Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори іст.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
1.38 Mб
Скачать

48.Економічна думка про ринкове господарство провідних країн Європейської цивілізації (класична політична економія, історична школа, марксизм).

Утвердження в Англії, Франції, Німеччині та ін. країнах ринкових відносин потребувало теоретичного осмислення цих процесів з нових методологічних позицій. Вчення меркантилістів в умовах формування ринових відносин не відповідало на актуальні питання щодо головних засад капіталістичного вир-ва, розробки нових ек. категорій таких як зарплата, прибуток, рента, був необхідний аналіз нових форм господарювання.

1. Уперше термін «класична політична економія (ПЕ)» ужив К. Маркс стосовно школи, яка розпочала дослідження внутрішніх законо­мірностей буржуазного суспільства. Основоположники- Петті та Буагільбер. Корифеї: Сміт, Рікардо. Інші представники- Сей, Бастіа (Франція) , Кері ( США)

Принципи класичної ПЕ:

1)сус-во і його ек система підкорюються дії «природних» законів. Втручання держави є небажаним. Це принцип економічної свободи.

2) Модель поведінки егоїстичної людини- це фундамент загального добробуту. Веде до появи «економічної людини»

3) Максимум свободи (приватна власність та повна поінформованість)- умова ефективного функціонування ринку.

Уперше цілісну систему уявлень про ринкову економіку створив Адам Сміт в книзі « Дослідження про природу та причини багатства народів».

Концепція ек. лібералізму- 1)інтереси окремих осіб співпадають з інтересами сус-ва, 2) «економічна людина»- це особа, яка наділена егоїзмом і бажанням до все більшого нагромадження багатства 3) умовами дії ек законів є вільна конкуренція та невтручання держави в ек життя. 4) погоня за прибутком і вільна торгівля-діяльність, що вигідна усьому суспільству. 5) На ринку діє «невидима рука» , за допомогою якої вільна конкуренція керує діями людей черех їх інтереси і веде до до вирішення суспільних потреб найкращим чином.

Іншими відомими теоріями є теорії про абсолютні переваги, розподіл праці, капітал, доходи, вартість .

2. Максизм виникає в 40-х роках 19 ст . Засновники: К. Маркс та Ф. Енгельс.

Історичними умовами виникнення є :1) екю кризи 2) зростання безробіття, 3) робітничі виступи, 4) пошук теорії, яка б обґрунтувала інтереси робочого класу.

Теор ситсема марксизму скаладається з 3х частин: 1) філософське вчення (матеріалізм німецької філософії Канта) , 2) економічне вчення ( трудова теорія вартості класичної ПЕ), 3) вчення про соціалізм ( француз. соціал-утопізм)

Учення про додаткову вартість є центральною проблемою «Капіталу». На її основі Маркс розкрив таємницю капіталістичної експлуатації і показав непримиримий характер суперечностей між роб класом і буржуазією, що веде до неминучості загибелі капіталізму і переходу до соціалізму , який спирається на власність на засоби вир-ва..

3. У середині ХІХ ст. надзвичайно загострилася класова боротьба у Німеччині. Результатом цього загострення були європейські революції 1848-1849 рр. У 40-х роках у Нім. на політичну арену виходять Маркс і Енгельс. Так, у ХІХ ст. в Нім. як реакція на марксизм і класичну школу виникає так звана історична школа.

Стара- Рошер (основоположник), Гільдебрант, Кніс Нова- Шмоллер, Брентао, Бюхер

Новітня (соц. напрям)- Вебер, Зомбарт, Шмольцмен, Шмоллер.

Усіх представників об’єднувало : 1.Намагання простежити тенденції сусп. Розвитку з урахуванням впливу на них позаек факторів (політ, релігійних, нац., моральних) 2. Звертали увагу, що за певних умов цивілізаційній складові можуть визначати ек.розвиток біль шоюмірою, ніж досліджувані класичною шк. Індивідуалістичні ек. інтереси. 3. Вивчення економіки має ґрунтуватись на нагромадженні фактичних даних, їх історичному порівнянні. (Це історичний метод) і вивченні еволюції окемо взтої нац. держави. Виступали проти абстрактного дослідження.

Представники ІстШк заперечували загальні закони суспільно-ек. розвитку. Рошер в праці “Короткі основи курсу ПЕ з точки зору історичного методу»(1843) стверджує, що немає загальних законів соціальної економії, а є тільки закони розвитку екон факторів. Рошер ставить перед собою завдання доповнити і розвинути загальновизнану теорію класичної школи.

Ідеї Іст.Шк. найпослідовніше проводив К.Кніс (1821-1898). Його робота “ПЕ з точки зору історичного методу” була прикладом наполегливого і послідовного вирішення цієї проблеми, чого не спостерігалось у Рошера. Кніс вважає, що рівень ек. мудрості суспільства і теоретичні концепцїї, які відображають стан цього суспільства, є результатом певної передісторії розвитку. Рівень, якого досягло воно на даний момент, є перехідною фазою його подальшого прогресу.

Б.Гільдебранд (1812-1878) Основна праця “Політична економія суч.і майбутнього”. Г. рішуче здійснює нападки на класичну ПЕ: не визнає об’єктивності дії ек. законів, принципу індивідуалізму

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]