5. Сутність, фундаментальні принципи побудови та значення системно -синергетичного підходу до аналізу суспільних та господарських процесів як складової цивілізаційної парадигми.

Шпори

Системно-синергетична парадигма принципово змінює ха­рактер і значимість істор досліджень суспільних проце­сів. Окрім традиційного опису істор фактів та подій вона передбачає аналіз внутрішніх зв'язків між ними; в їх центрі перебуває розвиток людини. При цьому аналіз виконується з позиції цілісності суспільства, єдності істор витоків розвитку людства і цивілізаційних особливостей кожного суспільства. Відображення у наукових поняттях і категоріях істор процесу розвитку, обґрунтування залежностей, що характери­зують тенденцію розвитку, надає істор дослідженням нової якості, перетворює їх на історико-генетичний аналіз.

Системно-синергетична парадигма дослідження екон сфери суспільства передбачає надання переваги синтезу перед аналізом, розгляд будь-яких процесів з позиції цілісності.  

Предмет історико-економічної науки включає в себе істор форми господарств і способи їх взаємодії та віддзеркалення їх в економічній думці. Отже, історія екон думки тісно пов'язана з реальними змінами в екон системі і відбиває етапи її розвитку — від виникнення і до сучасної системи знань економічної теорії.

Доповнення:

Поняття синергетика походить від грец. synergetikos — спільний,

погоджений, сумісно діючий. Синергетика — це науковий напрямок, що

вивчає зв’язки між елементами структури (підсистемами), які утворюються

у відкритих системах (біологічних, фізико-хімічних, економічних та

інших) завдяки інтенсивному (потоковому) обміну речовинами, інформацією

та енергією з навколишнім середовищем за нерівноважних умов.

На сучасному етапі предметом вивчення синергетики (або новітньої

загальнонаукової теорії самоорганізації) є дослідження законів та

закономірностей глобальної еволюції довільних відкритих, складних,

нерівноважних систем, головною рисою яких є нестійкість, нерівноважність

та нелінійність. До таких систем належать і сучасні економічні системи.

6. Методи історії економіки та економічної думки та завдання дисципліни

Історія економіки та економічної думки вивчає історичний розвиток господарських систем суспільств відповідних цивілізацій та відображення цього процесу в економічній думці.

Існують такі групи методів історії економіки та економічної думки:

1. Методи методологічних досліджень;

2. Методи емпіричних досліджень;

3. Методи теоретичних дослідження;

4. Методи аналізу економічних знань;

5. Методи аналізу економічних текстів.

1. Передбачає використання таких принципів системного аналізу господарської системи:

• Принцип цілісності(емерджентні властивості);

• Принцип складності(дискретності);

• Принцип організованості(упорядкованості, обумовленою свідомою діяльністю людей);

• Принцип головної мети(встановлення механізму її збереження від розпаду);

• Принципі розвитку(диференціація та інтеграція).

2. Використовують для всебічного опису відібраних за допомогою попередньої групи методів історичних фактів та подій(спостереження, порівняння, вимірювання, проведення експерименту).

3. Науковий аналіз сутнісних характеристик господарської системи, що притаманні новим історичним фактам та подіям, здійснюється шляхом типологізації фактів, розробки наукових категорій та понять, обґрунтування законів та створення теорій.

4. Передбачає:

• Методи до класичного періоду економічних знань(Арістотель, Фома Аквінський);

• Методи класичної економічної теорії;

• Методи марксистської економічної теорії;

• Методи неокласичної теорії;

• Методи еволюційної(інституціональної) ек. теорії;

• Методи специфічних ек. теорій.

5. Герменевтика – метод пошуку нових знань.

Компаративістика – метод порівняння тектів.

Отже, можна констатувати, що основне завдання історії еко­номіки та економічної думки полягає у формуванні економічного мислення, розуміння закономірностей розвитку та функціону­вання основних господарських форм та їх взаємозв'язку і взаємо-обумовленоапі; відповідності чи невідповідності їм економічних теорій, з'ясування причин їх невідповідності, якщо така існува­ла, та факторів, що обумовлювали необхідність виникнення но­вих, альтернативних, гетеродоксальних економічних поглядів, думок, теорій та шкіл.