- •Митрофанов ігор іванович кримінальне право україни. Загальна частина
- •Перелік умовних скорочень
- •Передмова
- •Тема 1 Поняття, предмет, завдання та принципи кримінального права
- •1.1. Поняття кримінального права, його предмет і метод
- •1.2. Завдання кримінального права
- •1.3. Принципи кримінального права
- •1.4. Зв’язок кримінального права з іншими галузями права
- •1.5. Наука кримінального права
- •1.6. Інститути кримінального права
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 2 Кримінально-правова політика України
- •2.1. Поняття та значення кримінально-правової політики України
- •2.2. Принципи кримінально-правової політики: поняття та зміст
- •2.3. Форми реалізації кримінально-правової політики
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 3 Закон України про кримінальну відповідальність
- •3.1. Поняття та значення Закону України про кримінальну відповідальність
- •3.2. Структура Закону про кримінальну відповідальність
- •3.3. Тлумачення Закону про кримінальну відповідальність
- •3.4. Принципи чинності Закону України про кримінальну відповідальність у просторі
- •3.5. Чинність Закону про кримінальну відповідальність у часі
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 4 Поняття злочину
- •4.1. Загальне поняття злочину
- •4.2. Ознаки злочину
- •4.3. Малозначне діяння, що не представляє суспільної небезпеки
- •4.4. Поняття і види категорій злочинів
- •4.5. Злочини та інші правопорушення
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 5 Склад злочину
- •5.1. Поняття і значення складу злочину
- •5.2. Ознаки та елементи складу злочину
- •5.3. Види складів злочину
- •5.4. Склад злочину і кваліфікація
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 6 Об’єкт злочину
- •6.1. Поняття і значення об’єкта злочину
- •6.2. Види об’єктів злочинів
- •6.3. Предмет злочину. Потерпілий від злочину
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 7 Об’єктивна сторона злочину
- •7.1. Поняття і значення об’єктивної сторони злочину
- •7.2. Суспільно небезпечне діяння. Дія і бездіяльність
- •7.3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття та види
- •7.4. Причинний зв’язок та його кримінально-правове значення
- •7.5. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 8 Суб’єкт злочину
- •8.1. Поняття та ознаки суб’єкта злочину
- •8.2. Вік кримінальної відповідальності
- •8.3. Осудність і неосудність
- •8.4. Ознаки спеціального суб’єкта злочину
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 9 Суб’єктивна сторона злочину
- •9.1. Поняття та ознаки суб’єктивної сторони злочину
- •9.2. Поняття і форми вини
- •9.3. Умисел і його види
- •Відмінність прямого умислу від непрямого
- •9.4. Необережність та її види
- •Відмінність непрямого умислу від злочинної самовпевненості
- •9.5. Злочин із двома формами вини
- •9.6. Мотив і мета злочину. Емоційний стан
- •9.7. Помилка та її значення
- •9.8. Невинувате заподіяння шкоди
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 10 Поняття та мета кримінальної відповідальності
- •10.1. Поняття та ознаки кримінальної відповідальності
- •10.2. Підстава кримінальної відповідальності
- •10.3. Мета кримінальної відповідальності
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 11 Реалізація кримінальної відповідальності
- •11.1. Поняття та складові механізму реалізації кримінальної відповідальності
- •11.2. Поняття та система кримінально-правових засобів впливу на осіб, які вчинили злочини
- •11.3. Форми реалізації кримінальної відповідальності
- •11.4. Стадії реалізації кримінальної відповідальності
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 12 Стадії вчинення злочину
- •12.1. Поняття стадій вчинення злочину та їх значення
- •12.2. Готування до злочину
- •13.3. Замах на злочин
- •12.4. Закінчений злочин
- •12.5. Добровільна відмова від вчинення злочину
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 13 Співучасть у злочині
- •13.1. Поняття та значення співучасті у злочині
- •13.2. Ознаки співучасті у злочині
- •13.3. Види співучасників злочину
- •13.4. Відповідальність співучасників злочину
- •13.5. Форми співучасті за кримінальним правом
- •13.6. Причетність до злочину
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 14 Множинність злочинів
- •14.1. Поняття та ознаки множинності злочинів
- •14.2. Поняття та ознаки одиничного злочину
- •14.3. Повторність злочинів
- •14.4. Сукупність злочинів
- •14.5. Поняття рецидиву злочинів
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 15 Обставини, що виключають злочинність діяння
- •15.1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
- •15.2. Необхідна оборона
- •15.3. Уявна оборона
- •15.4. Затримання особи, яка вчинила злочин
- •15.5. Крайня необхідність
- •13.6. Фізичний або психічний примус
- •13.7. Виконання наказу або розпорядження
- •13.8. Діяння, пов’язане з ризиком
- •13.9. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 16 Звільнення від кримінальної відповідальності
- •16.1. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності
- •16.2. Загальні види звільнення від кримінальної відповідальності
- •16.3. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 17 Покарання
- •17.1. Поняття і сутність покарання
- •17.2. Мета покарання
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 18 Система та види покарань
- •18.1. Поняття та ознаки системи покарань
- •18.2. Покарання, що виконуються Державною виконавчою службою Міністерства юстиції України
- •18.3. Покарання, що виконуються органами чи посадовими особами, які присвоїли звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас
- •18.4. Покарання, що виконуються кримінально-виконавчими інспекціями ддупвп
- •18.5. Покарання, що виконуються мо України
- •18.6. Покарання, що виконуються увп Державного департаменту України з питань виконання покарань
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 19 Призначення покарання
- •19.1. Загальні засади призначення покарання
- •19.2. Обставини, що пом’якшують покарання
- •19.3. Обставини, що обтяжують покарання
- •19.4. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
- •19.5. Пом’якшення покарання при його призначенні
- •19.6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •19.7. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •19.8. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення
- •19.9. Обчислення строків покарання
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 20 Звільнення від покарання та його відбування
- •20.1. Поняття та види звільнення від покарання та його відбування
- •20.2. Загальні види звільнення від покарання та його відбування
- •20.3. Спеціальні види звільнення від покарання та його відбування
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 21 Судимість
- •21.1. Поняття судимості
- •21.2. Наслідки інституту судимості
- •21.3. Погашення судимості. Строки погашення судимості
- •21.4. Зняття судимості
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 22 Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •20.1. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
- •20.2. Види примусових заходів медичного характеру
- •20.3. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру
- •22.4. Примусове лікування
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 23 Кримінальна відповідальність та покарання неповнолітніх
- •23.1. Загальні положення щодо кримінальної відповідальності неповнолітніх
- •23.2. Особливості звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх, які вчинили злочини
- •23.3. Особливості покарання неповнолітніх за вчинені злочини
- •23.4. Звільнення від покарання та від його відбування
- •23.5. Погашення та зняття судимості
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Навчальне видання
- •Митрофанов ігор іванович
- •Кримінальне право україни.
- •Загальна частина
- •Навчальний посібник
- •2 Уголовный кодекс Китайской Народной Республики / под ред. Докт. Юрид. Наук, проф. А. И. Коробеева, пер. С китайского д. В. Вичикова. – сПб. : Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. – 303 с.
Питання для самоконтролю
1. Дайте поняття закону про кримінальну відповідальність.
2. Які основні джерела сучасного кримінального права України?
3. Що складає законодавство про кримінальну відповідальність?
4. Дайте поняття чинності КК та інших джерел кримінального права України в часі.
5. Охарактеризуйте зворотну дію закону про кримінальну відповідальність?
6. Розкрийте поняття часу вчинення злочину.
7. Дайте поняття місця вчинення злочину.
8. Якими принципами характеризується дія КК у просторі?
9. Дайте поняття тлумачення в кримінальному праві.
10. Які види і способи тлумачення норм використовуються у кримінальному праві?
Рекомендована література
Брайнин Я. М. Уголовный закон и его применение / Я. М. Брайнин. – М. : Юридическая литература, 1967. – С. 6–89.
Воробей П. А. Завдання і дія кримінального закону / П. А. Воробей, М. Й. Коржанський, В. М. Щупаковський. – К. : Генеза, 1997. – 157 с.
Кримінальне право України: загальна частина : підручник / за ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. І . Тація. – Київ–Харків : Юрінком Інтер – Право, 2002. – С. 34–49.
Матишевський П. С. Кримінальне право України. Загальна частина : підруч. / П. С. Матишевський. – К. : А.С.К., 2001. – С. 44–74.
Моісеєв О. І. Кримінально-правова юрисдикція України щодо злочинів, вчинених за її межами : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юридичних наук : 12.00.08 «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / О. І. Моісеєв ; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – Х., 2007. – 20 с.
Науково-практичний коментар кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – 3-тє вид., переробл. та доповн. – К. : Атіка, 2004. – С. 16–41.
Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / відп. ред. С. С. Яценко. – 2-ге вид., переробл. та доповн. – К. : А.С.К., 2002. – С. 8–19.
Пономаренко Ю. А. Чинність і дія кримінального закону в часі : монографія / Ю. А. Пономаренко. – К. : Атіка, 2005. – 288 с.
Пономаренко Ю. А. Зворотна дія кримінального закону в часі : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юридичних наук : 12.00.08 «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Ю. А. Пономаренко. – Х., 2002. – 20 с.
Свистуленко М. П. Екстрадиція в правовій системі України: основні кримінально-правові аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд.. юридичних наук : 12.00.08 «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / М. П. Свистуленко. – К., 2005. – 17 с.
Тема 4 Поняття злочину
4.1. Загальне поняття злочину.
4.2. Ознаки злочину.
4.3. Малозначне діяння, що не представляє суспільної небезпеки.
4.4. Поняття і види категорій злочинів.
4.5. Злочини та інші правопорушення.
4.1. Загальне поняття злочину
Однієї з основних категорій кримінального права, що пронизує усі його діагоналі, є поняття злочину. Це поняття дозволяє визначити основні ознаки кримінального делікту1, а також знайти чіткі критерії, на підставі яких можна відмежувати його від інших видів правопорушень. Крім того, поняття злочину розкриває його соціально-політичну характеристику, вказуючи на заподіювану суспільству шкоду, а також заборону такого діяння саме ЗКВ.
Проблеми поняття «злочин» досліджували у своїх працях М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, Я. М. Брайнін, Ф. Г. Бурчак, Ю. А. Валова, П. А. Воробей, С. В. Гончаренко, В. П. Ємельянов, М. Й. Коржанський, О. М. Костенко, А. О. Пінаєв, О. Я. Светлов, В. В. Сташис, С. А. Тарарухін, В. Я. Тацій, М. І. Хавронюк, Н. Н. Ярмиш, С. С. Яценко та інші вчені.
Розробка прикладних аспектів проблеми поняття злочину тісно пов’язана з питаннями малозначності діяння, що у своїх дослідженнях торкалися М. Й. Коржанський, Л. М. Кривоченко, П. С. Матишевський, А. О. Пінаєв, І. К. Туркевич, М. І. Хавронюк. У вітчизняній науковій літературі ця тема знайшла відображення в дисертаційній роботі Т. Є. Севастьянової за темою: «Малозначність діяння за кримінальним законодавством України»2.
Законодавче визначення поняття злочину дається у ч. 1 ст. 11 КК України. Так, злочином є передбачене КК суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.
Це визначення прийнято називати формально-матеріальним, тому що воно поєднує у собі матеріальну (суспільна небезпека) і формальну (передбаченість законом) ознаки. Для злочину є характерними обидві зазначені властивості, оскільки вони дозволяють зрозуміти соціальну природу злочинної поведінки, а також її правову оцінку з боку законодавця.
Суспільна небезпека є основною конструктивною ознакою будь-якого злочину і розкриває його соціальну сутність. Це виявляється в яскраво вираженій антигромадській спрямованості будь-якого кримінального делікту, що не просто порушує норми закону, але й також різко суперечить загальноприйнятим правилам поведінки, заподіює або створює загрозу заподіяння серйозної шкоди правомірним інтересам особи, суспільства і держави.
Формальна ознака злочину виражається в порушенні передбаченої ЗКВ кримінально-правової заборони, у якій знаходить відображення юридична характеристика діяння, що прямо суперечить КК. Основним призначенням ЗКВ є охорона найцінніших для суспільства відносин. Встановлення заборони на вчинення кримінально-протиправних діянь є вираженням державної волі, що піклується про збереження зазначених відносин. З цієї причини злочинне посягання суперечить чинному законодавству і не відповідає інтересам держави у сфері протидії злочинності.
Однак, кримінальний делікт не лише порушує закон, але й також не відповідає нормам моралі, викликаючи у навколишніх почуття обурення. Вчинення злочину є глибоко аморальним вчинком. Протиправна поведінка й особа винного тягнуть за собою негативну реакцію з боку суспільства, що у такий спосіб оцінює його аморальні вчинки, які виразилися у вчиненні забороненого законом про кримінальну відповідальність діяння.
Будь-яке злочинне діяння має глибинну соціальну природу, оскільки з розвитком техніки, появою нових сфер суспільного життя та ускладненням тих, що існували раніше, певним чином трансформуються форми злочинної поведінки, з’являються нові делікти, відмирають ті, котрі втратили колишню небезпеку. ЗКВ, як правило, своєчасно реагує на зазначені зміни, що знаходить відповідне відображення в нормах КК. У цьому зв’язку поняття злочину втілює у собі основні закономірності розвитку суспільства і може змінюватися залежно від особливостей соціальних і політичних умов, характерних для певної суспільно-економічної формації. Разом з тим основні ознаки злочину мають постійний характер.
Слід зазначити, що злочин це, насамперед, діяння, тобто зовні виражена поведінка людини у формі дії чи бездіяльності, яка змінює зовнішній світ і заподіює або створює загрозу заподіяння шкоди охоронюваним законом суспільним інтересам. Думки, психологічні процеси, що відбуваються у свідомості людини, навіть якщо вони мають антигромадську спрямованість, злочином не визнаються, оскільки в такому випадку немає зовні вираженого акта діяльності. Також не може розглядатися як суспільно небезпечне діяння і, отже, злочином, висловлення наміру вчинити посягання, не виражене у вигляді погрози, тому що незважаючи на наявність зовнішньої форми, суспільним відносинам при цьому не заподіюється або не створюється загроза заподіяння шкоди.
Злочин є різновидом антисоціальної діяльності і має всі властивості осмисленої поведінки людини. Зовнішня сторона злочинного діяння виражається в діях або бездіяльності, що, відповідно, є активною і пасивною формами поведінки. Діяння певним чином впливає на матеріальний світ, змінюючи його і заподіюючи або створюючи загрозу заподіяння шкідливих наслідків.
Крім зовнішньої, поведінка людини має також внутрішню сторону. Її психологічну основу складають свідомість і воля. Свідомість виражається у здатності суб’єкта розуміти фактичну сторону вчиненого діяння, його суспільне значення і можливі наслідки. При цьому, як правило, винний дає правову оцінку вчиненому, усвідомлюючи його злочинність і караність. Вольова сторона характеризується здатністю керувати своєю поведінкою, а також позитивним чи байдужим ставленням до можливих або неминучих наслідків, як результату злочину. Вчиняючи злочин, винний свідомо йде на пряме порушення закону, заподіюючи відчутну шкоду охоронюваним законом соціальним інтересам. Тим самим він протиставляє себе суспільству і державі, виражаючи своє негативне чи недостатньо дбайливе ставлення до загальноприйнятих цінностей і правил поведінки. У тому разі, якщо свідомість людини подавлена чи воля пригнічена, її поведінка не може бути визнана винною, що виключає злочинність вчиненого.