4. Метод типу «до-після» з двома групами

Цей метод аналогічний попереднім експериментам (O₁XO₂) з тією різницею, що формуються дві групи і учасники кожної отримують експериментальний вплив.

Схема методу має вигляд:

Група 1: РО₁Х

Група 2: РХО₂

Мірою ефективності експериментального впливу є різниця досліджуваних параметрів, зареєстрованих в обох групах . При такому підході вплив процедури експерименту не може бути статистично значимим. Недоліком є відсутність інструменту визначення впливу посторонніх подій, які мали місце між замірами параметрів у групах.

Вдосконалені експерименти

1. Метод повністю статистично випадкової постановки експерименту

Суть методу полягає в тому, що експериментальний вплив випадково підбирається для груп учасників експерименту. При цьому вважається, що зовнішні фактори будуть мати однаковий вплив на кожну групу.

Наприклад. Дилери випадково відбираються в групи для вивчення ефективності різних матеріальних стимулів. Кожній групі, крім контрольної, визначається конкретний стимул. По закінченню експерименту для кожної групи розраховується середній обсяг продаж, який представляє міру ефективності стимулів.

Серед вдосконалених експериментів цей метод є найбільш легким і дешевим, але його застосування доцільне за умови, що групи суттєво не відрізняються впливом на них зовнішніх факторів.

Якщо ця умова не забезпечується, рекомендується застосовувати методи, які пропонуються далі.

2. Метод випадкових блоків.

Його застосування забезпечує контроль одного з зовнішніх факторів. Термін «блок» означає, що учасники експерименту згруповані за значенням вибраного зовнішнього фактора. Таким фактором може бути вік, стать, освітній рівень і т.п.

Наприклад, дилерів доцільно групувати за ознакою обсягу продаж в рік, який передував експерименту і передбачити контрольну групу, учасникам якої не призначався стимул.

3. Латинський квадрат

Цей метод дозволяє контролювати вплив двох зовнішніх факторів. При цьому необхідно розглядати стільки рівнів значень зовнішніх змінних, скільки вибрано значень досліджуваного в процесі експерименту факторів.

4. Факторний експеримент

Цей метод дозволяє вимірювати взаємозв’язок двох чи більше незалежних змінних, для кожної з яких завдано кілька значень.

Наприклад. З допомогою факторного експерименту можна встановити як впливає ціна, гарантійний термін і дизайн телевізорів, що їх виготовляє фірма, на їх конкурентоздатність в очах споживача. Якщо при цьому досліджуються три рівні ціни і по два варіанти дизайну і гарантійного терміну, для експерименту необхідно сформувати дванадцять груп споживачів, що тестуються. Зі збільшенням кількості досліджуваних факторів зростає і ефективність експерименту цього виду.

Для постановки експерименту нерідко обирають певне місто, де апробуються елементи комплексу маркетингу, які прогнозується пізніше застосувати в масштабах всього ринку.

Значно економнішим для споживачів є електронне тестування в момент покупки карток, які видавалися споживачам при вході в магазин. В дослідженні ринку засобів праці широке застосування отримали рекламні павільйони, в яких демонструють нову техніку і проводяться маркетингові експерименти.

4. Імітація

Імітаційне моделювання – найбільш перспективний метод збору первинної інформації

Суть методу полягає в побудові математичної, графічної чи іншої моделі контрольованих чи неконтрольованих факторів, які визначають стратегію і тактику маркетингу фірми і в наступних експериментах на моделі з метою вивчення впливу змін цих факторів на об’єкт дослідження.

Наприклад. При імітаційному моделюванні процедури первинного розміщення цінних паперів на моделі можна прорепетирувати різні варіанти поведінки споживачів, постачальників, партнерів і будь-яких зовнішніх по відношенню до фірми – емітенту акціонерів (тобто вияснити, які акції і в якій кількості вони придбають при різних значеннях вхідних параметрів і їх поєднання).

Вхідними параметрами можуть бути: номінальна ціна акцій, тип інвестора, вид реклами і т.д.

Основою для моделювання можуть бути дані попереднього соціологічного опитування.

Перевагами імітаційного моделювання є можливість всестороннього вивчення багатьох факторів, які визначають стратегію маркетингу. Однак отримані результати практично повністю залежать від вихідних даних і припущень.

А нкета – це структурована послідовність питань, складених таким чином, щоб виявити факти чи відношення до проблеми. Вона є інструментом для фіксації даних, одержаних в процесі ринкового дослідження.

Анкета складається з трьох частин:

• Вступу, в якому визначається мета ринкового дослідження,наводяться інструкції щодо заповнення анкети, інформація стосовно того, яку користь (вигоду) отримає респондент, взявши участь в опитуванні.

• Основна частина, яка безпосередньо стосується проблеми, що розглядається. Під час складання анкети визначають, які типи запитань мають бути використані: відкриті запитання, закриті запитання, запитання зі шкалою відповідей.

• Даних про респондента – вік, стать, належність до певного класу, сімейний стан, сфера діяльності організації, в якій працює респондент, та його посада. Рекомендується цей розділ наводити наприкінці анкети, щоб не перешкодити бажанню респондента брати участь в опитуванні, враховуючи персональний характер деяких ідентифікаційних запитань, наприклад, вік, дохід, тощо.