Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори іст.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
1.38 Mб
Скачать

20. Госп.Система Давньої Індії в осьовий час та її відображення в «Артхашастрі».

Госп.сист:

1.в межах селянської або міської общини ієрархічна соціальна структура закріплювала певну професійну діяльність за певними варнами або кастами.2.основна галузь госп-іригаційне землеробство, пізніше посилюється роль ремесла і торгівлі, остання виходить на міжнародний рівень.3.безпосередні виробники-вільні селяни-общинники, які не працювали на державних роботах і мали індивідуальні госп переважно натур типу.4.власність на землю:державна, общинна, індивідуальна.

Артхашастра(наука про користь)-давньоіндійський політико-економічний трактат створений Каутилья(Вішнагупта), головним радником імператора Чандрагупта Маур’ї (321-297рр.).

Функції держави:1.колонізація нових земель.2.переселення надлишкового населення3.будівництво колодязів та іригаційних споруд

Відносини власності:1.державне землеволодіння(землекористування за умов сплати податків(ренти-1/6 доходу)2.оренда копалень.3.державна власність на іригаційні споруди

Мета держ пол→поповнення скарбниці за рахунок:торгівлі, поземельно грошового податку, натуральних поборів, господарств царських маєтків.

Видатки скарбниці:громадські роботи, витрати на богослужіння, утримання двору.

Вчення про касти:закріплення майнових і професійних відмінностей окремих груп населення.

21. «Гуань-дзи» як пам’ятка економічної думки Давнього Китаю та його господарський розвиток.

Гуань-дзи-колективний трактат(4-3ст до н.е.), головним завдання якого було вирішення проблеми «як зробити державу багатою, а народ задоволеним» через рівномірний розподіл багатства, не допускаючи збагачення лихварів і торговців.

Зміст:непорушність станового поділу суспільства, стабілізація натурально-господарських відносин, регулювання державо цін на хліб, створення державних його запасів, реформування податкової системи.

«Гуань-дзи» став основою реформ Цинь Шихуана(246-210рр)

Адміністративна реформа дала імператору можливість стати повновлад­ним володарем країни. всю імперії було поділено на 36 округів на чолі з губернаторами→ повіти з пові­товим начальством, а вони — на волості, кожна з яких складалася з десятків сільських громад. їми керували спеціальні чиновники, яким надавались адміністративні, фіскальні, судові та поліцейські повноваження. Чиновники контролювали один одного, забезпечуючи вертикальне підпорядкування керівників адміністративних оди­ниць, а тим самим і повновладдя імператора.

Соціальною реформою стало запровадження «Табеля про ранги», за яким перші сім рангів могли мати простолюдини, а з восьмого рангу їх надавали чиновникам за службу. Найвищими були 19—20 ранги, їх представникам надавалося право на «кормління» (забезпечення власних потреб) за рахунок відповідних територій та їх населення. Спадкові ранги, що існували до цього часу, були ліквідовані (імператор не зробив винятку навіть для власних си­нів і братів), їх заступили титули знатності, які імператор надавав за за­слуги перед державою.

Законодавча реформа впровадила єдине досить жорстке законодавство, особливо кримінальне. Прості люди мали виступати заручниками, й у випа­дку злочину крім злочинця каралася вся його родина. Особливо жорстоко карали тих, хто висловлював невдоволення політикою Цинь Шихуана: зни­щували не лише зухвальця, а й населення цілої округи, до якої той належав. В імперії було запроваджено кругову поруку, тотальне стеження, заохочува­лися доноси. Імператор провів уніфікацію мір і ваги, запровадив єдину монетну систе­му, що суттєво зміцнило економічні зв'язки всередині країни.

За земельною реформою селяни отримали від держави у користування земельні наділи, за що мали платити податки. При цьому існуюча доти фор­ма оподаткування «з урожаю» була замінена на поземельну. Цинь Шихуан звелів скласти земельний кадастр, для чого зобов'язав підданих повідомити, скільки в кого є орної землі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]