- •Митрофанов ігор іванович кримінальне право україни. Загальна частина
- •Перелік умовних скорочень
- •Передмова
- •Тема 1 Поняття, предмет, завдання та принципи кримінального права
- •1.1. Поняття кримінального права, його предмет і метод
- •1.2. Завдання кримінального права
- •1.3. Принципи кримінального права
- •1.4. Зв’язок кримінального права з іншими галузями права
- •1.5. Наука кримінального права
- •1.6. Інститути кримінального права
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 2 Кримінально-правова політика України
- •2.1. Поняття та значення кримінально-правової політики України
- •2.2. Принципи кримінально-правової політики: поняття та зміст
- •2.3. Форми реалізації кримінально-правової політики
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 3 Закон України про кримінальну відповідальність
- •3.1. Поняття та значення Закону України про кримінальну відповідальність
- •3.2. Структура Закону про кримінальну відповідальність
- •3.3. Тлумачення Закону про кримінальну відповідальність
- •3.4. Принципи чинності Закону України про кримінальну відповідальність у просторі
- •3.5. Чинність Закону про кримінальну відповідальність у часі
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 4 Поняття злочину
- •4.1. Загальне поняття злочину
- •4.2. Ознаки злочину
- •4.3. Малозначне діяння, що не представляє суспільної небезпеки
- •4.4. Поняття і види категорій злочинів
- •4.5. Злочини та інші правопорушення
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 5 Склад злочину
- •5.1. Поняття і значення складу злочину
- •5.2. Ознаки та елементи складу злочину
- •5.3. Види складів злочину
- •5.4. Склад злочину і кваліфікація
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 6 Об’єкт злочину
- •6.1. Поняття і значення об’єкта злочину
- •6.2. Види об’єктів злочинів
- •6.3. Предмет злочину. Потерпілий від злочину
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 7 Об’єктивна сторона злочину
- •7.1. Поняття і значення об’єктивної сторони злочину
- •7.2. Суспільно небезпечне діяння. Дія і бездіяльність
- •7.3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття та види
- •7.4. Причинний зв’язок та його кримінально-правове значення
- •7.5. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 8 Суб’єкт злочину
- •8.1. Поняття та ознаки суб’єкта злочину
- •8.2. Вік кримінальної відповідальності
- •8.3. Осудність і неосудність
- •8.4. Ознаки спеціального суб’єкта злочину
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 9 Суб’єктивна сторона злочину
- •9.1. Поняття та ознаки суб’єктивної сторони злочину
- •9.2. Поняття і форми вини
- •9.3. Умисел і його види
- •Відмінність прямого умислу від непрямого
- •9.4. Необережність та її види
- •Відмінність непрямого умислу від злочинної самовпевненості
- •9.5. Злочин із двома формами вини
- •9.6. Мотив і мета злочину. Емоційний стан
- •9.7. Помилка та її значення
- •9.8. Невинувате заподіяння шкоди
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 10 Поняття та мета кримінальної відповідальності
- •10.1. Поняття та ознаки кримінальної відповідальності
- •10.2. Підстава кримінальної відповідальності
- •10.3. Мета кримінальної відповідальності
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 11 Реалізація кримінальної відповідальності
- •11.1. Поняття та складові механізму реалізації кримінальної відповідальності
- •11.2. Поняття та система кримінально-правових засобів впливу на осіб, які вчинили злочини
- •11.3. Форми реалізації кримінальної відповідальності
- •11.4. Стадії реалізації кримінальної відповідальності
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 12 Стадії вчинення злочину
- •12.1. Поняття стадій вчинення злочину та їх значення
- •12.2. Готування до злочину
- •13.3. Замах на злочин
- •12.4. Закінчений злочин
- •12.5. Добровільна відмова від вчинення злочину
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 13 Співучасть у злочині
- •13.1. Поняття та значення співучасті у злочині
- •13.2. Ознаки співучасті у злочині
- •13.3. Види співучасників злочину
- •13.4. Відповідальність співучасників злочину
- •13.5. Форми співучасті за кримінальним правом
- •13.6. Причетність до злочину
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 14 Множинність злочинів
- •14.1. Поняття та ознаки множинності злочинів
- •14.2. Поняття та ознаки одиничного злочину
- •14.3. Повторність злочинів
- •14.4. Сукупність злочинів
- •14.5. Поняття рецидиву злочинів
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 15 Обставини, що виключають злочинність діяння
- •15.1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
- •15.2. Необхідна оборона
- •15.3. Уявна оборона
- •15.4. Затримання особи, яка вчинила злочин
- •15.5. Крайня необхідність
- •13.6. Фізичний або психічний примус
- •13.7. Виконання наказу або розпорядження
- •13.8. Діяння, пов’язане з ризиком
- •13.9. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 16 Звільнення від кримінальної відповідальності
- •16.1. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності
- •16.2. Загальні види звільнення від кримінальної відповідальності
- •16.3. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 17 Покарання
- •17.1. Поняття і сутність покарання
- •17.2. Мета покарання
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 18 Система та види покарань
- •18.1. Поняття та ознаки системи покарань
- •18.2. Покарання, що виконуються Державною виконавчою службою Міністерства юстиції України
- •18.3. Покарання, що виконуються органами чи посадовими особами, які присвоїли звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас
- •18.4. Покарання, що виконуються кримінально-виконавчими інспекціями ддупвп
- •18.5. Покарання, що виконуються мо України
- •18.6. Покарання, що виконуються увп Державного департаменту України з питань виконання покарань
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 19 Призначення покарання
- •19.1. Загальні засади призначення покарання
- •19.2. Обставини, що пом’якшують покарання
- •19.3. Обставини, що обтяжують покарання
- •19.4. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
- •19.5. Пом’якшення покарання при його призначенні
- •19.6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •19.7. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •19.8. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення
- •19.9. Обчислення строків покарання
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 20 Звільнення від покарання та його відбування
- •20.1. Поняття та види звільнення від покарання та його відбування
- •20.2. Загальні види звільнення від покарання та його відбування
- •20.3. Спеціальні види звільнення від покарання та його відбування
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 21 Судимість
- •21.1. Поняття судимості
- •21.2. Наслідки інституту судимості
- •21.3. Погашення судимості. Строки погашення судимості
- •21.4. Зняття судимості
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 22 Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •20.1. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
- •20.2. Види примусових заходів медичного характеру
- •20.3. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру
- •22.4. Примусове лікування
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 23 Кримінальна відповідальність та покарання неповнолітніх
- •23.1. Загальні положення щодо кримінальної відповідальності неповнолітніх
- •23.2. Особливості звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх, які вчинили злочини
- •23.3. Особливості покарання неповнолітніх за вчинені злочини
- •23.4. Звільнення від покарання та від його відбування
- •23.5. Погашення та зняття судимості
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Навчальне видання
- •Митрофанов ігор іванович
- •Кримінальне право україни.
- •Загальна частина
- •Навчальний посібник
- •2 Уголовный кодекс Китайской Народной Республики / под ред. Докт. Юрид. Наук, проф. А. И. Коробеева, пер. С китайского д. В. Вичикова. – сПб. : Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. – 303 с.
4.4. Поняття і види категорій злочинів
Палітра проявів і форм суспільно небезпечної діяльності людини дуже широка. У цьому зв’язку законодавство про кримінальну відповідальність передбачає широкий перелік злочинних діянь, що відрізняються між собою за спрямованістю посягання, способом зовнішнього прояву, суб’єктивною стороною, моментом закінчення, характером і ступенем суспільної небезпеки тощо. Разом з тим вирішення багатьох питань кримінально-правового характеру залежить від властивостей окремого злочину. На цій підставі особливого значення набуває питання категоризації злочинів, коли будь-який кримінальний делікт може бути віднесений до певного виду залежно від властивих йому ознак.
Категорія в загалі означає певну групу явищ, відособлених від інших індивідуальними ознаками. У теорії кримінального права класифікація злочинів здійснюється за різними підставами. Основою поділу злочинів на види є: об’єкт посягання (злочини проти життя та здоров’я особи, власності, громадського порядку тощо), конструкція об’єктивної сторони (матеріальний, формальний і усічений склад), форма і вид вини (умисний чи необережний злочин), ознаки суб’єкта (службові, військові злочини). Названі критерії мають теоретичний характер, але, разом з тим, становлять особливий інтерес для правової статистики, правозастосовчої практики, дозволяючи чітко класифікувати вчинене залежно від певної властивості.
Найважливіше значення має законодавча класифікація злочинів, тобто віднесення злочинів до тих чи інших груп, їх об’єднання у такі групи, яке здійснюється самим законодавцем. Така класифікація має практичне значення, тобто є основою застосування кримінально-правових і кримінально-процесуальних норм. КК 2001 року вперше на законодавчому рівні закріпив класифікацію злочинів залежно від ступеня тяжкості. Ст. 12 КК виділяє злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.
У КК 1960 року називалися окремі злочини залежно від ступеня і характеру суспільної небезпечності. Так, у ст. 71 КК давався вичерпний перелік злочинів, які законодавцем були віднесені до тяжких. Показником характеру і ступеня суспільної небезпечності, як правило, було покарання, що зазначалося у санкції відповідної кримінально-правової норми. Крім категорії тяжких, безпосередньо в КК називалися ще дві групи злочинів: особливо тяжкі злочини (статті 24 і 25 КК 1960 р.) та злочини, що не являють (не становлять) великої суспільної небезпеки (статті 10, 51 КК 1960 р.).
Згідно зі статтею 12 КК 2001 року «злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м’яке покарання. Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років. Тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років. Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі».
Виходячи із законодавчої класифікації, до злочинів невеликої тяжкості слід віднести такі як: побої і мордування (ч. 1 ст. 126 КК); погроза вбивством (ч. 1 ст. 129 КК); зараження венеричною хворобою (ч. 1 ст. 133 КК); обман покупців та замовників (ст. 225 КК) та ін. Злочинами середньої тяжкості є, наприклад, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122 КК); зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 130 КК); незаконне проведення аборту, якщо воно спричинило тривалий розлад здоров’я, безплідність або смерть потерпілої (ч. 2 ст. 134 КК); знищення або пошкодження лісових масивів (ч.1 ст. 245 КК) та ін. Тяжкі злочини – це, наприклад, умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК); Незаконне позбавлення волі або викрадення людини, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 146 КК); захоплення заручників (ст. 147 КК); терористичний акт (ч. 1 ст. 258 КК) та ін. До особливо тяжких злочинів, відповідно до КК України, слід віднести: державну зраду (ст. 111 КК); умисне вбивство (ст. 115 КК); створення злочинної організації (ст. 255 КК); бандитизм (ст. 257 КК) та ін.
Ця класифікація відображає сучасне ставлення науки КПР до розглядуваного питання, вона виокремлює категорії злочинів залежно від ступеня тяжкості, що знаходить своє відображення в санкції статті КК. При цьому наука КПР виходить з того, що розмір покарання, передбачений санкцією порушеної кримінально-правової норми, у скороченій формі відбиває ступінь суспільної небезпеки злочину і дозволяє порівнювати ступінь суспільної небезпеки різних злочинів. В той же час чітко визначений розмір покарання у санкціях статей не залишає можливості для судового розсуду при віднесенні злочину до тієї чи іншої категорії.
Додатковим показником, що допомагає точніше класифікувати злочини, є форма вини. Так, злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості і тяжкі можуть бути як умисні, так і необережні. Особливо тяжкі злочини можуть вчинятися тільки умисно.
Значення розподілу злочинів на категорії залежно від ступеня тяжкості має не тільки теоретичний, але й практичний характер. Віднесення діяння, що вчинено особою, до тієї чи іншої категорії може мати такі правові наслідки, як визначення виду установи відбування покарання у вигляді позбавлення волі (у статті 86 КВК зазначено, що вид колонії, в якій засуджені до позбавлення волі відбувають покарання, визначається ДДУПВП. Це питання регулюється Інструкцією про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі. Наприклад, підпунктом 2.2. цієї Інструкції встановлено, що до виправних колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання із СІЗО направляються особи, засуджені вперше до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, злочини невеликої та середньої тяжкості1).
Ступінь тяжкості злочину впливає на визначення розміру покарання при призначенні покарання за сукупністю злочинів (ст. 70 КК) та за сукупністю вироків (ст. 71 КК), на правила умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (ст. 81 КК), звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК); звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК України); звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК України); звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК України); звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки (ст. 48 КК України); звільнення від покарання та його відбування (ст. 74 КК України);звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК України); звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (ст. 80 КК України); погашення та зняття судимості (ст.ст. 89 і 91 КК).