- •Митрофанов ігор іванович кримінальне право україни. Загальна частина
- •Перелік умовних скорочень
- •Передмова
- •Тема 1 Поняття, предмет, завдання та принципи кримінального права
- •1.1. Поняття кримінального права, його предмет і метод
- •1.2. Завдання кримінального права
- •1.3. Принципи кримінального права
- •1.4. Зв’язок кримінального права з іншими галузями права
- •1.5. Наука кримінального права
- •1.6. Інститути кримінального права
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 2 Кримінально-правова політика України
- •2.1. Поняття та значення кримінально-правової політики України
- •2.2. Принципи кримінально-правової політики: поняття та зміст
- •2.3. Форми реалізації кримінально-правової політики
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 3 Закон України про кримінальну відповідальність
- •3.1. Поняття та значення Закону України про кримінальну відповідальність
- •3.2. Структура Закону про кримінальну відповідальність
- •3.3. Тлумачення Закону про кримінальну відповідальність
- •3.4. Принципи чинності Закону України про кримінальну відповідальність у просторі
- •3.5. Чинність Закону про кримінальну відповідальність у часі
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 4 Поняття злочину
- •4.1. Загальне поняття злочину
- •4.2. Ознаки злочину
- •4.3. Малозначне діяння, що не представляє суспільної небезпеки
- •4.4. Поняття і види категорій злочинів
- •4.5. Злочини та інші правопорушення
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 5 Склад злочину
- •5.1. Поняття і значення складу злочину
- •5.2. Ознаки та елементи складу злочину
- •5.3. Види складів злочину
- •5.4. Склад злочину і кваліфікація
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 6 Об’єкт злочину
- •6.1. Поняття і значення об’єкта злочину
- •6.2. Види об’єктів злочинів
- •6.3. Предмет злочину. Потерпілий від злочину
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 7 Об’єктивна сторона злочину
- •7.1. Поняття і значення об’єктивної сторони злочину
- •7.2. Суспільно небезпечне діяння. Дія і бездіяльність
- •7.3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття та види
- •7.4. Причинний зв’язок та його кримінально-правове значення
- •7.5. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 8 Суб’єкт злочину
- •8.1. Поняття та ознаки суб’єкта злочину
- •8.2. Вік кримінальної відповідальності
- •8.3. Осудність і неосудність
- •8.4. Ознаки спеціального суб’єкта злочину
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 9 Суб’єктивна сторона злочину
- •9.1. Поняття та ознаки суб’єктивної сторони злочину
- •9.2. Поняття і форми вини
- •9.3. Умисел і його види
- •Відмінність прямого умислу від непрямого
- •9.4. Необережність та її види
- •Відмінність непрямого умислу від злочинної самовпевненості
- •9.5. Злочин із двома формами вини
- •9.6. Мотив і мета злочину. Емоційний стан
- •9.7. Помилка та її значення
- •9.8. Невинувате заподіяння шкоди
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 10 Поняття та мета кримінальної відповідальності
- •10.1. Поняття та ознаки кримінальної відповідальності
- •10.2. Підстава кримінальної відповідальності
- •10.3. Мета кримінальної відповідальності
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 11 Реалізація кримінальної відповідальності
- •11.1. Поняття та складові механізму реалізації кримінальної відповідальності
- •11.2. Поняття та система кримінально-правових засобів впливу на осіб, які вчинили злочини
- •11.3. Форми реалізації кримінальної відповідальності
- •11.4. Стадії реалізації кримінальної відповідальності
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 12 Стадії вчинення злочину
- •12.1. Поняття стадій вчинення злочину та їх значення
- •12.2. Готування до злочину
- •13.3. Замах на злочин
- •12.4. Закінчений злочин
- •12.5. Добровільна відмова від вчинення злочину
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 13 Співучасть у злочині
- •13.1. Поняття та значення співучасті у злочині
- •13.2. Ознаки співучасті у злочині
- •13.3. Види співучасників злочину
- •13.4. Відповідальність співучасників злочину
- •13.5. Форми співучасті за кримінальним правом
- •13.6. Причетність до злочину
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 14 Множинність злочинів
- •14.1. Поняття та ознаки множинності злочинів
- •14.2. Поняття та ознаки одиничного злочину
- •14.3. Повторність злочинів
- •14.4. Сукупність злочинів
- •14.5. Поняття рецидиву злочинів
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 15 Обставини, що виключають злочинність діяння
- •15.1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
- •15.2. Необхідна оборона
- •15.3. Уявна оборона
- •15.4. Затримання особи, яка вчинила злочин
- •15.5. Крайня необхідність
- •13.6. Фізичний або психічний примус
- •13.7. Виконання наказу або розпорядження
- •13.8. Діяння, пов’язане з ризиком
- •13.9. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 16 Звільнення від кримінальної відповідальності
- •16.1. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності
- •16.2. Загальні види звільнення від кримінальної відповідальності
- •16.3. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 17 Покарання
- •17.1. Поняття і сутність покарання
- •17.2. Мета покарання
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 18 Система та види покарань
- •18.1. Поняття та ознаки системи покарань
- •18.2. Покарання, що виконуються Державною виконавчою службою Міністерства юстиції України
- •18.3. Покарання, що виконуються органами чи посадовими особами, які присвоїли звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас
- •18.4. Покарання, що виконуються кримінально-виконавчими інспекціями ддупвп
- •18.5. Покарання, що виконуються мо України
- •18.6. Покарання, що виконуються увп Державного департаменту України з питань виконання покарань
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 19 Призначення покарання
- •19.1. Загальні засади призначення покарання
- •19.2. Обставини, що пом’якшують покарання
- •19.3. Обставини, що обтяжують покарання
- •19.4. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
- •19.5. Пом’якшення покарання при його призначенні
- •19.6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •19.7. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •19.8. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення
- •19.9. Обчислення строків покарання
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 20 Звільнення від покарання та його відбування
- •20.1. Поняття та види звільнення від покарання та його відбування
- •20.2. Загальні види звільнення від покарання та його відбування
- •20.3. Спеціальні види звільнення від покарання та його відбування
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 21 Судимість
- •21.1. Поняття судимості
- •21.2. Наслідки інституту судимості
- •21.3. Погашення судимості. Строки погашення судимості
- •21.4. Зняття судимості
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 22 Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •20.1. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
- •20.2. Види примусових заходів медичного характеру
- •20.3. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру
- •22.4. Примусове лікування
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 23 Кримінальна відповідальність та покарання неповнолітніх
- •23.1. Загальні положення щодо кримінальної відповідальності неповнолітніх
- •23.2. Особливості звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх, які вчинили злочини
- •23.3. Особливості покарання неповнолітніх за вчинені злочини
- •23.4. Звільнення від покарання та від його відбування
- •23.5. Погашення та зняття судимості
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Навчальне видання
- •Митрофанов ігор іванович
- •Кримінальне право україни.
- •Загальна частина
- •Навчальний посібник
- •2 Уголовный кодекс Китайской Народной Республики / под ред. Докт. Юрид. Наук, проф. А. И. Коробеева, пер. С китайского д. В. Вичикова. – сПб. : Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. – 303 с.
12.2. Готування до злочину
Стадія готування до злочину характеризується тим, що особа створює сприятливі умови для подальшого вчинення злочину. За своїм обсягом такі умови мають бути суттєвими, тому що незначне сприяння майбутньому злочину за ступенем суспільної небезпечності може не досягти рівня, з яким законодавець у статті 11 КК пов’язує наявність кримінально караного делікту. Тому кримінальна відповідальність настає лише за готування до вчинення середньої тяжкості, тяжкого та особливого тяжкого злочинів. Готування до вчинення злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 14 КК України).
Готування слід розглядати у двох аспектах: 1) як стадію вчинення прямоумисного злочину та 2) як самостійний вид злочину. При цьому готування вважається стадією злочину тоді, коли особа вчинила після нього замах на злочин або закінчений злочин. В такому разі воно поглинається наступною стадією злочину і таким чином не тягне за собою самостійної кримінально-правової оцінки. У разі ж, якщо реалізація злочинного наміру особи припинилася на стадії створення умов для вчинення злочину, готування є самостійним видом злочину2.
Особливість цієї стадії полягає в тому, що дії, які утворюють готування до злочину, знаходяться поза межами об’єктивної сторони складу того злочину, який має намір вчинити особа. Хоча існують й інші думки з цього приводу3. Фактично ж вчиненні дії можуть розцінюватися як готування до злочину лише за умов, що вони спрямовані на вчинення конкретного суспільно небезпечного діяння, передбаченого статтею або частиною статті Особливої частини КК (не може бути готування до злочину «взагалі»).
Особливість стадії готування до злочину може полягати і в тому, що готування до конкретного злочину в деяких випадках містить, по суті, склад закінченого іншого злочину. Наприклад, незаконне носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу для того, щоб використати її в майбутньому для вчинення вбивства. У цьому разі незаконне поводження зі зброєю містить склад закінченого злочину (ч. 1 ст. 263 КК) i одночасно є стадією готування до умисного вбивства (ч. 1 ст. 14 i відповідна частина ст. 115 КК) – тут має місце сукупність злочинів.
Виходячи з визначення стадії злочину як певного етапу реалізації злочинного наміру слід зазначити, що із суб’єктивної сторони готування до злочину може вчинятися лише з умисною формою вини, і вид умислу у такому випадку буде тільки прямий.
Готуванням до злочину визнаються лише такі дії особи, які зупинені або припинені нею з причин, що не можуть визнаватися добровільною відмовою від доведення злочину до кінця, оскільки добровільна відмова є фактично припиненням готування до злочину при усвідомленні винною особою можливості закінчення злочину.
Готування до злочину – це стадія вчинення злочину, яка відповідно до статті 14 КК визначається як підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.
Кожна з названих стадій утворює самостійну форму готування до злочину: 1) підшукування засобів чи знарядь; 2) пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину; 3) підшукування співучасників або змова на вчинення злочину; 4) усунення перешкод; 5) інше умисне створення умов для вчинення злочину.
Перші два види готування до злочину стосуються засобів та знарядь для вчинення злочину. Наприклад, викрадення автомобіля з метою використання його як знаряддя вчинення вбивства; придбання газових балончиків з метою їх використання при вчиненні розбійних нападів з метою заволодіння майном тощо.
Засоби вчинення злочину – це будь-які предмети, які полегшують його вчинення (наприклад, підроблені документи при вчиненні шахрайства; транспортні засоби, що використовуються для перевезення викраденого або самих винних осіб з місця вчинення злочину; наркотичні засоби та сильнодіючі речовини, якщо вони використані з метою полегшити вчинення злочину, а не на умисне спричинення шкоди здоров’ю або позбавлення життя потерпілого).
Засоби вчинення злочину потрібно відрізняти від знарядь вчинення злочину. Знаряддями в теорії кримінального права називаються будь-які предмети, які безпосередньо використовуються для вчинення злочину (наприклад, холодна та вогнепальна зброя заводського вироблення або виготовлення обрізу з мисливської рушниці для вчинення розбійного нападу; використання «фінського» ножа для нанесення тілесних ушкоджень тощо). Тобто знаряддями вчинення злочину визнаються предмети, які за своїми об’єктивними характеристиками можуть бути використані для вчинення злочину, незалежно від того, чи мають вони такі характеристики самі по собі, чи були спеціально пристосовані для цього винною особою. Ті ж самі транспортні засоби можуть бути знаряддями вчинення злочину, якщо вони використані, наприклад, для вчинення умисного вбивства або як таран з метою проникнення в приміщення для вчинення викрадання.
Підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину – це будь-які дії з придбання, отримання, тимчасового позичення, купівлі, пошуку засобів чи знарядь для вчинення злочину тощо. Спосіб підшукування засобів чи знарядь може бути як законним, так і незаконним.
Пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину – це будь-які дії, спрямовані на виготовлення або зміну предметів, внаслідок чого вони стають придатними або зручнішими і ефективнішими для відповідного застосування. Це може бути: переробка певних предметів для надання їм портативності, нових якостей або посилення певних властивостей (виготовлення обрізу з мисливської гладкоствольної зброї, переробка газового пістолета для стрільби бойовими патронами тощо).
Підшукування співучасників – це дії, спрямовані на підбір осіб для спільного вчинення злочину.
Змова на вчинення злочину – це згода двох або більше осіб у спільному вчиненні злочину (створення групи, розробка та складання плану вчинення злочину із визначенням обов’язків учасників групи, розподіл ролей тощо).
Усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину полягає у вчиненні будь-яких дій, що у подальшому полегшать вчинення конкретного злочину (ліквідація перепон, які заважають вчиненню злочину, створення додаткових можливостей для вчинення злочину – підготовка місця вчинення злочину, сховища для приховування викраденого тощо).
За функціональною роллю готування до злочину буває двох видів. До першого виду належить готування, без якого взагалі неможливо вчинити злочин. Так, не маючи викрадених чи підроблених ключів або знарядь зламу, неможливо вчинити крадіжку грошей із сейфа; неможливо позбавити людину життя на відстані, не маючи вогнепальної зброї тощо. До другого виду належать усі інші готування, які створюють сприятливі суттєві умови для вчинення злочину.
Готування до злочину можливе майже в усіх умисних злочинах, що вчиняються з прямим умислом. В окремих випадках дії, що з точки зору їх загального кримінально-правового змісту (за ч. 1 ст. 14) є готуванням до злочину, законодавець може визнати закінченим злочином. Типовий приклад – бандитизм у формі організації озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих oci6 (ст. 257 КК). У таких випадках, незважаючи на те, що особа (член банди) вважає свої дії лише готуванням до злочину (конкретного нападу), вона буде нести кримінальну відповідальність за закінчений злочин.