Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори іст.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
1.38 Mб
Скачать

Значення демократичної революції:

  1. Становлення демократичних засад суспільства (влада народу).

  2. Створення незалежних гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової.

  3. Формування громаданського суспільства.

  4. Утвердження соціальної рівності і свободи індивідів.

  5. Набуття індивідом статусу найманого працівника і буржуа.

Суть промислової революції: перехід відручної праці до великого машинного виробництва, від мануфактури до фабрики. Відбувається швидка механізація виробництва, розвиток ткацької про­мисловості,масове застосування парової машини, впровадження виплав­ки заліза з використанням коксу, широка співпраця науки та ін­женерії з промисловим виробництвом тощо. Джон Хікс пов'язує суть промислової революції з впливом науки, яка сти­мулювала розвиток техніки, а також з появою нових джерел енер­гії. Промислова революції змінила характер зв'язків між самими суб'єктами господарювання і між ними та державою, обумовила зміни в структурі народно­го господарства

Значення промислової революції:

  1. Впровадження нових машин і механізмів, які замінили працю людей.

  2. Впровадження та масове використання парових двигунів.

  3. Створення окремої машинобудівної галузі.

  4. Виготовлення масових, стандартизованих товарів повсякденного вжитку(феномен массового виробництва).

  5. Відбувся перехід від аграрного суспільства до промислового

Суть освітньої революції: базувалась на основі ідей Просвітництва, полягає у переході від майже суцільної безграмотності до масової початкової освіти, виникнення й розвитку професійної та вищої професійної освіти, поширення знань серед широких верств населення. Людство переосмислило світо­гляд античності, що проявилось у Ренесансі (Відродженні) античних тради­цій. З'явилася модифікація християнства — протестантизм (від слова протест). «Протестантська етика» включала в себе такі головні складові: ощадливість, прагнення до багатства, прагматизм, побутовий аскетизм, і стала основою розвитку підприємницької діяльності і реалізації індивідуалізму. Гуманістичний рух епохи Відродження підготував перехід до епохи Реформації, що зла­мало духовну диктатуру католицької церкви та підривало основи її економічної могутності. Просвітники до­тримувались раціоналізму та відмовлялись від Святого письма, як єдиного джерела знань. Відродження, Реформація та Просвітництво змінили підходи до політики і права, які з часом стали основою для боротьби за буржуазно-демократичні свободи.

Значення освітньої революції:

  1. Підготовка кваліфікованих працівників.

  2. Вплив освіти на сві підсистеми суспільства.

  3. Освіта як вагома причина виникнення та становлення середнього класу.

  4. Поштовх до стрімкого розвитку науки і техніки.

  5. Впровадження нової культури управління господарств.

44.Розкрийте генезис господарських одиниць: цех, мануфактура, фабрика (історичний період та причини виникнення, суть, їх спільні та відмінні якості, роль в економічній системі суспільств Європейської цивілізації тощо).

ЦЕХ

МАНУФАКТУРА

ФАБРИКА

Історичний період:

XIII-XV ст. (коли економіка середньовічного міста набуває регульованого х-ру)

XVI-XVIII ст.;

(розсіяна: XVI-перша половина

XVIII ст., централізована: друга половина XVIII ст. );

XVIII-XIX ст.. (в основі машинне виробництво)

Причини виникнення:

*прагнення знайти захист особистих прав та майна.

*необхідність в матеріальній самодопомозі та охороні виробництва від взаємної конкуренції.

* більш широкий поділ праці.

* вищий рівень розвитку продуктивних сил.

* нові, перехідні до капіталістичних відносини.

* промислова революція.

* масове поширення машинного виробництва.

* колективний (кооперативний) х-ер праці.

Суть:

Закриті, корпоративні об'єднання ремісників однієї або близьких спеціальностей у період феодалізму. Основне призначення яких: забезпечення видатків на суспільні потреби.

Просте товарне виробництво на своїй пізній стадії, яке засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі.

Форма господарства з машинним виробництвом та кооперацією найманих робітників.

Спільні якості:

  • об’єднання працівників за професійним спрямуванням;

  • виготовлення певної продукції для подальшої реалізації;

  • провадження організації виробництва досвідченим керівником.

Відмінні якості:

  • ручна праця;

  • відсутність внутрішньоцехового поділу праці;

  • виготовлення виробу майстром від початку до кінця;

  • заборона технічних новацій;

  • глибокий рівень спеціалізації окремих виробництв.

*ручна праця

*поопераційний поділ праці;

*підвищення продуктивності праці;

*використання найманої робочої сили;

*залежність від товарного або лихварського капіталу.

*машинне виробництво;

*виготовлення масових, стандартизованих товарів повсякденного вжитку;

*підвищення продуктивності праці;

*зниження собівартості продукції;

*поява дешевших та якісних товарів.

Роль в економічній системі:

Досить неоднозначна роль ремісничого виробництва в економічній системі суспільств Європейської цивілізації, адже з одного боку,- ремісничі майстерні давали кваліфікованих майстрів, зумовили появу сотень вузьких спеціальностей, дали поштовх для розвитку майбутнього робітника мануфактури. З іншого боку цехова організація ремесла гальмувала технічний прогрес, прагнула залишити рівень промислового виробництва на сталому рівні.

Мануфактура стає першим капіталістичним підприємством, що використовує найману працю та діє за наявності капіталу.

Мануфактура, як провідна галузь капіталістичного виробництва, забезпечила детальний поділ праці; удосконалення технології, робочих інструментів і засобів праці. Мануфактурне виробництво стало передумовою великого машинного виробництва.

Фабрика, а саме фабричне виробництво сформувало працівника нового типу, який виконував біля машини одноманітні операції, постійно працюючи пліч-о-пліч з іншими найманими робітниками. Завдячуючи фабричному типу виробництва сформувалося масове виготовлення стандартизованих та масових товарів, які вирізнялись якістю та доступністю. Завдяки машинному виробництву утвердився такий клас суспільства, як найманий робітник.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]