
- •1.Поняття і суть конституційного права як галузі національного права зарубіжної країни
- •2.Співвідношення понять «конституційне право» та «державне право» в зарубіжних країнах
- •3.Поняття та предмет конституційного права зарубіжних країн
- •4. Предмет і метод правового регулювання в конституційному праві зарубіжних країн
- •5. Принципи конституційного права зарубіжних країн
- •6. Сучасні тенденції розвитку конституційного права зарубіжних країн
- •7.Розвиток державно-правової науки
- •8. Наука конституційного права. Історичний аспект
- •9.Сучасні напрямки та доктрини в науці конституційного права
- •10.Система основних інститутів конституційного права в зарубіжних країнах
- •12. Конституційні правовідносини.
- •13. Суб'єкти конституційно-правових відносин у зарубіжних країнах.
- •14. Об’єкти конституційного регулювання в зарубіжних країнах.
- •15. Конституційна право і дієздатність громадян (підданих) у зарубіжних країнах.
- •16. Держава, як суб'єкт конституційних правовідносин у зарубіжних країнах.
- •17. Підстави виникнення, змін і припинення конституційно-правових відносин.
- •18. Конституційна відповідальність в зарубіжних країнах.
- •20. Поняття і види джерел конституційного права зарубіжних країн.
- •23. Класифікація конституцій зарубіжних країн і їх внутрішня структура.
- •28. Порядок розробки і прийняття конституцій у зарубіжних країнах.
- •29. Порядок внесення змін і доповнень до конституцій в зарубіжних країнах.
- •31Конституційні закони як джерела конституційного права зарубіжних країн.
- •32. Органічні закони як джерела конституційного права зарубіжних країн.
- •33Судові прецеденти як джерела конституційного права зарубіжних країн.
- •34.Міжнародні договори як джерела конституційного права в зарубіжних країнах
- •35.Акти тлумачення конституційного права в зарубіжних країнах
- •36.Доктрина як джерело конституційного права в зарубіжних країнах
- •37.Звичай як джерело конституційного права зарубіжних країн
- •38. Релігійні джерела права в мусульманських країнах
- •39. Принципи правового статусу особи в зарубіжних країнах
- •40. Рівність та рівноправність громадян. Заборона дискримінації
- •41. Поняття і суть конституційних прав і свобод громадян (підданих) у зарубіжних країнах.
- •42. Класифікація конституційних прав і свобод громадян (підданих) у зарубіжних країнах.
- •43.Особисті права і свободи громадян (підданих) у зарубіжних країнах.
- •44.Політичні права і обов'язки громадян (підданих) у зарубіжних країнах.
- •45.Соціально-економічні права і свободи громадян (підданих) у зарубіжних країнах.
- •46.Види гарантій конституційних прав громадян (підданих) в зарубіжних країнах.
- •47.Поняття і суть правових гарантій конституційних прав громадян в зарубіжних країнах.
- •48.Поняття і характерні риси громадянства (підданства) в зарубіжних країнах.
- •49.Порядок набуття громадянства (підданства) в зарубіжних країнах.
- •50.Підстави і порядок припинення громадянства (підданства) в зарубіжних країнах.
- •60.Принцип поділу влади і його значення
- •61. Форма правління в зарубіжних країнах та її різновиди.
- •Монархія
- •Республіка
- •Президентська республіка
- •Парламентарна республіка
- •Напівпрезидентська республіка
- •62. Монархія, як форма правління та її різновиди.
- •63. Дуалістична монархія і її ознаки.
- •64. Республіка, як форма правління в зарубіжних країнах та її різновиди.
- •Ознаки республіки
- •Класифікація республік
- •65. Ознаки республіканської форми правління.
- •66. Президентська республіка в зарубіжних країнах.
- •67. Парламентська республіка і її ознаки.
- •68. Форми державного устрою в зарубіжних країнах.
- •69. Основні ознаки унітарної держави.
- •73.Федерація, як форма державного устрою зарубіжних країн та її ознаки.
- •76.Вплив змін у політичному режимі на форми держави в зарубіжних країнах.
- •77.Демократичний вид політичного режиму –поняття, ознаки, суть.
- •79.Поняття і суть виборчого права в зарубіжних країнах.
- •80.Принципи виборчого права в зарубіжних країнах.
- •81. Виборчі системи в зарубіжних країнах
- •82. Виборчі цензи
- •83. Мажоритарна виборча система в зарубіжних країнах.
- •84. Пропорційна виборча система в зарубіжних країнах.
- •85. Партії і конституційний механізм державної влади
- •86. Партійні системи в зарубіжних країнах.
- •87. Юридична інституціалізація політичних партій у зарубіжних країнах.
- •88. Основні функції політичних партій у зарубіжних країнах
- •89. Контроль за діяльністю політичних партій.
- •90.Принципи розподілу функцій влади в зарубіжних країнах.
- •91.Місце і роль парламенту в системі верховної влади зарубіжних країн.
- •92.Структура парламентів і порядок формування їх палат у зарубіжних країнах.
- •93.Законодавчий процес в парламентах зарубіжних країн.
- •94.Правовий статус депутата парламенту в зарубіжних країнах.
- •95.Парламентські комітети і комісії в зарубіжних країнах та їх повноваження.
- •96.Судові повноваження парламенту в зарубіжних країнах.
- •97.Парламентський контроль за діяльністю уряду в зарубіжних країнах.
- •98.Відповідальність парламентів і депутатів в зарубіжних країнах.
- •99.Поняття і юридична природа інституту глави держави в зарубіжних країнах.
- •100.Правове положення президента в республіках.
- •101. Компетенція глави держави в зарубіжних країнах.
- •102 Порядок зміщення глави держави в зарубіжних країнах.
- •104. Порядок формування і структура урядів у зарубіжних країнах та їх компетенція.
- •105. Юридичний і фактичний статус уряду в зарубіжних країнах.
- •106 Глава уряду в зарубіжних країнах.
- •107 Правова природа контрасигнування.
- •108. Конституційна та юридична відповідальність уряду та його членів.
- •109. Основні моделі органів судової влади у зарубіжних країнах.
- •110. Правовий статус суддів у зарубіжних країнах.
- •111. Основні принципи судочинства в зарубіжних країнах
- •113. Поняття і юридична природа конституційного контролю в зарубіжних країнах.
- •114. Юридичні наслідки актів конституційного контролю.
- •115. Відповідальність органів конституційного контролю та їх членів ?????
- •116. Поняття і юридична природа органів місцевого самоврядування в зарубіжних країнах.
- •117. Порядок формування і структура органів місцевого самоврядування.
- •118. Повноваження органів місцевого самоврядування в зарубіжних країнах.
- •119. Форми урядового контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування.
- •120. Основи конституційного права Франції.
- •121. Загальна характеристика Конституції Франції
- •122. Структура парламенту Франції
- •123. Виконавча влада Франції.
- •124. Судова влада Франції.
- •125. Статус глави держави Франції
- •126. Основи конституційного права Федеративної республіки Німеччини.
- •127. Конституція Федеративної республіки Німеччини
- •128. Основи державного ладу. Особливості парламенту Німеччини.
- •129. Виконавча влада Німеччини.
- •130. Федералізм і самоврядування в Федеративній республіці Німеччини.
- •133. Загальна характеристика Конституції Італії.
- •134. Статус глави держави в Італії.
- •135. Повноваження парламенту Італії.
- •136. Виконавча влада Італії.
- •137. Особливості судової влади Італії.
- •138. Обласна автономія і місцеве самоврядування в Італії
- •139. Основи конституційного права Великобританії.
- •140.Конституція Великої Британії. Основи конституційного права Великої Британії
- •141.Конституційно-правовий статус людини та громадянина Великої Британії.
- •142.Політичні партії та партійна система Великої Британії.
- •143.Вищі органи державної влади Великої Британії.
- •144.Судова влада Великої Британії.
- •145.Політико-територіальний устрій. Організація влади на місцях у Великій
- •146.Основи конституційного права сша.
- •147.Конституція сша.
- •148.Білль про права. Поправки до Конституції сша.
- •149.Вищі органи державної влади сша.
- •150.Партії та партійна система сша.
- •151. Судова система сша.
- •152. Амереканський федералізм (сша) .
- •153. Місцеве самоврядування та управління в сша.
- •154.Основи конституційного права Канади
- •155.Конституця Канади 1982.
- •155.Основи правового статусу особи Канади.
- •156.Вищі органи державної влади Канади.
- •157.Федералізм Канади, правове положення провінцій, місцеве самоврядування і управління Канади.
- •158.Судова система Канади.
- •159. Конституція Бразилії 1988 р.
- •160. Конституція Бразилії 1988 р.
- •161. Основи правового статусу особи Бразилії.
- •162. Вищі органи державної влади Бразилії.
- •163. Конституційний нагляд Бразилії.
- •164. Бразильський федералізм Бразилії.
- •165. Місцеве самоврядування і управління Бразилії.
- •166. Основи конституційного права Японії
- •167. Конституція Японії 1947 р.
- •168. Основи правового статусу особи Японії
- •169. Вищі органи державної влади Японії
- •170. Судова влада Японії
- •Судова влада Японії.
- •Місцеве самоврядування і управління Японії.
- •Основи конституційного права Індії.
- •Конституція Індії 1950 р.
- •Основи конституційно-правового статусу людини та громадянина в Індії.
- •Вищі органи влади Індії.
- •Федеративний устрій Індії.
- •Місцеве самоврядування і управління Індії.
- •Основи конституційного права Китаю.
- •Конституція Китайської народної республіки 1982 р.
- •Політична система кнр.
- •181. Виборча система кнр.
- •182. Система державних органів кнр.
- •183. Органи суду і прокуратури кнр.
- •184. 185. Основи конституційного права Чеської Республіки .
- •186. Структура парламенту Чеської Республіки .
- •187. Виконавча влада Чеської Республіки .
- •188. Судова влада Чеської Республіки .
- •190.Конституція Польщі 1997 р
- •191. Вищі органи державної влади Польщі
- •194. Місцеве самоврядування Польщі
- •196.Конституція рф
- •197.Федеративний устрій рф
187. Виконавча влада Чеської Республіки .
Президент
Президент Чеської Республіки є главою держави. Він обирається Парламентом кожні 5 років. До його повноважень належить підписання законів, укладення і ратифікація міжнародних договорів, проголошення помилування та амністій.
Уряд
Уряд – найвищий орґан виконавчої влади. Він складається з прем’єр-міністра, віце-прем’єрів та міністрів, яких призначає президент республіки. Уряд у цілому несе головну відповідальність за керування державою та створення законодавства, керує діяльністю державного апарату, впроваджуэ закони та у їх межах видає розпорядження. Уряд підзвітний Палаті представників, яка може уряду в цілому висловити недовіру.
188. Судова влада Чеської Республіки .
Судову владу в Чехії, згідно з Конституцією, здійснюють незалежні суди (ст.81). Систему судів становлять Верховний суд, вищі, обласні та районні суди, Верховний адміністративний суд. Відповідно до закону про суди і суддів у цю систему входять також вищі військові суди, окружні військові суди, і в період воєнного стану можливе створення польових судів. У не системи судів загальної юрисдикції знаходяться обласні торгові суди. Верховний суд є найвищим судовим органом у справах, які стосуються компетенції судів, за винятком питань, рішення по яких виносить Конституційний суд чи Верховний адміністративний суд. Судді призначаються Президентом Республіки. Конституція встановлює, що суддею може бути тільки бездоганний громадянин, який має вищу юридичну освіту; термін діяльності суддів не обмежений (ст.93). Рішення приймають судді як колегіально (у складі сенату), так і одноосібно; передбачена можливість участі громадян у здійсненні правосуддя (ст.94). Суд присяжних в Чехословаччині існував у 1867-1923 рр.. Конституційний контроль здійснюється Конституційним судом (КС), який складається з 15 суддів, які призначаються Президентом Республіки за згодою Сенату на термін 10 років. Процедура діяльності КС визначена Законом про Конституційний суд 1993 КС повноважний приймати рішення: про скасування законів, що суперечать Конституції та (у ряді випадків) міжнародними угодами; про скасування інших правових приписів або їх окремих положень, якщо вони суперечать Конституції, закону або міжнародного договору; за конституційними скаргами органів територіального самоврядування на незаконне втручання держави ; за конституційними скаргами на неправомірне рішення і інше втручання органів публічної влади в конституційно гарантовані основні права і свободи; за скаргами на правильність обрання депутата чи сенатора, про відповідність Конституції і законам рішення про розпуск політичної партії; за конституційним звинуваченням Сенату проти Президента Республіки; про заходи, необхідні для виконання рішення міжнародного суду, що має обов'язковий характер для Чеської Республіки, якщо це не можна здійснити іншим способом, і т.д. Рішення КС носять загальнообов'язковий характер.
189. Статус глави держави Чеської Республіки .
Глава держави - Президент Республіки, який обирається на спільному засіданні палат Парламенту строком на 5 років. Висувати кандидата на посаду президента республіки мають право не менше десяти депутатів
або не менше десяти сенаторів.
Президентом республіки вважається обраним кандидат, за якого проголосувало більше половини від загального числа депутатів і більше половини від загального числа сенаторів.
Відповідно до конституції він може здійснювати наступні дії:
призначає і відкликає голову та інших членів уряду і приймає їхню відставку, відкликає уряд і приймає його відставку;
скликає сесію Палати депутатів;
розпускає Палату депутатів;
уповноважує уряд, відставку якого він прийняв або яке відкликав, тимчасово здійснювати свої функції до призначення нового уряду;
призначає суддів Конституційного суду, його голови та заступників голови;
призначає голову та заступників голови Верховного суду з числа його суддів;
здійснює помилування, пом'якшує покарання, призначені судом; дає вказівку не починати провадження у кримінальній справі, або призупинити розпочате провадження у кримінальній справі; знімає судимість;
має право повернути Парламенту прийнятий закон, за винятком
конституційного закону;
підписує закони;
призначає президента і віце-президента Верховного контрольного управління;
призначає членів Банківського ради Чеського національного банку;
представляє державу у зовнішніх відносинах;
укладає і ратифікує міжнародні договори, укладення міжнародних договорів він може доручити уряду або, за його
згоди, окремим членам уряду;
- Є верховним головнокомандувачем збройними
силами;
- Приймає глав дипломатичних місії
- Призначає і відкликає глав дипломатичних місій;
- Призначає вибори до Палати депутатів та Сенату;
- Присвоює генеральські звання;
- Приймає рішення про нагородження і вручає державні нагороди, якщо не уповноважить на це інший орган;
- Призначає суддів;
- Має право оголошувати амністію.
Згідно з Конституцією ніхто не може бути обраний Президентом більше 2 разів поспіль. Відповідальності за виконання своїх повноважень Президент не несе, його не можна затримати, піддати кримінальному переслідуванню або переслідувати за проступок або адміністративне порушення. Президент може бути підданий переслідуванню тільки за державну зраду за звинуваченням Сенату в Конституційному суді.