
- •Тема 13. Расові та етнічні відносини
- •1. Особливості етнічної стратифікації
- •2. Раси (поняття раси в соціології)
- •3. Етнічні групи
- •4. Групи меншин
- •5. Упередження
- •6. Дискримінація
- •7. Типи політики домінантної групи
- •Тема 14. Вiк, старiння та "вікизм"
- •1. Соціальний вік.
- •2. Соцiальна структура та соцiальний годинник.
- •3. Соцiальне значення вiкових когорт (cohorts).
- •4. Теоретичнi концепцiї вiкової стратифiкацiї.
- •5. Основнi стадiї життєвого циклу.
- •6. Iнституцiональний "вікизм".
- •Тема 15. Гендер, стать та гендерна стратифікація
- •1. Статевi ролi та культура.
- •2. Статевi ролi та бiологiя.
- •3. Набуття статевих iдентичностей.
- •5. Теоретичнi концепцiї статевої стратифiкацiї.
- •6. Соцiальна нерiвнiсть статей.
- •Тема 16. Сексуальнiсть, шлюб та сiм`я
- •1.Природа людської сексуальності.
- •2. Культуральнi унiверсалiї сексуальної практики.
- •3. Гетеросексуальна поведiнка.
- •5. Теорiї сiм'ї.
- •Iнтеракцiонiстськi теорiї. (The Interactionist Perspective)
- •6. Поширенi види сiм'I та альтернативнi життєвi стилi.
- •Тема 17. Релiгiя
- •1. Витоки релiгiї
- •2. Рiзноманiтнiсть релiгiйної поведiнки
- •3.Релiгiйнi органiзацiї
- •Типи релiгiйних органiзацiй
- •4. Теорiї релiгiї (Perspectives on Religion)
- •Функцiоналiстська теорiя
- •Релiгiя в Українi
- •Тема 18. Економiчна система, праця, вiльний час
- •Тема 19. Полiтична система
- •1. Влада, типи I види.
- •3. Соціальна основа держави.
- •4. Порiвняння полiтичних держав.
- •5. Свобода та рiвнiсть. Liberty and Equality.
- •6. Теорii держави.
- •Тема 20. Освіта
- •1. Освiта як соцiальна iнституцiя.
- •2. Функцiоналiстськi теорii освiти.
- •1. Упорядкована соцiалiзацiя.
- •2. Соцiальна iнтеграцiя.
- •3. Вiдсiв I добiр . (соцiальна селекцiя).
- •4. Iнновацiя.
- •5. Латентнi функцiї.
- •3. Конфлiкцiонiстськi теорii освiти.
- •1. Вiдтворення соцiальних вiдносин виробництва.
- •2. Схована програма . (hidden carriculum)
- •3. Механiзми контролю
- •4. Продуктивний капiтал
- •5. Кридентиалiзм . (credentialism).
- •4. Освiта та соцiальна нерiвнiсть.
- •Тема 21. Медицина та здоров'я
- •1. Соцiологiчнi аспекти здоров`я та хвороб
- •Усі процеси відтворення елементів суспільства
- •2. Теорiї медичної соцiологiї
- •2.1. Функцiоналiстський підхід.
- •2.2. Конфлiкцiонiстський підхід.
- •2.3. Iнтеракцiонiстська теорiя.
- •Тема 22. Демопроцеси
- •1. Загальна характеристика демопроцесів
- •2. Динаміка населення.
- •Зкс в Українi _________________________________
- •Тема 23. Колективна поведiнка та соцiальнi рухи
- •1. Поняття колективної поведiнки.
- •2. Диспергована соціальна поведінка.
- •3. Конвергентна соцiальна поведiнка: натовп (юрба)
- •4. Передумови колективної поведiнки
- •6. Теорiя зараження (contagion theory)
- •6. Теорiя конвергенцiї (convergence theory).
- •7. Теорiя надзвичайних (аварійних) норм (emergent-norm theory).
- •8. Соціальні рухи.
- •Тема 24. Соцiальнi змiни
- •1. Типи суспiльств
- •Аграрні суспiльства (agrarian societies)
- •Iндустрiальнi суспiльства (industrial societies)
- •Джерела соціальних змін
Тема 14. Вiк, старiння та "вікизм"
1. Соціальний вік.
Процеси послідовних змін, що відбуваються напротязі усього життєвого шляху, починаючи від зачаття і закінчуючи смертю, називають розвитком людини (human developmen).
Різні культури накладають на вікові градації дуже різні соціальні установлення. В одній культурі очикується, що 14-річна дівчина вчиться у школі, в іншій - що вона матір двох дітей. Чоловік у віці 50-років у сучасному західному суспільстві у поге• своєї бізнесової кар’єрі, може ще підніматися у політичній кар’єрі, бо бути пенсіонером після кар’єри у професійному футболі. "попередні віки чоловік 50-ти років найчастіше був вже померлим і міг згадуватись як предок.
"Усі культури визнають біологічний вік - хронологічний час, що минув після народження та який соціюється із змінами у організмі. В той час, як народження, статтєва зрілість, старіння та смерть є біологічними фактами життя, саме суспільство надає кожному з них певного значення та визначає їх соціальні наслідки. На життєвому шляху відзначаються точки переходів - зміни звичних ролей на нові ролі. Таким чином, біологічний вік трансформується у соціальний вік - розміщення людей у соціальній структурі, що базується на певних фазах соціально визначеного жіттєвого циклу.
Деякі культури включають до жіттєвого циклу ще не народжених та вже померлих. Наприклад, індуси, що вірять у перевтілення душ людей та тварин.
Взагалі, кожне суспільство формує процеси розвитку людини за своєю власною уявою.
2. Соцiальна структура та соцiальний годинник.
Соціальні вимоги часто визначають такі рольові завдання, що дають людям на певних фазах їх життя.
Більшість переходів на життєвому шляху - це рольові переходи:
вступ до школи, закінчення школи, отримання першої роботи, одруження, заведення дітей, підвищення на роботі, одруження дітей, народження онуків, вихід на пенсію і таке інше.
Вік - це один з вирішальних вимірів, за яким сама людина визначає своє місце у різних соціальних інститутах та за яким оточуючі визначають її місце - у сім’ї, системі освіти, церкви, на роботі і таке інше.
Перш за все, це пов’язано з тим, що кожне суспільство виробляє певні _ вікові норми. Подібно до інших правил соціальної поведінки, вікові норми встановлюють, що є відповідною та невідповідною поведінкою для людей у різних фазах їх життєвого шляху.
У багатьох випадках неформальне узгодження забезпечує стандарти, які підсказують вам, що личить вашому віку. Наприклад, у сучасному західному суспільстві дитина 5-ти років вважається "надто молодою", щоб у відсутності батьків приглядати за молодшими братами або сестрами. З іншого боку, жінка 70-ти років вваж ється, так би мовити, "надто старою", щоб приймати участь у конкурсах краси у купальних костюмах.
Для деяких форм соцiальних дiй нижнi та верхнi вiковi межi встановлюються законами. Так iснують закони, що обмежують найменший вiк для одруження без згоди батькiв, або наймання на роботу.
Культуральний розклад часу визначає, так би мовити, "найкращий вiк" для таких подiй, як закiнчення школи, розпочинання кар’єри, для одруження, заведення дiтей, появи онукiв, для виходу на пенсiю.
"бiльшостi випадкiв люди схильнi встановлювати свої персональнi розклади часу за цим культуральним розкладом, який Вандер Занден називає "соцiальним годинником" .. ЗА цим "годинником", чим вище соцiальна позицiя страти або класу, тим пiзнiше його представники схильнi проходити крiзь подiї, що пов’язанi з певним вiком.
Цей розклад дещо змiнюється також зi змiною поколiння. НАприклад, сучаснi американськi молодi жiнки схильнi ранiше, нiж у попереднiх поколiннях, проходити крiзь освiтнi та професiйнi подiї, але пiзнiше - крiзь подiї сiмейнi.
Американськi соцiологи вiдмiчають, що в останнi роки життєвий розклад, що визначається соцiально, став бiльш мiнливим. Багато якi норми та експектацiї змiнюються. Як результат - американцi стають свiдками того, чому соцiолог Бернiк Ньюгартон дала назву "age-irrelevant society", що приблизно можна передати українською як "суспiльство без доречного вiку", тобто суспiльство, в якому соцiальнi норми не встановлюють єдиного вiдповiдного вiку для прийняття певних ролей.
Дослiдження Ньюгартен показали, що багато американцiв змiнюють свою кар’єру на п’ятому та шостому десятках рокiв свого життя, одружуються та переодружуються на восьмому та дев’ятому десятках та знову йдуть до школи у будь-якому вiцi. Тому у Сполучених Штатах тепер не є незвичайним зустрiти мера у вiцi 28 рокiв, бабусю 35-ти рокiв, пенсiонера 50-ти рокiв або студента 70-ти рокiв.