89.Причини виникнення, суть та основні напрями раннього інституціоналізму.

На початку XX ст. посилилися монополістичні тенденції в світовій економіці і особливо в США – найбагатшій країні світу. Монополізм і корпоратизація економіки негативно впливали на діяльність дрібних і середніх підприємств, вони не витримували конкурентної боротьби з трестами, і це приводило їх до банкрутства. Перед країнами постала необхідність стримування стихійної монополізації та протидії її руйнівним наслідкам, створення нового господарського механізму, який би сприяв підтримуванню здорової конкуренції в економічному житті. Така ситуація сприяла формуванню нового напрямку в економічній науці, який тепер прийнято називати соціально-інституціональним, або просто інституціоналізмом.

Особливість інституціоналізму – дослідження всієї сукупності соц..-екномічних та політ. Чинників, що розглядаються у взаємозв’язку та взаємообумовленості, а також ідея необхідності соц. контролю сусп.-ва над економікою.

Виникнення інституціоналізму обумовлено такими факторами:

1) монополізація та корпоративізація ек-ки

2) поглиблення соц. суперечностей (робітничий, профспілковий рухи);

3) криза неокласичної доктрини щодо автоматичного регулювання економ. процесів

4) потребою суспільного контролю над ринковим механізмом та демократичного реформування суспільних відносин.

5) посилення циклічних коливань ринкової ек-ки.

Прихильники цього напряму вирішальну роль у суспільному розвитку надають позаекономічним факторам — соціальним інститутам (держава, конкуренція, монополія, Звичаї і т. ін.). Інституціоналізм виник і набув поширення в США за умов монополістичного капіталізму.

У рамках раннього інституціоналізму сформувались три основні напрями:

*соціально-психологічний (Т. Веблена «Теорія бездіяльного класу»); еволюційних підхід до вив. супс. явищ, велике значення теорії Дарвіна в обґрунтуванні еволюційних змін в житті сусп.-ва, екон. явища виходять із сусп. психології, інстинктів, навичок людей, розвиток сусп.=реформи на очнові науково-технічних перетворень та більшої ролі інженерно-технічної інтелігенції.

*соціально-правовий (Д. Р. Коммонс – «Розподіл багатства», «Правові основи капіталізму») на перший план – правові інститути. Ідея правового регулювання соц.. відносин та можливості за будь-яких умов досягти компромісу головна ідея його теорії угод, досліджень етапів розвитку капіталізму, стосунків між працею і капіталом, великим і малим бізнесом.

*емпіричний (кон'юнктурно-статистичний) - В. Мітчелл «Ділові цикли», де вивчав проблеми циклічності та їх соц. наслідки, роль грошового обігу та кредитно-фін. Інститутів на основі статистичного матеріалу. Розробляв теорію держ регулювання.

Всі напрями поєднує міждисциплінарний підхід – намагання інтегрувати економ науку з іншими соц. науками(соціологія, право, історія).

90. Економічні аспекти Другої світової війни (причини, методи, воєнно-господарського регулювання, економічні наслідки).

Причини, які призвели до початку Другої світової війни:

-монополії Японії і США в півд.-зах Азії

-Італ-нім, англ.-французькі монополії у ПН-СХ Африці і ближньому сході

-Реваншистська політика Німеччини - захоплення «життєвого» простору (джерела стратегічної сировини, ринки збуту, родючі землі)

-підготовка СРСР до світової революції, політика розбудови «всесвітньої соціал республіки»

-Англія, Фр, США впротистоянні СРСР та Нім. Використовують тактику зштовхування останніх.

-загострення суперечностей між великими державами через глибоку економічну кризу;

Методи. Друга СВ була маневровою, на відміну від позиційного хар-ру Першої СВ. Нові технології масового знищення ґрунтувалися на наук. досягненнях, нові види наступальної та захисної зброї (радари, ракети, реактивні літаки, атомні бомби…). Пром можливості учасників набули особливої ваги на відміну від кількісних факторів.

Заходи військового регулювання господарства:

-Розподіл стратегічної сировини і матеріалів за допомогою пріоритетної системи(для підприємств що виконували військ замовлення)

-Регулювання цін або раціонування споживання цивільного населення(карткова система)

-Будівництво нових держ заводів навідмну від першої СВ коли підприємства створювали переважно самі промисловці за рахунок держ субсидій і авансів.

Наслідки

США: господарство підпорядковувалося виконанню військ замовлень, під час війни США виробляли 60% світового капіталістичного пром вир-ва. Тож США опинилося на вершині могутності, панування найбільших монополій в амер. економіці ще більш зросло в їх інтересах розподіляли дифіц. сировину і роб силу, військ замовлення.

Англія: скорочення пром. Вир-ва на 5 % хоч і великий випуск військ продукції, для покриття виртрат на війну витрачено 1/3 закордонних капіталовкладень. ↑ залежність від США(озброєння і продовольство за системою ленд-лізу → скорочення і розрив екон зв’язків з Арабським Сходом і ПД-СХ Азією.)

Франція: великі втрати, більше 50 тис підприємств зруйновано, ↓ пром. вир-ва на 70%, повне руйнування транспортної системи, СГ ↓ в 2 рази, закордонні капіталовкладення до 1945 ↓ наполовину, Вєтнам, Сирія, Ліван(колонії) – незалежні.

Загальні наслідки: міграції; Європа – голод, але допомога від США; випуск нових грошей, позик → порушення рівноваги між купівельним попитом і кількістю зроблених товарів → галопуюча інфляція; скорочення міжнародної торгівлі, розпад світового ринку на кілька самостійних частин; заміщення позик інститутом ленд-лізу; практичне знищення витрат на обслуговування держ боргу в усіх країнах, які дуже постраждали від війни; 70% світового золота у США , необхідність твердого регулювання валютного обігу; посилення втручання капіталіст країн в економіку; використання прямих і непрямих методі врегулювання для мобілізації резервів роб сили, сировини, вироб потужностей, обмеження споживання населення, ↑ інтенсивності праці.

91. . Порівняйте економічну політику виходу з кризи 1929-1933рр., запропоновану Д. Ф. Рузвельтом, та економічну політику нацистської Німеччини.

	США «Новий курс» Рузвельта		Німеччина «Новий порядок» Гітлер
Теоретичне підґрунтя	Погляди англ..економіста Дж.М.Кейнса про необхідність держ.регулювання капіталістичної економіки для забезпечення безперебійної роботи ринкового механізму		Неолібералізм, Вальтер Ойкен, «Ідеальні типип» народного господарства: «вільний ринковий» і «центральний керований». Соціально орієнтована ек-ка і соц. Порядок забезпечує сильна держ влада.
Сутність	Відмова від надій на автоматичний вихід з кризи, обмеження стихії досконалої конкуренції, упровадження методів держ.регул-ня екон.процесів у країні за опори на непрямі методи впливу на економ.життя, пом’якшення соц..суперечностей, реформи у внутрішній і зовнішній політиці.		«Новий порядок» ґрунтувався на низці принципів і заходів, що визначали основу і сутність економічної політики фашизму. До них слід віднести: примусове картелювання промисловості; ліквідація свободи торгівлі та вільних ринків; контроль над цінами і заробітною платою; централізований адміністративний розподіл трудових і матеріальних ресурсів; жорстке обмеження управлінських функцій та управлінської свободи підприємців; прагнення максимальної самозабезпеченості всіма ресурсами (продовольством і сировиною); протекціоністська (меркантилістська) зовнішньоторговельна політика.
Фінансово-банківська система	Надзвичайний закон про банки →закриття усіх банків і поступове їх відкриття залежно від їх функціональних можливостей; заборона експорту золота;припинення обміну банкнот на золото; штучна девальвація долара; випуск срібних грошей→біметалізм; створено корпорацію страхування банківських внесків;державне страхування депозитів.
Етапи	1.1933-1935рр.	2.1935-1938рр.	1933-1938
Промисловість	Ухвалення закону про відновлення національної промисловості(НІРА) – усі пдпр-ва галузі були повинні обєднатися і виробити «кодекси чесної конкуренції»-встановлення розмірів вир-ва, рівня зар.плати, тривалість роб.дня, розподіл ринку збуту. Припиняється дія антитрестівського законод-ва. Хто бере участь у «чесній конкуренції» - тому фінансова допомога і пільги.		Закон про підготовку органічної побудови Нім госп.-ва →підкорення окреми підприємств інтересам фашистської військової держави. Вершина нім. Ек-ки – національна економічна палата (координування і керування діяльностю нац. груп індустрії). Картелі контролювали розподіл сировини і зовнішньої торгівлі, ринок капіталів, процес інвестування, встановлювали рівель зарплати і відсотків. Проведення політики примусового картелювання = практично повна ліквідація системи вільної конкуренції і ринкового госп-ва.
С/г	Закон про регулювання с/г: за скорочення посівних площ і поголів’я худоби – компенсація та премія, фінансування фермерської заборгованості, кредитування фермерів. Закон про збереження грунтів. Всіляко прагнули скороченню врожаю.		Пряме регулювання і контроль над С/Г в аграрній політиці фашизму відіграли ще більшу роль ніж переселенська політика і зміцнення середнього класу. У с/г принцип примусового картелювання як і в промисловості, міністр с/г має право встановлювати мінімальні ціни, селянин здає не менш 30%урожаю за «справедливими цінами». Створено міністерство продовольства –контроль над цінами, вир-вом, прибутком , умовами торгівлі.
Трудові відносини	Закон Вагнера. – визнання необхідності захисту робітниками своїх інтересів через профспілки і за допомогою укладання з підприємцями колективних договорів. Право на страйки. Суди зобов’язувались розглядати скарги профспілок.		Праця розглядалась тільки як ресурс. Різні форми трудової повинності (добровільна, але по суті обов’язкова для молоді 18-25 років терміном на 2 роки).
Соц.сфера	Закон про соціальне забезпечення – пенсія зі старості;заборона дитячої праці; єдині норми зар.плати; максимальні межі роб.тижня 44години. Система господарських робіт. Допомога по безробіттю-4млрд.доларів. Табори для безробітної молоді – будівництво доріг і гребель.		Скорочення безробіття, гуманітарна допомога малозабезпеченим, заохочення до святкування культурних та спортивних свят.