2. Проблема обмеженості ресурсів і необхідність вибору.
Як економічна наука мікроекономіка шукає відповіді на основні запитання, що постають перед будь-якою економічною системою: "що виробляти?", "як виробляти?", "кому і які результати принесе виробництво?".
Питання: як і для кого виробляти не становили б проблеми, якби ресурси не були обмежені, рідкісні.
Виробничі ресурси (фактори виробництва) – це людські, природні та капітальні ресурси, які використовуються при виробництві благ.
Людські ресурси – потенціал фізичної та розумової енергії людей, яка використовується у процесі виробництва благ. Цей потенціал можна умовно поділити на дві частини:
¬ здатність брати участь у виробництві;
¬ здатність брати на себе ризик організації виробництва з метою одержання прибутку (підприємництво).
Природні ресурси – все, що може бути використане у процесі виробництва без попередньої обробки, у натуральному стані, тобто є “дарами природи”.
Капітальні ресурси – це вироблені людиною товари, що використовуються як засоби виробництва інших благ, зокрема інструменти, промислове устаткування та інфраструктура.
Існують різні підходи їх класифікації в окремі групи. Виділяються дві групи: особовий фактор виробництва і речовий фактор виробництва.
В якості особового фактору виробництва завжди розглядається робоча сила - сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей людини до праці. В якості речового фактору виробництва приймаються до уваги усі засоби виробництва.
Маржиналістська теорія традиційно виділяє чотири групи факторів виробництва: земля, праця, капітал, підприємницька діяльність.
Земля розглядається як природний фактор. До цієї групи виробництва відносяться природні багатства: поклади копалин, орні землі, ліси – все, що може бути використане у процесі виробництва без попередньої обробки, у натуральному стані, тобто є “дарами природи”.
Капітал, як фактор виробництва (капітальні ресурси) – це вироблені людиною товари, що використовуються як засоби виробництва інших благ, зокрема інструменти, промислове устаткування та інфраструктура.
Праця (людські ресурси) – потенціал фізичної та розумової енергії людей, яка використовується у процесі виробництва благ.
Підприємницька діяльність є специфічним фактором виробництва. Вона припускає використання ініціативи, кмітливості та здатність брати на себе ризик організації виробництва з метою одержання прибутку Підприємницька здібність - це особливий вид людського капіталу, здатного до координації і комбінування усіх останніх факторів виробництва з метою створення благ та послуг. Вона базується на умінні і бажанні в процесі виробництва на комерційній основі впроваджувати нові види продукту, що виробляються, технології, форм організації бізнесу при певному ступеню ризику і можливості понести збитки.
Очевидно, що фактори виробництва можуть сполучатися у різних комбінаціях.
Всі ресурси рідкісні або є в обмеженій кількості, отже і обсяг виробництва теж обмежений. Суспільство не спроможне виробити і спожити весь обсяг товарів і послуг, який воно хотіло б одержати, але воно прагне одержати максимальну кількість корисних товарів і послуг, вироблених із обмежених ресурсів.
Можливості суспільства виробництва економічних благ при повному і ефективному використанні всіх наявних ресурсів при даному розвитку технології називають виробничими можливостями. А можливий випуск продукції характеризує крива виробничих можливостей. Пояснимо це на прикладі. Припустимо, що в суспільстві виробляється два блага: зерно і ракети. Якщо суспільство використає свої ресурси для виробництва тільки зерна, то воно виробить його 5 млн. т; а якщо тільки для виробництва ракет, то їх можна виробити 6 шт. При виробництві обох благ можливі такі комбінації:
можливості |
Зерно (млн. т) |
Ракети (шт.) |
А |
5,0 |
0 |
Б |
4,5 |
2 |
В |
3,0 |
4 |
Г |
1,8 |
5 |
Д |
0 |
6 |
зерно (млн. т)
5
- А
Б
4 -
3 - В
2 - Г
1 -
0
1 2 3 4 5 6 ракети
(шт.)
Мал.. 1.1. Крива виробничих можливостей.
З таблиці видно, що будь-який зріст виробництва ракет з 0 до 6 зменшує виробництво зерна з 5 млн. т до 0 і навпаки.
Лінія АБВГД (мал..1.1), яку називають кривою виробничих можливостей, показує альтернативні варіанти виробництва двох благ при повному використанні ресурсів. Всі точки розташовані в середині фігури ОАД, відповідають не повне використання ресурсів. І навпаки, будь-яка виробнича програма, яка характеризується точками за межами фігури ОАД, не буде забезпечена наявними ресурсами. Крива виробничих можливостей має звичайно випуклу форму. Це означає, що, змінюючи структуру виробництва, наприклад на користь ракет, буде в більшій мірі використовуватись в виробництві ракет порівняно малоефективні для цього ресурси.