1. Період часу, до якого відносяться відомості про об’єкт дослідження:

• історична інформація – формує уяву про господарську діяльність фірми в попередньому періоді;

• поточна інформація – відображає оперативний стан бізнесу;

• прогнозована інформація – результат імовірної оцінки позицій підприємства в недалекому майбутньому.

2. Відношення до етапів прийняття маркетингових рішень:

• констатуюча інформація – містить дані про стан об’єктів управління. При її накопиченні слід дотримуватись системних принципів:

• принцип класифікації, який передбачає підпорядкування аспектів опису об’єкта змісту цілей дослідження і вимогам точності (мінімізація опису об’єкту);

• принцип інформаційної єдності означає, що вихідні параметри, а також розрахункові і узагальнені показники однаково відображають основні тенденції змін об’єкта, що вивчається;

• принцип узгодження критеріїв вимагає поєднання оцінки стану об’єкта на різних рівнях узагальнення. Оцінка стану об’єкта як цілого повинна відповідати оцінкам, зробленим на рівні структури і сукупності елементів;

• пояснювальна інформація – дозволяє сформувати уяву про причини, що пояснюють ті чи інші зміни в системі маркетингу;

• планова інформація – застосовується під час розробки та прийнятті рішень щодо цілей, стратегії і програми маркетингу;

• контрольна інформація – використовується під час контролю за маркетинговою діяльністю підприємства (аналіз можливого збуту, ринкової долі, оцінки виконання бюджету і т. 40ис.).

Джерела даних:

• первинна інформація, отримується безпосередньо на місцях її виникнення «з перших рук» (факти, точки зору, мотиви, наміри, позиції);

• вторинна інформація, містить дані про результати проведених раніше досліджень (статистичні бюлетні, публікації, огляди, каталоги і т.д. );

3. Можливість кількісної оцінки:

• кількісна інформація. З її допомогою можна встановити місткість ринку, долю, що займає на ньому підприємство; ступінь впливу доходів різних груп споживачів, розмір інвестицій в комерційну пропаганду, ціни товару на число його продаж;

• якісна інформація. Вона розкриває склад споживачів за статтю, родом занять, місцем проживання, способом покупки товару, причини, що спонукають до покупки конкретного товару.

4. За величиною ступеня доступності:

• відкрита;

• секретна;

• приватна.

5. Залежно від рівня:

• макропланові дані;

• мікропланові дані.

6. За джерелом отримання:

• внутрішня;

• зовнішня.

7. За змістом, предметом, роллю в діяльності організації:

• стратегічна;

• тактична;

• оперативна;

• технологічна.

8. За періодичністю або стабільністю виникнення:

• постійна;

• змінна;

• епізодична.

Постійна інформація відображає постійні, тобто тривалий час незмінні, величини маркетингового середовища.

Змінна інформація показує фактичні кількісні та якісні характеристики функціонування об’єктів маркетингу.

Епізодична інформація формується за необхідності.

• рекомендаційна;

• нормативна;

• сигнальна;

• регулююча.

9. За призначенням:

• довідкова;

• рекомендаційна;

• нормативна;

• сигнальна;

• регулююча.

Довідкова інформація має допоміжний, ознайомлюючий характер, відображає відносно стабільні ознаки об’єктів маркетингу та надається у вигляді системи довідників по фірмах, техніко-експлуатаційних характеристиках продукції, цінах, тарифах тощо.

Рекомендаційна інформація формується в результаті спеціальних маркетингових досліджень або на основі аналізу даних, що наводяться в друкованих виданнях або комерційних базах даних (прогнози продажу продукції, пріоритету вибору цільових ринків, посередників ).

Нормативна інформація формується в основному у виробничій сфері та включає норми й нормативи різноманітних елементів виробництва, а також нормативні законодавчі акти.

Сигнальна інформація виникає зазвичай у процесі виявлення відхилення фактичної поведінки об’єктів маркетингового дослідження середовища від запланованої.

Р егулююча інформація займає в середньому майже 2% від загального обсягу економічної інформації. На її основі приймають рішеннч щодо регулювання параметрів виробництва, збуту або планових завдань.

Ф.Котлер називає три основні тенденції одержання змістовної і доброякісної інформації:

• Перехід від маркетингу на місцевому рівні до маркетингу в загальнонаціональному масштабі.

Фірми постійно розширюють території свого ринку і їх керівники вже не знають всіх клієнтів безпосередньо. Необхідно знайти якісь інші шляхи збору маркетингової інформації.

• Перехід від споживчих нужд до споживчих потреб.

З ростом своїх доходів споживачі стають перебірливими при виборі товару. Продавцям все складніше передбачити реакцію покупців на різні характеристики, оформлення та інші властивості товару і вони звертаються до маркетингових досліджень.

• Перехід від конкуренції в цінах до кінцевої конкуренції.

Продавці все ширше застосовують нецінові інструменти маркетингу, такі як присвоєння товару марочних назв, індивідуалізацію товару, рекламу і стимулювання збуту і їм потрібна інформація про те, як реагує ринок на використання цих засобів.