12.2. Готування до злочину

Стадія готування до злочину характеризується тим, що особа створює сприятливі умови для подальшого вчинення злочину. За своїм обсягом такі умови мають бути суттєвими, тому що незначне сприяння майбутньому злочину за ступенем суспільної небезпечності може не досягти рівня, з яким законодавець у статті 11 КК пов’язує наявність кримінально караного делікту. Тому кримінальна відповідальність настає лише за готування до вчинення середньої тяжкості, тяжкого та особливого тяжкого злочинів. Готування до вчинення злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 14 КК України).

Готування слід розглядати у двох аспектах: 1) як стадію вчинення прямоумисного злочину та 2) як самостійний вид злочину. При цьому готування вважається стадією злочину тоді, коли особа вчинила після нього замах на злочин або закінчений злочин. В такому разі воно поглинається наступною стадією злочину і таким чином не тягне за собою самостійної кримінально-правової оцінки. У разі ж, якщо реалізація злочинного наміру особи припинилася на стадії створення умов для вчинення злочину, готування є самостійним видом злочину².

Особливість цієї стадії полягає в тому, що дії, які утворюють готування до злочину, знаходяться поза межами об’єктивної сторони складу того злочину, який має намір вчинити особа. Хоча існують й інші думки з цього приводу³. Фактично ж вчиненні дії можуть розцінюватися як готування до злочину лише за умов, що вони спрямовані на вчинення конкретного суспільно небезпечного діяння, передбаченого статтею або частиною статті Особливої частини КК (не може бути готування до злочину «взагалі»).

Особливість стадії готування до злочину може полягати і в тому, що готування до конкретного злочину в деяких випадках містить, по суті, склад закінченого іншого злочину. Наприклад, незаконне носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу для того, щоб використати її в майбутньому для вчинення вбивства. У цьому разі незаконне поводження зі зброєю містить склад закінченого злочину (ч. 1 ст. 263 КК) i одночасно є стадією готування до умисного вбивства (ч. 1 ст. 14 i відповідна частина ст. 115 КК) – тут має місце сукупність злочинів.

Виходячи з визначення стадії злочину як певного етапу реалізації злочинного наміру слід зазначити, що із суб’єктивної сторони готування до злочину може вчинятися лише з умисною формою вини, і вид умислу у такому випадку буде тільки прямий.

Готуванням до злочину визнаються лише такі дії особи, які зупинені або припинені нею з причин, що не можуть визнаватися добровільною відмовою від доведення злочину до кінця, оскільки добровільна відмова є фактично припиненням готування до злочину при усвідомленні винною особою можливості закінчення злочину.

Готування до злочину – це стадія вчинення злочину, яка відповідно до статті 14 КК визначається як підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Кожна з названих стадій утворює самостійну форму готування до злочину: 1) підшукування засобів чи знарядь; 2) пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину; 3) підшукування співучасників або змова на вчинення злочину; 4) усунення перешкод; 5) інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Перші два види готування до злочину стосуються засобів та знарядь для вчинення злочину. Наприклад, викрадення автомобіля з метою використання його як знаряддя вчинення вбивства; придбання газових балончиків з метою їх використання при вчиненні розбійних нападів з метою заволодіння майном тощо.

Засоби вчинення злочину – це будь-які предмети, які полегшують його вчинення (наприклад, підроблені документи при вчиненні шахрайства; транспортні засоби, що використовуються для перевезення викраденого або самих винних осіб з місця вчинення злочину; наркотичні засоби та сильнодіючі речовини, якщо вони використані з метою полегшити вчинення злочину, а не на умисне спричинення шкоди здоров’ю або позбавлення життя потерпілого).

Засоби вчинення злочину потрібно відрізняти від знарядь вчинення злочину. Знаряддями в теорії кримінального права називаються будь-які предмети, які безпосередньо використовуються для вчинення злочину (наприклад, холодна та вогнепальна зброя заводського вироблення або виготовлення обрізу з мисливської рушниці для вчинення розбійного нападу; використання «фінського» ножа для нанесення тілесних ушкоджень тощо). Тобто знаряддями вчинення злочину визнаються предмети, які за своїми об’єктивними характеристиками можуть бути використані для вчинення злочину, незалежно від того, чи мають вони такі характеристики самі по собі, чи були спеціально пристосовані для цього винною особою. Ті ж самі транспортні засоби можуть бути знаряддями вчинення злочину, якщо вони використані, наприклад, для вчинення умисного вбивства або як таран з метою проникнення в приміщення для вчинення викрадання.

Підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину – це будь-які дії з придбання, отримання, тимчасового позичення, купівлі, пошуку засобів чи знарядь для вчинення злочину тощо. Спосіб під­шукування засобів чи знарядь може бути як законним, так і незаконним.

Пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину – це будь-які дії, спрямовані на виготовлення або зміну предметів, внаслідок чого вони стають придатними або зручнішими і ефективнішими для відповідного застосування. Це може бути: переробка певних предметів для надання їм портативності, нових якостей або посилення певних властивостей (виготовлення обрізу з мисливської гладкоствольної зброї, переробка газового пістолета для стрільби бойовими патронами тощо).

Підшукування співучасників – це дії, спрямовані на підбір осіб для спільного вчинення злочину.

Змова на вчинення злочину – це згода двох або більше осіб у спільному вчиненні злочину (створення групи, розробка та складання плану вчинення злочину із визначенням обов’язків учасників групи, розподіл ролей тощо).

Усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину полягає у вчиненні будь-яких дій, що у подальшому полегшать вчинення конкретного злочину (ліквідація перепон, які заважають вчиненню злочину, створення додаткових можливостей для вчинення злочину – підготовка місця вчинення злочину, сховища для приховування викраденого тощо).

За функціональною роллю готування до злочину буває двох видів. До першого виду належить готування, без якого взагалі неможливо вчинити злочин. Так, не маючи викрадених чи підроблених ключів або знарядь зламу, неможливо вчинити крадіжку грошей із сейфа; неможливо позбавити людину життя на відстані, не маючи вогнепальної зброї тощо. До другого виду належать усі інші готування, які створюють сприятливі суттєві умови для вчинення злочину.

Готування до злочину можливе майже в усіх умисних злочинах, що вчиняються з прямим умислом. В окремих випадках дії, що з точки зору їх загального кримінально-правового змісту (за ч. 1 ст. 14) є готуванням до злочину, законодавець може визнати закінченим злочином. Типовий приклад – бандитизм у формі організації озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих oci6 (ст. 257 КК). У таких випадках, незважаючи на те, що особа (член банди) вважає свої дії лише готуванням до злочину (конкретного нападу), вона буде нести кримінальну відповідальність за закінчений злочин.