
- •1. Жанрове і тематичне розмаїття українського фольклору
- •2. Український героїчний епос. Жанровий склад. Періодизація та циклізація. Провідні сюжети і теми
- •3. Література Київської Русі, історичні умови її виникнення та характерні риси. Монументальний історизм як стилю епохи. Розвиток літописання
- •4. «Слово о полку Ігоревім» як найвидатніша пам’ятка давньоруського письменства. Переклади і переспіви, мотиви і образи цього твору у пізнішій л-рі
- •5. Два табори полемістів і основні етапи розвитку. Полемічна література. Творчість Івана Вишенського. Оцінка її і.Франком
- •6. Козацькі літописи Самовидця, Григорія Граб’янки, Самійла Величка, їх тематика, образи, патріотичний пафос, стильові особливості. Характерні риси бароко.
- •7. Г.Сковорода як найвидатніший український філософ-просвітитель, педагог і письменник XVIII ст.
- •8. Творчість Івана Котляревського. Жанрові та стилістичні особливості поеми «Енеїда». Епохальне значення цього твору.
- •9. П’єса і.Котляревського «Наталка-Полтавка» та її значення у розвитку нової укр..Драматургії.
- •10. Поняття про сентименталізм та особливості його розвитку в українській літературі. Художня манера г.Квітки-Основ’яненка-повістяра («Маруся», «Козир-дівка»).
- •11. Байка як літ-ний жанр. Становлення нової укр..Байки. Розвиток цього жанру у тв-ті письменників XIX ст.. (п.Гулака-Артемовського, Євгена Грибінки, л.Глібова).
- •12. Поняття про романтизм. Розвиток романтизму в укр.. Л-рі 20-60 рр XIX ст.. Роль Харківської поетичної школи та «Руської трійці» у цьому процесі.
- •13. Розвиток романтичної прози в укр..Л-рі XIX ст..
- •14. Багатогранність творчої д-ті т.Шевченка, його місце в історії л-ри, у розвитку суспільно-політичної, філософської та естетичної думки. Періодизація його творчості.
- •15. Рання творчість т.Шевченка, її романтичний характер. Поема «Гайдамаки», її ідейно-художній аналіз.
- •16. Творчість т.Шевченка періоду «Трьох літ» (1843-1847).
- •17. Творчість т.Шевченка 1847-1857рр. Цикл «в казематі».
- •18. Політична сатира т.Шевченка («Сон», «Кавказ», «і мертвим і живим…»), оцінка її Франком.
- •19. Творчість т.Шевченка 1857-1861. (період після заслання).
- •20. Світове значення творчості Шевченка. Оцінка доробку Шевченка в критиці.
- •21. «Чорна рада» п.Куліша – перший укр..Істор.Роман.
- •22. Антикріпосницька спрямованість творчості Марка Вовчка («Народні оповідання», «Інститутка»).
- •23. Майстерність Івана Нечуя – Левицького – повістяра. І.Франко про цього митця слова.
- •24. Тематичне та жанрове розмаїття прози і.Нечуя – Левицького.
- •25. Творчість Панаса Мирного. Соціально – психологічні романи «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія», їх історико – літературне значення.
- •26. Тематичне і жанрове багатство доробку м.Старицького.
- •27. Внесок м.Кропивницького та і.Карпенка – Карого у ровиток української драматургії.
- •28. Народницька та неонародницька поезія. Мотиви та образи лірики п.Грабовського та б.Грінченка.
- •29. Ідейно – художній аналіз дилогії б.Грінченка з селянського життя «Серед темної ночі», «Під тихими вербами».
- •30. Жанрове і тематичне розмаїття лірики і.Франка, місце її у світовій літературі.
- •32. І.Франко як критик і літературознавець.
- •33.Жанрове і тематичне розмаїття прози і.Франка.
- •35. Основні мотиви лірики Лесі Українки.
- •36. Проблематика, образи, художня оригінальність драматичних поем Лесі Українки. Риси символізму у драматичній поемі «Лісова пісня».
- •38. Поняття про новелу та її місце в жанровій системі. Художня специфіка малої прози м.Коцюбинського та о.Кобилянської.
- •39. Глибокий психологізм і ліризм новел в.Стефаника. Роль художньої деталі.
- •40. Художнє багатство укр. Поезії початку 20 ст. Модерністські тенденції в ній (м.Вороний, о.Олесь).
- •41. Художня індивідуальність в.Винниченка.
- •43. Романтичне забарвлення повісті м.Коцюбинського «Тіні забутих предків». Творчий підхід у використанні фольклору.
- •44. Літ.Дискусія 1925-1928 рр. Та роль м.Хвильвого у ній. Спілки,гурти,групи 20-30х рр.
- •45. Стильові тенденції в укр. Прозі 20-30х років XX ст. (м.Хвильовий, Григорій Косинка та ін)
- •46. Своєрідність художнього осмислення трагізму громадянської війни у творах Миколи Хвильового.
- •47. Художня своєрідність прозового доробку Юрія Яновського.
- •48. Художні здобутки п.Тичини. Еволюція його творчого методу.
- •50. Ідейно-художні особливості поезії і.Драча.
- •51. Пісенна лірика в.Сосюри, а.Малишка, д.Павличка.
- •53. Драматургія м.Куліша – визначне явище у світовій літературі.
- •54. Неокласики в укр. Літ. Основні мотиви і висока майстерність поезії м.Рильського.
- •57. О.Довженко як творець жанру кіноповісті. Основні риси його індивідуального стилю.
- •58. Тематичний діапазон та художні особливості новелістики о.Гончара.
- •59. Художні здобутки о.Гончара-романіста («Людина і зброя», «Собор» та ін.)
- •60. Творчість Бориса Антонечка-Давидовича, її ідейно-художній аналіз.
- •61. Художня специфіка романістики Павла Загребельного. Особливості композиції роману «Диво»
- •62. Проблеми мистецтва та образ головної героїні у романі «Маруся Чурай» Ліни Костенко
- •63.Ідейно-художні здобутки поезії шістдесятників.
33.Жанрове і тематичне розмаїття прози і.Франка.
Художня проза І.Франка займає чинне місце поряд з Нечуєм – Левицьким, Мирним, Кулішем.
Франко написав приблизно 100 прозових творів, серед яких нариси, образки, оповідання, новели, фейлетони, повісті, романи.
Для І.Франка прозаїка характерна реалістична манера письма.
У своїй статті «Література, її завдання і найважливіші ціхи»(1878) Франко зазначав, що для прози характерні такі риси: Актуальність і політична гострота проблематики; Наявність гострого соціального конфлікту; Посилюється увага до психології персон, до їх напруженого внутрішнього життя.
Збірки прози:
«Бориславські картини життя підгірського народу»(1877);«Галицькі образки»(1885);«В поті чола»(1890);«Полуйка і інші Бориславські оповідання»(1899);«Добрий заробок і інші оповідання»(1902);«Малий Мирон і інші оповідання»(1903).
Тематика:
Твори про становище селянства: «Лесишина челядь», «Два приятелі», «Ліси й пасовиська»;
Сатиричні твори: «Свинська конституція», «Історія кожуха», «Казка про добробит», «Опозиція».Тюремні оповідання: «Панталаха», «До світла», «На дні»;Бориславський цикл: «Ріпник», «Навернений грішник», «Полуйка», «Вівчар»;Дитячі твори: «Грицева шкільна наука», «Оловець», «Малий Мирон»;Історичні твори: «Захар Беркут»;Із життя інтелігенції: «Петрії і Довбущуки», «Перехресні стежки», «Лель і Полель», «Основи суспільності».
35. Основні мотиви лірики Лесі Українки.
Провідна проблема творів – роль мистецтва у національно – визвольній боротьбі народу та роль у цій боротьбі сильної особистості.
Основний творчий метод – неоромантизм. Провідна риса – нові стосунки особи і маси відсутність їх протиставлення, спроба подолати розрив між ідеалом і дійсністю.
Основні особливості поетичного стилю: Створення поезій громадського змісту; Широка проблемність і філософський характер творів; Ідея розкривається в останніх рядках; Різноманітна ритміка; Афористичність; Багатство образної системи; Пейзажна та інтимна лірика має народно – поетичну основу.
Збірки 1: «На крилах пісень» Львів, 1893р. Сім струн, Зоряне небо, Сльози – перли, Подорож до моря, Кримські спогади, В дитячому крузі. Окремі поезії: «Contra spem spero», «Досвітні огні»
Характерні ознаки – перевага громадянських мотивів життєстверджувальних настроїв, наявність сентименталізму, штампів романтичної поетики.
Тематика: Заперечення громадянської пасивності і бездіяльності національної інтелігенції; Утвердження героїзму і самовідданості, як норм життя; Призначення митця і мистецтва; Поетизація краси рідного краю та висловлення інтимних переживань людини.
2. «Думи і мрії» Львів, 1899р. Поеми, Мелодії, Невільничі пісні, Відгуки, поеми: «Давня казка», «Роберт Брюс», драматична сцена: «Іфігенія в Тавріді».
Основні ознаки: Тема митця, утвердження слова діла; Домінування категорії величного і трагічного; Звернення до метафори(гіперболічної); Акцент на образ жінки – борця і мислителя.
3. «Відгуки» Чернівці, 1902р. Із циклу «Невольницькі пісні»
Ритми, Хвилини, Легенди , поема: «Одержима»