8.Власність на засоби виробництва як одна із центральних суспільних інституцій та її вплив на історичний розвиток господарської системи.

Важливу роль в історичному розвитку господарства відіграє власність на засоби виробництва. З нею пов’язано процес соціальної диференціації суспільства, що є одним із чинників історичного розвитку. Тому часто власність визначають як загальносоціологічне поняття , простежують її вплив на усі аспекти суспільного життя. Повязуючи власність з головним зв’язком економічної системи, важливо розкрити його природу. З боку самостійно господарюючого індивіда суспільна залежність полягає у залежності від ресурсів, необхідних для виробництва благ, доступ до яких опосередкований суспільством. Суспільна залежність людей в господарській сферу відображає сутність власності на засоби виробництва, а форми цієї залежності, що історично змінювались, зумовили існування різних форм власності на засобі виробництва. Разом з тим економічна залежність з боку суспільства проявляється в общинній, феодальній і капіталістичній формах власності на засоби виробництва. Така їх еволюція зумовлена змінами в організації суспільств, коли вони послідовно переходили від держав общинного типу, ранньофеодальних держав і централізованих монархій-донаціональних держав. Держава встановлює умови доступу та використання ресурсів господарськими одиницями, створює відповідне середовище господарської діяльності.

Власність виникла після розпаду кровноспоріднененої общини і появи відносно відокремлених індивідів та утвердження держави як нового способу організації суспільства. Перші уявлення про власність зявляються на завершальному етапі розвитку первісного суспільства і пов’язані з феноменом влади-власності. В сукупності функції влади важливу роль відігравали організація господарського життя общини- розподіл ресурсів і благ, координація спільних дій тощо. Розпад первісного суспільства, формування територіальної общини призвело до появи першої форми власності на засоби виробництва. Вона дістала назву общинної власності відповідно до організації суспільства в державу общинного типу. Вона відображала особисту залежність кожного індивіда від територіальної общини. Від влади. Що її організовувала та уособлювала. Виникнення раньофеодвльних держав спричинило суттєві зміни у власності на засоби виробництва. Нова форма особистої залежності-сеньйорально-васальна- відносини покровительства і служіння між представниками влади, рицарями, селянами. З утворенням централізованих монархій королівська влада поступово усувала феодалів з організації суспільного життя і перейшла до прямого здійснення владних функцій- через створення адміністративних органів управління. Після появи національних держав і демократичної революції права людей були рівними, зняття будь-яких форм особистої залежності, була утверджена приватна власність. Максимізація вигоди приватними власниками приводить не лише до максимізації багатства, а й до зміни прав приватної власності на об’єкт власності.