22. Шумеро-вавилонська культура, її роль і значення в історії людства.

Найдавніша цивілізація виникла в південній частині Месопотамії — Дворіччі. В цій дуже складній за умовами проживання місцевості перші жителі з'являються в період неоліту. У III—І тис. до н. е. тут виникли спочатку стародавні шумеро-аккадські держави, а потім Вавилон, Мітанні, Ассирія. Культура Дворіччя — результат творчої діяльності ряду народів -шумерів, аккадців, ассирійців, амореїв.

Одним з найважливіших досягнень шумерського народу було винайдення писемності (середина IV тис. до н. е.). Шумерський клинопис був запозичений вавилонянами, а потім поширився по всій Передній Азії. Клинопис застосовувався в Аккаді, Ассирії, у хеттських країнах, в Урарту, Фінікії, Стародавній Персії. Звичайно, кожен народ пристосовував клинопис до особливостей своєї мови. В середині II тис. до н. е. в торгових містах Північної Фінікії, а потім у Персії в І тис. до н, е. клинопис набув найбільш простої фонетичної форми, перетворившись на один з найдавніших з відомих нам алфавітів.

Школи у Дворіччі були при храмах та палацах. У школах давали загальну, а також спеціальну освіту. У загальну освіту входило вивчення писемності і мови, елементів арифметики, геометрії та астрономії. Майбутніх жерців вчили астрології. Спеціальна освіта передбачала вивчення богослов'я, права, медицини, музики.

Літературна та наукова творчість народів Дворіччя мала відбиток релігійне-міфологічного мислення. Шумера-вавилонська література бере свої витоки з усної народної творчості. Значне місце у ній посідає епос, що бере свій початок з шумерської доби.

Шумерський клинопис, література та вся культура справили великий вплив на ассиро-вавилонську літературу. Найбільш видатним твором вавилонської літератури була «Поема про Гільгамеша». Окремі частини цієї поеми беруть свій початок від шумерської давнини.

Ще в шумерську добу з'являються перші зразки релігійної драми. Основний цикл релігійної драми був пов'язаний з культом вмираючого та воскресаючого бога природи.

Наукова діяльність також розвивалася під сильним впливом релігійно-міфологічного світогляду, оскільки нею займалися переважно жерці. Разом з тим потреби повсякденного життя примушували людину уважно стежити за явищами природи та, по можливості, об'єктивно розуміти їх зміст.

Найбільші досягнення в цей період народи Дворіччя мали в царині математики. Починаючи з шумерської доби, народи Дворіччя використовували системи числення, в основі яких були числа 5, 6, 10 та похідні від них ЗО та 60. Пізніше з'явилася більш раціональна десяткова система — також компромісна, в якій основними числами були 60, 360. До речі, від цієї системи бере свій початок поділ години на 60 хв, кола — на 360 градусів. Шумерійці застосовували піднесення до степеня, добування квадратних і кубічних коренів, вміли обчислювати об'єм. Звичайно, математика мала суто практичний характер.

У шумерську добу виникли перші календарні системи, що свідчить про знання шумерами астрономії. У Дворіччі був розроблений сонячно-місячний календар, який згодом поширився по всій Передній Азії.

Накопичувалися знання у ветеринарії та медицині. Відомо, що ще за часів Хаммурапі (XVII ст. до н. е.) вавилонські лікарі робили досить складні операції на очах, хоча найкращими засобами лікування продовжували вважати молитви, заклинання, різні ритуали.

Завдяки археологічним розкопкам маємо уявлення про мистецтво архітекторів, скульпторів, живописців Дворіччя. Для архітектури були характерні монументальність, асиметричність внутрішнього планування. Скульптура, живопис були досить примітивними. Проте в цей час був зроблений великий крок уперед у розвитку мистецтва. Зображення людського тіла поступово набуло реалістичної форми.

Релігійні уявлення перших осідлих землеробів Дворіччя зводилися в основному до первісного фетишизму. Подальший розвиток релігії привів до появи культу природи, адже низький рівень матеріальної культури та техніки ставив людину в залежність від природи, що її оточувала. У часи формування рабовласницького суспільства та деспотичної держави давні боги природи трансформуються у. богів влади та панування, покровителів держави та царської влади, їх зображують у вигляді царів, а земних царів — у виглядів богів.

Поступово обрядовий бік релігії ускладнювався. Релігія дедалі більше набувала державного характеру, накладала свій відбиток на літературу, образотворче мистецтво. Релігійне-магічний світогляд глибоко проникав у свідомість жителів Дворіччя.

Шумеро-вавилонська культура значною мірою вплинула на культурний розвиток близькосхідних та європейських народів. Шумеро-вавилонський клинопис був запозичений ассирійцями, хеттами, мітан-нійцями, урартами, племенами Сирії, Фінікії. Культурна спадщина давніх народів Дворіччя була використана в часи створення античної цивілізації.