- •Суть, зміст та значення цивілізаційної парадигми для пізнання суспільних процесів.
- •Господарство, господарська система та її еволюція.
- •Об’єкт та предмет історії економіки та економічної думки.
- •Сутність, фундаментальні принципи побудови та значення системно -синергетичного підходу до аналізу суспільних та господарських процесів як складової цивілізаційної парадигми.
- •6. Методи історії економіки та економічної думки та завдання дисципліни
- •7. Підходи та критерії щодо періодизації господарського розвитку суспільства.
- •8.Власність на засоби виробництва як одна із центральних суспільних інституцій та її вплив на історичний розвиток господарської системи.
- •9. Розкрийте особливості історико - економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм.
- •10.Порівняйте сутність та зміст формаційної та цивілізаційної парадигм пізнання суспільних процесів.
- •Визначте спільні та відмінні риси привласнювального та виробничого типу господарства.
- •12. Неолітична революція та її вплив на господарський роз-к первісного сус-ва.
- •13. Община як центр соціальної і господарської організації первісного суспільства.
- •14. Господарська діяльність в первісній історії Укр. Трипільська куль-ра та її знач.
- •15. Передумови і умови становлення господарства ранніх цивілізацій.
- •16. Розвиток господарської сфери суспільства Месопотамської цивілізації. Закони Хамурапі про явища і процеси господарського життя.
- •19.Порівняйте особливості формування Східної та Західної цивілізації в осьовий час та дайте їм ( «осьовому часу», Східній та Західній цивілізації) загальну характеристику.
- •20. Госп.Система Давньої Індії в осьовий час та її відображення в «Артхашастрі».
- •21. «Гуань-дзи» як пам’ятка економічної думки Давнього Китаю та його господарський розвиток.
- •22. Господарська система Давньої Греції та її відображення у працях Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
- •23. Еволюція поглядів римських мислителів (Катона, Варрона, Колумелли) на організацію сільськогосподарського виробництва Давнього Риму.
- •24. Порівняльна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізацій та їх підсистем в осьовий час.
- •25. Загальна характеристика підсистем суспільств Західної цивілізації доби середньовіччя та їх зв'язок з господарською системою (ето гавно если чесн. Норм будет)
- •26. Характеристика господарських одиниць (форм) в Західній Європі доби середньовіччя. Вілла та її характеристика на основі “Капітулярію про вілли”.
- •Форми власності на землю (аллод, бенефіцій, феод тощо) країн Західної Європи та їх роль в становленні феодальної системи господарства. «Салічна правда».
- •Основні форми господарських одиниць в Західній Європі доби середньовіччя. Вілла та її характеристика на основі “Капітулярію про вілли”.
- •Виникнення середньовічних міст в Західній Європі та їх господарський розвиток. Корпоративні форми організації господарства. Еволюція цехового господарства.
- •Характеристика Київської Русі як ранньофеодальної держави. «Повість минулих літ».
- •Господарські форми в українських землях доби середньовіччя і їх відображення в «Руській правді».
- •32.Українські міста та еволюція організації їх господарства доби середньовіччя.
- •34. Вплив політичних, соціальних, духовно-культурних та економічних факторів на господарське життя європейських держав пізньофеодальної доби.
- •35.Роль та значення великих географічних відкриттів для становлення товарного господарства в Європі.
- •36.Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.
- •37. Формування товарно-грошового (капіталістичного) господарства: передумови переходу від простого товарного до товарно-грошового (капіталістичного) ринкового господарства.
- •38. Історичні умови виникнення та суть фізіократизму. «Економічна таблиця» ф.Кене.
- •39.Економічна думка періоду первісного нагромадження.
- •40. Розкрийте сутність явища «революція цін» та його зв’язок з Великими географічними відкриттями. Поясніть, як «революція цін» вплинула на економічний розвиток Зх. Європи
- •42. Відродження, Реформація і Просвітництво, їх сутність та роль у становленні суспільства з ринковою економікою в країнах Європейської цивілізації.
- •Суть і значення демократичної, промислової та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.
- •Значення демократичної революції:
- •Значення промислової революції:
- •Значення освітньої революції:
- •45.Дайте визначення та зробіть порівняльну характеристику промислового перевороту в Англії та Франції (передумови, періоди, особливості та наслідки).
- •46.Дайте визначення та зробіть порівняльну характеристику промислового перевороту в Німеччині та сша (передумови, періоди, особливості та наслідки).
- •47.Загальні закономірності та особливості формування ринкової господарської системи в провідних країнах Європейської цивілізації (друга половина хvіі - 60-ті роки хіх ст.).
- •48.Економічна думка про ринкове господарство провідних країн Європейської цивілізації (класична політична економія, історична школа, марксизм).
- •49.Зробіть порівняльний аналіз меркантилізму і класичної школи політекономії (умови виникнення, представники, методологія, трактування осн.Екон.Категорій)
- •51. Зробіть порівняльний аналіз економічного вчення в. Петті та меркантилістів.
- •52.Історична школа: причини виникнення, сутність, етапи розвитку та вплив на розвиток господарства Німеччини
- •53.Марксистська економічна теорія та сучасність
- •54.Виникнення і становлення нових форм господарювання в умовах генезису ринкової економіки в Англії (друга пол. Хуіі – 60-ті р.Хіх ст.).
- •55.Особливості розвитку ринк. Госпу у Франції та виникнення нових форм госпу. (друга пол. Хуіі – 60-ті роки хіх ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •Проблема протекціонізму та фритредерства у теоріях представників економічної думки хv – хvііі ст. (меркантилістів, фізіократів, а.Сміта та д.Рікардо)
- •Господарський розвиток українських земель та основні форми господарств напередодні Визвольної війни українського народу (1648-1676 рр.).
- •Основні напрями економічної політики б.Хмельницького та її меркантилістські засади.
- •Господарська система Гетьманату та її еволюція на протязі другої половини XVII — середини XVIII ст.
- •62. Криза кріпосної системи та її відображення у працях українських економістів першої половини хіх ст. (в.Каразіна, м.Балудянського, і.Вернадського).
- •63.Друга науково-технічна революція (остання чверть хіх ст. – початок хх ст.) та її вплив на ринкове господарство країн Західної Європи та сша.
- •65.Нові форми господарювання на етапі монополістичної конкуренції.
- •66. Внесок а.Маршалла у світову економічну науку та вплив його праць на формування сучасної економічної теорії.
- •67.Передумови виникнення та загальна характеристика маржиналізму.
- •68.Зробіть порівняльну характеристику класичної школи політичної економії і маржиналізму та розкрийте їх значення для становлення і розвитку ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації.
- •69. Економічне піднесення Німеччини в кінці хіх ст. Та виникнення соціального напряму політичної економії.
- •70. Причини швидкого ек розвитку сша напр. 19ст Особливості америк школи маржиналізму.
- •72. Господарська система Англії на межі хіх – хх ст. Кембриджська школа.
- •74.Порівняльна хар-ка госп розвитку Німеччини та Франції на межі 19 ст
- •76. Осн течії ек думки в Укр (кін 19 – поч. 20ст)
- •77. Порівняйте основні положення реформ 1848 та 1861 рр. Та їхній вплив на генезис ринкових відносин у підавстрійській та підросійській Україні.
- •78.Представники Київської психологічної школи (м.Бунге, д.Піхно, о.Білимович) про шляхи ринкової перебудови суспільства.
- •79.Творчий внесок м.Тугана-Барановського в українську та світову економічну думку.
- •80.Столипінська аграрна реформа та її реалізації в Україні.
- •81. Світове господарство: сутність та етапи становлення.
- •82.Соціально- економічні наслідки Першої світової війни. Версальська угода та її економічний зміст.
- •83.Світове господарство в роки стабілізації. Економічний зміст планів Дауеса та Юнга.
- •84 Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20-30 рр. Хх ст. Та їх відображення в теоретичній системі Дж. М. Кейнса.
- •85 Світова економічна криза (1929-1933 рр.) та шляхи виходу з неї. «Новий курс» д. Ф. Рузвельта.
- •86 Особливості економічної кризи 1929-1933 років у Німеччині. Виникнення неолібералізму та його роль у господарському відродженні країни.
- •87.Особливості розвитку світового господарства на зламі хіх-хх ст. Та їх відображення в концепціях імперіалізму (Дж. Гобсон, в. І. Ленін, к.Каутський, р. Гільфердінг, й. Шумпетер).
- •88. Зміни в ринковому господарстві на етапі державно-монополістичного розвитку та їх відображення в теоріях конкуренції е. Чемберліна, Дж. В. Робінсон, й. Шумпетера.
- •89.Причини виникнення, суть та основні напрями раннього інституціоналізму.
- •Економічні аспекти Другої світової війни (причини, методи, воєнно-господарського регулювання, економічні наслідки).
- •92 Порівняйте особливості методології кейнсіанства та неолібералізму та їх підходів до вирішення макроекономічних проблем.
- •93. Післявоєнна стабілізація світової фінасово-грошової сфери. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.
- •94. Інтернаціоналізація виробництв та інтеграція господарських систем у 1950-80-ті роки. Початок глобалізації.
- •95 Розкрийте суть та значення нтп і нтр як факторів розвитку світової системи господарства та її підсистем у 1950-80-ті роки. Зробіть порівняльну характеристику концепцій нтр.
- •96. Суть та особливості розвитку змішаних ринкових систем провідних країн світу у 50-80-ті роки хх ст.
- •97.Корпоративні форми господарств та їх наукове обґрунтування у 1950-80-ті роки хх.
- •99.Зробіть порівняльну характеристику неокейнсіанських (р. Харрод, о. Домар), неокласичних (р. Солоу Дж. Мід) та неоінституціональних (с. Кузнець) теорій економічного зростання.
- •100.Кризи світової і національних економік у 1970-80-ті роки та їх аналіз в економічній думці. Феномен стагфляції.
- •102 Транснаціональні корпорації та особливості їх діяльності на сучасному етапі розвитку світового господарства.
- •103 Передумови, суть та наслідки інформаційно-технологічної революції кінця хх – початку ххі ст.Ст. Та її відображення в сучасній економічній думці.
- •106 Зміна ролі факторів економічного розвитку та еволюція інституціоналізму наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •107.Структура інституціоналізму та його методологічні особливості наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •108.Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорії і практики постіндустріального та інформаційного суспільства.
- •109.Трансакційний сектор економіки, теорія прав власності та трансакційних витрат. Теорема р. Коуза.
- •110. Загальна характеристика етапів становлення командно-адміністративної економічної системи та її відображення у працях українських економістів (1917-1991 рр.).
- •111.Політика „воєнного комунізму” та її відображення в дискусіях 20-х р. Хх ст.
- •112.Загальна характеристика господарської системи періоду непу та її відображення в україн економічній літературі 20-х років.
- •113.Суть радянської індустріалізації та джерела її реалізації.
- •114.Суцільна колективізація та її соціально-економічні наслідки.
- •115.Радянська господарська система в екстремальних умовах Великої Вітчизняної війни.
- •116.Криза радянської командно-адміністративної системи та спроби її трансформації у 50-ті роки хх ст.
- •117. Обґрунтування необхідності реформування радянської господарської системи у 60-х роках хх ст. Та її практична реалізація (“Косигінська реформа”).
- •118. «Горбачовська перебудова» як спроба трансформації радянської економічної системи.
- •120. Становлення національної господарської системи України в першій половині 90-х років хх ст.
- •121. Розвиток ринкової економічної системи в Україні (друга пол. 90-х років хх ст.) та відображення цих процесів в українській економічній літературі.
- •122.Ринкова трансформація господарської системи України в 90-х роках хх ст
- •122.(Книжка)Ринкова трансформація господарської системи України в 90-х роках хх ст
- •123.Теоретичне обґрунтування трансформаційних процесів в українській економічній літературі кінця хх — початку ххі ст.
- •124.Основні етапи аграрної реформи в Україні в 90-ті роки хх ст.
- •125.Структурна перебудова української економіки: теорія та практика (1990-ті роки).
53.Марксистська економічна теорія та сучасність
Марксизм виник у 40-х рр. ХІХ ст. як напрям класичної політекономії, що претендував на вдосконалення методу теоретичних досліджень і створення нової соціальної картини світу. Засновники марксизму Карл Маркс та Фрідріх Енгельс були сучасниками і свідками утвердження капіталістичних відносин, отже формування марксистського економічного вчення відбувалося тоді, коли поступальний розвиток капіталізму зазнав перших глибоких криз. Цей процес супроводжувався загостренням суспільних суперечностей, проявом яких були заворушення, повстання, соціальні потрясіння. Так, 1825 р. у Англії став початком пори криз, банкрутств та збільшенням безробіття на тлі бурхливого росту промисловості. Робітничий клас, що повністю залежав від успішного розвитку капіталістичного виробництва, бо не мав інших засобів до існування, крім праці, чутливо реагував на погіршання свого становища. Почалось формування профспілок, які розгортають широкомасштабну боротьбу за економічні інтереси робітничого класу. 1836 р. в Англії виникає чартистський рух, що проіснував близько чверті століття. Його організованість, масовість, економічні та, головне, політичні гасла свідчили про те, що у суспільстві народжується нова могутня сила. Розвиток капіталізму в Німеччині, на батьківщині Маркса й Енгельса, відбувався шляхом повільної реформації феодальних відносин, що болісно позначалося на основній масі населення. Повстанням сілезьких ткачів 1844 р. розпочався новий напрямок у робітничому русі: виступи робітників почали набирати комуністичного забарвлення. Саме тоді уперше постало питання про теоретичне обгрунтування революційної боротьби. У Франції 1831 та 1834 рр. суперечності розвитку капіталізму відбилися в повстаннях ліонських ткачів. Революція 1848 р., коли паризькі робітники вийшли на барикади з буржуазно-ліберальними гаслами, та післяреволюційні події підготували нові підходи до визначення мети боротьби робітничого класу за свої права. Капіталізм усім своїм розвитком готував собі ворогів, не виправдовуючи ні ліберальних сподівань, ні теоретико-економічних обгрунтувань його прогресивності. Тому одночасно з еволюцією класичної економічної теорії відбувається формування нового напряму — марксизму, що спочатку обмежувався обгрунтуванням революційно-демократичної теорії перебудови суспільства. Карл Маркс та Фрідріх Енгельс розпочинали свою діяльність як революційні демократи та теоретики революційної боротьби, але згодом створили власну теоретичну систему, яка охопила всі соціальні науки і не залишила поза увагою ні політику, ні економіку, ні закономірності соціального та духовного розвитку суспільства. Теоретичними джерелами марксизму, крім класичної англійської політекономії, були німецька філософія і французький утопічний соціалізм. Усе це позначилось на методології дослідження. Маркс і Енгельс використали хронологічний підхід до аналізу явищ, що традиційно зв’язується з історичним методом і уможливлює розгляд головних складових розвитку суспільства з позиції генези кожної з них. Метою вивчення суспільних явищ в історичному аспекті було перетворення економічної науки на науку емпіричну (в Німеччині цей напрямок набрав націоналістичного забарвлення). Історичний метод аналізу, що базувався на вивченні історичних фактів та визнанні їхньої взаємозалежності, передбачав розуміння прогресу, як безперервного еволюційного процесу. Людині тут надавалася пасивна роль “частки” великого суспільного організму, інтереси якої не є визначальними і повністю залежать від реалізації основного, державного інтересу. Поряд з цим вони скористались підходом, характерним для класичної школи, що відзначався глибиною проникнення в суть явища, виокремлюванням найголовнішого, визначального в суспільному економічному розвитку. Цей метод отримав назву наукової абстракції. Класичну школу не раз піддавали нищівній критиці саме за цей метод, який, на думку багатьох, заважав економічній теорії стати практично застосовною. Відповідно до класичної теорії основою поступального розвитку суспільства є задоволення індивідуальних інтересів, і сила їхнього протистояння визначає напрямки розвитку суспільної економіки. Марксистська політична економія у тому вигляді, як її було започатковано Карлом Марксом та Фрідріхом Енгельсом, увібрала в себе всі методи дослідження, доповнивши їх новим підходом — визначенням економічних процесів як фази соціально-економічного розвитку, економічні сили котрого визначаються мотиваціями та боротьбою протилежних, конфліктуючих інтересів. Суспільство розглядається з погляду боротьби класів. Класики, особливо Давид Рікардо, дотримувалися думки, що власники праці й капіталу — землевласник, капіталіст та найманий робітник — змагаються один з одним за більшу частку кінцевого продукту. Відповідно теорія розподілу кінцевого продукту часто була центральною в їхньому економічному вченні. Саме цей підхід було покладено Марксом і Енгельсом в основу економічної теорії. Боротьба між двома класами — власниками і найманими робітниками, позбавленими власності, розглядалася ними як одна із засадних характеристик суспільного розвитку. Отже, вони розглядали людину не як вільну економічну індивідуальність, а як соціально-класову істоту, основну продуктивну силу суспільства, що є центром суспільних процесів і сама може впливати на них.