95 Розкрийте суть та значення нтп і нтр як факторів розвитку світової системи господарства та її підсистем у 1950-80-ті роки. Зробіть порівняльну характеристику концепцій нтр.

Особливого значення у розвитку світової системи господар­ства в середині 1950-х років набуває науково-технічний про­грес НТП. Істотні зміни в техніці охопили техно­логічний, транспортний, енергетичний, контрольно-управлін­ський види господарської діяльності. У цей період з'явилися обчислювальні системи, інтенсивно розвивалося виробницт­во персон комп'ютерів.

Серед інших факторів НТП слід назвати такі:

- з'являються науково-виробничі комплекси — територіальні об'єднання корпорацій із науковими лабораторіями, створені та фінансовані державним і приватним капіталом для випуску нової продукції;

- основнми стають - модернізація, автоматизація виробничих процесів;

- зростають капітальні вкладення в осві­ту, професійну підготовку, науку, медицину.

Підґрунтя усвідомлення державою власної ролі як локомотиву НТП закладали провідні вчені, зокрема Ростоу. Він зазначав, що саме держава має стимулювати НТП, пе­ребравши на себе турботу щодо організації фундаментальних до­сліджень, поліпшення системи освіти, професійного перенавчан­ня, здійснення експериментальних і ризикових у комерційному плані проектів.

НТП супроводжується багатьма факторами, що справляють вплив на суспільний розви­ток, сукупність яких зумовила дві форми науково-технічного прогресу: еволюційну та революційну.

Еволюційна форма НТП — порівняно помірне вдосконалення традиційних науково-технічних основ виробництва, тоді як рево­люційна засвідчує високі темпи в короткі проміжки часу.

Саме революційна форма НТП стає вирішальною у 50—70-х роках XX ст., бо забезпечувала вищий ефект, великі масштаби й пришвидшені темпи розвитку національних економік європ цивілізації, США та Японії порівняно із довоєнним періодом. Ця форма НТП втілюється в науково-технічній революції. Зазна­чимо, що термін «науково-технічна революція» впер­ше вжив Дж. Бернал у своїй праці «Світ без війни»

До Другої світової війни відбулося дві загальні (глобальні) технічні рево­люції: перша (кінець XVIII — початок XIX ст.) була складовою промислового перевороту й ознаменувалася поширенням та за­стосуванням парового двигуна, робочих машин і формуванням машинобудування, а друга (кінець XIX— початок XX ст.) пов'я­зувалася з такими процесами, як механізація й електрифікація виробництва. Початок (або перший етап) третьої хвилі НТР припав на 1950—1970-ті роки.

Під впливом науки виникає новий напрям НТП — автоматизація, за якої застосування технічних засобів призво­дить до часткової або повної заміни участі людини. У машинобудуванні з'явилася нова га­лузь — виготовлення автоматизованих засобів виробництва, що були покликані пришвидшити й модернізувати матеріальне ви­робництво. Такі системи дістали назву гнучких автоматизова­них систем (ГАС), а перші їх складові елементи з'явилися вже у 1950-х роках— це насамперед верстати із числовим програм­ним управлінням, а згодом — створення роботів і комп'юте­ризація. Вирішальним значенням ГАС була їхня спроможність швидко перевлаштовувати виробництво, переводити його з од­ного виду продукції на інший, тобто структурна перебудова, яка стала типовою для НТР.

Найхарактерніші особливості НТР 1950-—1970-х років, слід вказати такі: 1)- революційні зміни в науці (передусім у фундаментальних науках: фізиці, математиці, біології, хімії.) 2) розвиток прикладних наук3) - оптимізація взаємодії науки та виробництва 4) - запровадження гнучких автоматизованих систем (ГАС), основою яких стало виникнення верстатів із числовим програм­ним управлінням; створення роботів; комп'ютеризація;5)   запровадження автоматизованих систем управління (АСУ).

Найпоширенішою проблематикою суті НТР в економічній думці стає америк. теорія НТР , сформована Друкером , викладена на пряці ”Нове сусп.. : анатомія індустріального ладу.” Друкер продемонстрував революційну роль масового поточно-конвеерного виробництва ( фордизм) , соціально –економічні наслідки наукової організації праці ( тейлоризм) , а також став автором концепції управління за цілями . Ідея Друкера стосувалась того , що управління має розпочинатися з вироблення цілей та вже потім переходити до визначення функцій , системи взаємодії та процесу , тоді ж як до цього увагу менеджерів було сконцентровано на функціях і процесах. Теорія кібернетичної революції Р.Тібольда , яка стала відомою після публікації Маніфесту троїстої революції . Увага в даному маніфесті акцентується на важливості великих корпорацій у забезпеченні зростаючої маси різних товарів, головним фактором чого є автоматичні лінії котрі управляються кібернетикою. Для досягнення результату потрібно вкладання грошей в техніку та чисельності працемісткиї виробництв , тобто зі зростанням тов.. маси зростає без роб. Виходом з даної ситуації є перебудова усієї системи розподілу , чка передбачає надання кожному громадянинові гарантованого доходу , а право на працю буде замінене правом на дохід.

На відміну від концепцій НТР американських авторів, євро­п концепції 1950—1960-х років створювалися за умов жор­стких повоєнних класових зіткнень та конкуренції дешевих аме­рик. товарів. Основною лінією всіх концепцій стає ідея розвитку виробництва завдяки ускладненню техніки й запрова­дження автоматизації.

Однак зазначимо, що фабрично-заводська концепція НТР, що абсолютизувала значення капіталів і роль чиновника-технократа, не розкривала сутності глобального перевороту в матеріальному виробництві, що стався у 50—70-ті роки XX ст. Саме цей перево­рот створив нове виробництво і замінив панування капіталу на панування знань.

Ж. Фурастьє, Ф. Штернберг, Р. Арон, Ж. Еллюль, які розглядали НТР 1950—1970-х років як другу хви­лю розвитку автоматизації, складнішої техніки, підвищення про­дуктивності праці.

Загалом теорії перелічених авторів орієнтували масові органі­зації на необхідність контролю за перебігом НТР, найгострішій критиці було піддано конвеєрну технологію, що дегуманізує і де­кваліфікує працю.