- •Митрофанов ігор іванович кримінальне право україни. Загальна частина
- •Перелік умовних скорочень
- •Передмова
- •Тема 1 Поняття, предмет, завдання та принципи кримінального права
- •1.1. Поняття кримінального права, його предмет і метод
- •1.2. Завдання кримінального права
- •1.3. Принципи кримінального права
- •1.4. Зв’язок кримінального права з іншими галузями права
- •1.5. Наука кримінального права
- •1.6. Інститути кримінального права
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 2 Кримінально-правова політика України
- •2.1. Поняття та значення кримінально-правової політики України
- •2.2. Принципи кримінально-правової політики: поняття та зміст
- •2.3. Форми реалізації кримінально-правової політики
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 3 Закон України про кримінальну відповідальність
- •3.1. Поняття та значення Закону України про кримінальну відповідальність
- •3.2. Структура Закону про кримінальну відповідальність
- •3.3. Тлумачення Закону про кримінальну відповідальність
- •3.4. Принципи чинності Закону України про кримінальну відповідальність у просторі
- •3.5. Чинність Закону про кримінальну відповідальність у часі
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 4 Поняття злочину
- •4.1. Загальне поняття злочину
- •4.2. Ознаки злочину
- •4.3. Малозначне діяння, що не представляє суспільної небезпеки
- •4.4. Поняття і види категорій злочинів
- •4.5. Злочини та інші правопорушення
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 5 Склад злочину
- •5.1. Поняття і значення складу злочину
- •5.2. Ознаки та елементи складу злочину
- •5.3. Види складів злочину
- •5.4. Склад злочину і кваліфікація
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 6 Об’єкт злочину
- •6.1. Поняття і значення об’єкта злочину
- •6.2. Види об’єктів злочинів
- •6.3. Предмет злочину. Потерпілий від злочину
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 7 Об’єктивна сторона злочину
- •7.1. Поняття і значення об’єктивної сторони злочину
- •7.2. Суспільно небезпечне діяння. Дія і бездіяльність
- •7.3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття та види
- •7.4. Причинний зв’язок та його кримінально-правове значення
- •7.5. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 8 Суб’єкт злочину
- •8.1. Поняття та ознаки суб’єкта злочину
- •8.2. Вік кримінальної відповідальності
- •8.3. Осудність і неосудність
- •8.4. Ознаки спеціального суб’єкта злочину
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 9 Суб’єктивна сторона злочину
- •9.1. Поняття та ознаки суб’єктивної сторони злочину
- •9.2. Поняття і форми вини
- •9.3. Умисел і його види
- •Відмінність прямого умислу від непрямого
- •9.4. Необережність та її види
- •Відмінність непрямого умислу від злочинної самовпевненості
- •9.5. Злочин із двома формами вини
- •9.6. Мотив і мета злочину. Емоційний стан
- •9.7. Помилка та її значення
- •9.8. Невинувате заподіяння шкоди
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 10 Поняття та мета кримінальної відповідальності
- •10.1. Поняття та ознаки кримінальної відповідальності
- •10.2. Підстава кримінальної відповідальності
- •10.3. Мета кримінальної відповідальності
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 11 Реалізація кримінальної відповідальності
- •11.1. Поняття та складові механізму реалізації кримінальної відповідальності
- •11.2. Поняття та система кримінально-правових засобів впливу на осіб, які вчинили злочини
- •11.3. Форми реалізації кримінальної відповідальності
- •11.4. Стадії реалізації кримінальної відповідальності
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 12 Стадії вчинення злочину
- •12.1. Поняття стадій вчинення злочину та їх значення
- •12.2. Готування до злочину
- •13.3. Замах на злочин
- •12.4. Закінчений злочин
- •12.5. Добровільна відмова від вчинення злочину
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 13 Співучасть у злочині
- •13.1. Поняття та значення співучасті у злочині
- •13.2. Ознаки співучасті у злочині
- •13.3. Види співучасників злочину
- •13.4. Відповідальність співучасників злочину
- •13.5. Форми співучасті за кримінальним правом
- •13.6. Причетність до злочину
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 14 Множинність злочинів
- •14.1. Поняття та ознаки множинності злочинів
- •14.2. Поняття та ознаки одиничного злочину
- •14.3. Повторність злочинів
- •14.4. Сукупність злочинів
- •14.5. Поняття рецидиву злочинів
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 15 Обставини, що виключають злочинність діяння
- •15.1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
- •15.2. Необхідна оборона
- •15.3. Уявна оборона
- •15.4. Затримання особи, яка вчинила злочин
- •15.5. Крайня необхідність
- •13.6. Фізичний або психічний примус
- •13.7. Виконання наказу або розпорядження
- •13.8. Діяння, пов’язане з ризиком
- •13.9. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 16 Звільнення від кримінальної відповідальності
- •16.1. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності
- •16.2. Загальні види звільнення від кримінальної відповідальності
- •16.3. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 17 Покарання
- •17.1. Поняття і сутність покарання
- •17.2. Мета покарання
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 18 Система та види покарань
- •18.1. Поняття та ознаки системи покарань
- •18.2. Покарання, що виконуються Державною виконавчою службою Міністерства юстиції України
- •18.3. Покарання, що виконуються органами чи посадовими особами, які присвоїли звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас
- •18.4. Покарання, що виконуються кримінально-виконавчими інспекціями ддупвп
- •18.5. Покарання, що виконуються мо України
- •18.6. Покарання, що виконуються увп Державного департаменту України з питань виконання покарань
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 19 Призначення покарання
- •19.1. Загальні засади призначення покарання
- •19.2. Обставини, що пом’якшують покарання
- •19.3. Обставини, що обтяжують покарання
- •19.4. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
- •19.5. Пом’якшення покарання при його призначенні
- •19.6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •19.7. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •19.8. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення
- •19.9. Обчислення строків покарання
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 20 Звільнення від покарання та його відбування
- •20.1. Поняття та види звільнення від покарання та його відбування
- •20.2. Загальні види звільнення від покарання та його відбування
- •20.3. Спеціальні види звільнення від покарання та його відбування
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 21 Судимість
- •21.1. Поняття судимості
- •21.2. Наслідки інституту судимості
- •21.3. Погашення судимості. Строки погашення судимості
- •21.4. Зняття судимості
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 22 Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •20.1. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
- •20.2. Види примусових заходів медичного характеру
- •20.3. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру
- •22.4. Примусове лікування
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 23 Кримінальна відповідальність та покарання неповнолітніх
- •23.1. Загальні положення щодо кримінальної відповідальності неповнолітніх
- •23.2. Особливості звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх, які вчинили злочини
- •23.3. Особливості покарання неповнолітніх за вчинені злочини
- •23.4. Звільнення від покарання та від його відбування
- •23.5. Погашення та зняття судимості
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Навчальне видання
- •Митрофанов ігор іванович
- •Кримінальне право україни.
- •Загальна частина
- •Навчальний посібник
- •2 Уголовный кодекс Китайской Народной Республики / под ред. Докт. Юрид. Наук, проф. А. И. Коробеева, пер. С китайского д. В. Вичикова. – сПб. : Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. – 303 с.
4.3. Малозначне діяння, що не представляє суспільної небезпеки
Вище ми звертали увагу на соціальну природу злочину, що не просто передбачається Кримінальним кодексом, але представляє високий ступінь суспільної небезпеки, заподіюючи шкоду охоронюваним законом соціальним інтересам. Сказане означає, що встановлення однієї лише ознаки кримінальної протиправності вчиненого діяння недостатньо для визнання його злочином. У житті мають місце випадки, коли діяння за своїми зовнішніми властивостями формально відповідає ознакам певного злочину. Разом з тим, незважаючи на зазначену обставину воно не може бути визнано кримінальним деліктом, тому що заподіює незначну шкоду, розміри якої не дозволяють розглядати вчинене як злочинне.
У цьому зв’язку ч. 2 ст. 11 КК України встановлює правило, відповідно до якого не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі. Слід також враховувати, що малозначність діяння поєднує дві обставини: воно (діяння) формально заборонено законом про кримінальну відповідальність і характеризується несуттєвим (малозначним) ступенем суспільної небезпеки, заподіюючи незначну шкоду.
Під суспільною небезпекою злочину розуміється заподіяння істотної, великої шкоди або створення реальної загрози її заподіяння. У разі вчинення малозначного діяння зазначена ознака відсутня, що виключає кваліфікацію вчиненого як злочину.
Можливість визнання діяння малозначним є завжди питанням факту. У такому разі слід враховувати всі обставини справи у сукупності. Головним фактором, що впливає на оцінку вчиненого відповідно до ч. 2 ст. 11 КК України, у всіх випадках є розмір реально заподіяної шкоди. Крім розміру заподіяної шкоди слід брати до уваги характер небезпеки вчиненого. Так, розкрадання наркотичних речовин, навіть невеликої вартості, не може бути визнано малозначним. У цьому разі суспільна небезпека названого злочину визначається в першу чергу властивостями предмета посягання.
Немаловажне значення для визначення розглядуваної обставини має також спосіб вчинення діяння, знаряддя і засоби, що використовуються винним при вчиненні посягання. Насильницькі способи вчинення злочину, застосування зброї або предметів, що використовуються як зброя, виключають можливість визнання діяння малозначним.
Слід також вказати, що ознаки суб’єктивної сторони істотно впливають на можливість оцінки вчиненого як малозначного діяння. Так, у разі необережного заподіяння шкоди ступінь небезпеки посягання істотно нижча порівняно з умисним. Отже, при вчиненні діяння із злочинною самовпевненістю чи злочинною недбалістю є більше «шансів» на визнання його малозначним, ніж при заподіянні аналогічної шкоди з умисною формою вини. Крім того, необхідно звернути увагу на мотиви і мету посягання: наявність низинних спонукань і устремлінь істотно підвищує ступінь небезпеки вчиненого і може бути перешкодою для визнання його незлочинним.
При вирішенні питання про визнання діяння малозначним в обов’язковому порядку слід враховувати спрямованість умислу винного. Так, якщо суб’єкт мав намір завдати істотної шкоди, але з незалежних від нього причин фактично заподіює невелику, то вчинене визнається злочином і кваліфікується як замах на заподіяння великої шкоди. Наприклад, винний таємно викрадає з кишені потерпілого гаманець, у якому, на його думку, знаходиться велика сума грошей. Однак виявляється, що фактично в гаманці є лише одна гривня. У цьому випадку, незважаючи на те, що внаслідок діяння реально заподіяна невелика шкода вчинене визнається злочином і кваліфікується як замах на викрадення великої грошової суми. Це обумовлено тим, що винний мав намір завдати значної шкоди, і почав виконувати для цього всі залежні від нього дії. Завдяки цій обставині, на підставі ст. 13 КК України, зазначені дії визнаються незакінченим злочином, завершеним на стадії замаху, що не виключає можливості покладення на винного заходів кримінальної відповідальності.
Правовим наслідком встановлення малозначності діяння є незлочинність вчиненого завдяки відсутності суспільної небезпеки. На цій підставі особа, яка вчинила подібне діяння, не може бути визнана винною у вчиненні злочину і не підлягає кримінальній відповідальності. Із зазначеної причини кримінальна справа не порушується. У тому разі, якщо кримінальне переслідування вже почалося, справа підлягає припиненню з реабілітуючих підстав.
Слід також враховувати, що розглядаючи питання про визнання діяння малозначним необхідно приймати до уваги фактичні обставини, що мали місце безпосередньо в момент його вчинення. У тому разі, якщо діяння, будучи об’єктивно суспільно небезпечним у момент його реалізації, надалі втрачає зазначену ознаку, воно не може бути визнано малозначним. Вчинене в такому разі кваліфікується як злочин, однак істотне зниження його суспільної небезпеки може бути передумовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у зв’язку із зміною обстановки.
Встановлюючи ознаки малозначності необхідно відштовхуватися тільки від фактичних обставин вчиненого діяння. Інші умови, що знаходяться за його «межами», не можуть впливати на юридичну оцінку вчиненого за ч. 2 ст. 11 КК України. До них належать: сімейний стан винного, наявність позитивних характеристик тощо. Названі фактори враховуються при розгляді можливості звільнення винного від кримінальної відповідальності, призначенні покарання, застосуванні умовно-дострокового звільнення. Однак впливати на можливість визнання вчиненого малозначним вони не можуть.