76. Осн течії ек думки в Укр (кін 19 – поч. 20ст)

*Класичний напрям п/е (Вернадський,Готтенбергер,Степанов,Левитський,Вольський,) стояли на позиціях трудової теорії вартості Сміта, виступали за ек свободу,заперечували державне втручання в ек.

*Маржиналізм(Білимович,Ореницький,Слуцький,Рильський)Провідні ідеї:методологічний індивідуалізм,вивчення ідей раціонального розподілу обмежених ресурсів,граничний аналіз, матемізація досліджень.

*Народництво ,яке відображало інтереси селянської демократії,критикували пережитки феодалізму і глибокі соц. Протиріччя капіталістичної системи та розробляли утопічні проекти некапіталістичного розвитку (Левицький,Осадчий,Чубинський)

*Київська психологічна школа, яка в основному сповідувала ідеї маржиналізму, виступала за розвиток вільного ринку,позитивно оцінюючи роль конкуренції і приватної власності, критикували марксизм (Бунге,Антонович,Білимович,Піхно)

*Соц напрям ек думки (кін 19ст. Желєзнов,Туган-Барановський) – наголошували на важливості дослідження соц-політ та правових чинників сусп розвитку.

*марксизм і соц вчення – популярні в 90х рр 19ст (Зібер,Франко,Туган-Барановський)

Укр думка в кін 19ст поч 20ст:

1) ідея держ регулювання

2) ідея протекціоніської політики

3) різні підхди щодо дослідж проблем ринку та ринкових відносин відповідно до шкіл та напрямків, до яких відносяться вчені (вище названі)

4) вплив монополізму на процеси ціноутворення (Туган-Барановський,Піхно,Желєзнов)

5) проблеми новх госп реформ кооперації (Левицький,Щербина,Мартос)

6) проблема монополізації госп системи (Воблий)

77. Порівняйте основні положення реформ 1848 та 1861 рр. Та їхній вплив на генезис ринкових відносин у підавстрійській та підросійській Україні.

Визначальний вплив на формування ринкових відносин в укр. землях мали реформа 1848 р. в Австро-Угорській імперії та Селянська реформа 1861 р. в Росії, які сприяли господарському піднесенню, становленню підприємницьких відносин, завершенню пром. перевороту та здійсненню індустріалізації економіки.

Суть реформ полягає у скасуванні кріпацького права.

Кріпосне право скасовано 1848 р. в Австро-Угорщині та 1861 р. в Росії у ході реформ, які передбачали: економ. зрушення, скасування панщини та позаеконом. форм примусу, перетворення землі на об’єкт купівлі-продажу, наділення селян землею,організація викупу землі,особиста незалежність землян від поміщиків,надання селянам громадських прав, організація селянського самоврядування, просвітницька діяльність земств.

Реформи 1848 р. в Австро-Угорщині та 1861 р. у Росії малі багато спільного. Як прогресивний крок у сусп. розвитку, вони в цілому створили умови для генезису підприємницьких відносин, здійснення промис. перевороту та підвищення ефективності аграрної галузі, істотної розбудови залізничної мережі та розширення ринків збуту для капітал. виробництва. Разом з тим методи запровадження зазначених реформ в екон. життя обох країн зумовлювали довготривалість існування пережитків патріархального ладу, які суттєво гальмували господарську ініціативу селянства та утруднювали процес капітал. перебудови сільс. господарства.

Щодо зах територій України, що входили до складу Австро-Угорщини, то законами Угорського сейму та Віденського парламенту (1848 р.) було скасовано панщину та кріпосні повинності селянства Закарпаття, Буковини та Галичини. Селяни сталії вільними громадянами, власниками земельних наділів, було роз­ширено їхні політичні права та врегульовано взаємини з поміщиками.

Україна супроводжувалася поступовою товаризацією його основних галузей та орієнтацією на ринкові методи господарювання. Прогресивні зрушення виявилися, зокрема, у підвищенні врожайності аграрних культур, розвиткові тваринництва, зростанні товарності с/г виробництва (особливо технічних культур), яке ставало базою для переробної промисловості. Високі темпи розвитку були притаманні також ряду промис галузей, зокрема деревообробній, видобувній (буре вугілля, сіль), нафтовій промисловості тощо.

Стосовно Селянської реформи 1861 р. в Росії слід зазначити, що вона також помітно прискорила процес трансформації суспільства в бік його капіталістичної диференціації. Реформа стала переломним моментом в історії розвитку країни. Протягом кількох пореформених десятиріч у Росії, а в її складі— і в Україні, виникли та утвердилися нові, ринкові відносини.

Особливістю Маніфесту 1861 р. було те, що він став першим кроком до поетапних, хоча часто непослідовних, змін у суспільстві, які відбувалися протягом другої половини XIX — початку XX ст. Економічні зрушення (скасування панщини та позаекономічних форм примусу, перетворення землі на об'єкт купівлі продажу, наділення селян землею) доповнювалися змінами в політичному (особиста незалежність селян від поміщиків) й адміністративному (селянське самоврядування, просвітницька діяльність земств) механізмах, соціальному житті суспільства.

Адміністративні перетворення після селянської реформи 1861 р. стали важливими віхами на шляху капіталістичної модернізації суспільства. Протягом 60-х рр. XIX ст. були проведені також земська і судова реформи, запроваджено селянське самоврядування. Завдяки військовій реформі (1874 р.) відбулися перетво­рення у військовій справі: були відмінені рекрутські набори скорочено строк служби, розроблена система заходів щодо технічного переозброєння армії.

Наслідки реформи 1848 р.: товаризація осн. галузей с/г, пошірення та підвищення врожайності аграрнихкультур, розвиток тваринництви, зрост. товарності.

Наслідки реформи 1861 р.: утілення у життя прогресивних явищ та процесів завдяки силовій модернізації, запров.досконалої техніки, вік-ня найманої праці,поява економії.

Отже, реформи 1848р та 1861р в Австро-Угорщині та Росії мали позитивний характер на розвиток країни і життя на укр. землях.Вони сприяли тому, щоб селянин був зацікавленний в результатах своєї праці. Але,слід підкреслити, що вони не були без крепосницьких пережитків, реформи були значним кроком для встановлення сучасного суспільства.