, у 2009 році концентрації стронцію-90 і цезію-137 у дніпровській воді поблизу м.Києва були набагато меншими за допустимі рівні для цих радіонуклідів (2000 Бк/м³), встановлених "Допустимими рівнями вмісту радіонуклідів стронцію - 90 та цезію - 137 у харчових продуктах та питній воді" (ДР- 2006).

Рисунок. 4.6. Концентрація радіонуклідів

Наведені вище результати, а також те, що у зоні відчуження продовжуються роботи по запобіганню виносу радіонуклідів до Київського водосховища, дають підстави сподіватись, що ситуація стосовно забруднення поверхневих вод в районі м. Київ техногенними стронцієм – 90 та цезієм - 137 залишається стабільною, з тенденцією до подальшого поліпшення.