
- •Передмова
- •1 Інженерний пошук при будівництві магістральних трубопроводів
- •1.1 Визначення області пошуку оптимальної траси
- •1.2 Підготовка вихідних даних
- •1.3 Узгодження з місцевими органами влади та різними державними інстанціями
- •1.4 Проведення натурних вишукувань
- •1.5 Інженерно-геологічні та гідрогеологічні вишукування
- •1.6 Вишукування місцевих будівельних матеріалів
- •1.7 Вибір та вишукування джерел водопостачання
- •1.8 Особливості лінійних вишукувань при будівництві магістральних трубопроводів
- •1.9 Проектна документація
- •1.9.1 Зміст проекту
- •1.9.2 Будівельний генеральний план траси трубопроводу
- •2 Організація будівництва магістральних трубопроводів
- •2.1 Розрахунок транспортної схеми будівництва трубопроводу
- •2.1.1 Розрахунок раціональних меж перевезення труб та матеріалів при будівництві магістрального трубопроводу
- •2.1.2 Визначення необхідної кількості транспортних засобів
- •2.2 Організація лінійних будівельних потоків при будівництві трубопроводу
- •2.2.1 Визначення оптимального числа комплексно-технологічних потоків
- •3 Основні положення із організаційно-технічної підготовки та виявлення техногенного впливу на навколишнє середовище при будівнцтві трубопроводів
- •3.1 Загальні положення із організаційно-технічної підготовки будівництва
- •3.2 Екологічна паспортизація базових будівельних технологій
- •3.3 Природоохоронний моніторинг
- •4 Організація і технологія будівництва трубопроводів на болотах
- •4.1 Основне поняття про болото
- •4.2 Фізико-механічні характеристики торфу
- •4.3 Класифікація боліт стосовно до будівництва трубопроводів
- •4.4 Технологічна схема та послідовність виконання робіт
- •5 Організація і технологія виконання підготовчих робіт
- •5.1 Розчистка будівельної смуги під трубопровід
- •5.3 Корчування та переміщення пнів до місця засипки та їх засипка
- •5.4 Способи збільшення несучої здатності ґрунту
- •5.5 Організація і технологія влаштування тимчасових доріг при будівництві магістральних трубопроводів
- •5.5.1 Класифікація тимчасових доріг при будівництві магістральних трубопроводів
- •5.5.2 Влаштування доріг на ґрунтах із низькою несучою здатність
- •5.6 Влаштування переїздів через діючі трубопроводи
- •5.7 Організація і технологія влаштування зимових тимчасових доріг
- •5.7.1 Вимоги до вздовжтрасових тимчасових зимових доріг
- •5.7.2 Конструкції тимчасових зимових доріг та область їх застосування
- •5.7.3 Організація і технологія виконання робіт із влаштування тимчасових зимових доріг
- •5.7.4 Влаштування тимчасових доріг лежневого типу
- •5.7.5 Влаштування лежневих доріг за допомогою геосітки із скловолокна
- •5.7.6 Влаштування льодових переправ методом пошарового наморожування
- •5.6 Контроль якості виконання підготовчих робіт
- •6 Організація і технологія виконання земляних робіт
- •6.1 Визначення основних параметрів вибухових робіт при влаштуванні траншей та каналів на болотах
- •6.2 Фільтраційний розрахунок при будівництві трубопроводів на заводнених дільницях та болотах
- •6.3 Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах і типу в літній період
- •6.4 Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах іі та III типів в літній період
- •6.5 Влаштування каналу (траншеї) за допомогою енергії вибуху
- •6.6. Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах в зимовий період
- •6.7 Зворотна засипка трубопроводу
- •6.8 Контроль якості та прийняття земляних робіт
- •7 Організація і технологія виконання зварювально-монтажних робіт
- •7.1 Вибір зварювального обладнання та режимів зварювання
- •7.2 Монтаж та зварювання труб в секції на трубозварювальній базі
- •7.3 Монтаж та зварювання секцій труб в трасових умовах
- •7.4 Організація і технологія виконання зварювально-монтажних робіт при ліквідації технологічних розривів
- •7.5 Контроль якості виконання зварювально-монтажних робіт
- •8 Стійкість трубопроводів прокладених на грунтах із низькою несучою здатністю та її забезпечення
- •8.1 Взаємодія підземного трубопроводу із ґрунтовим середовищем
- •8.2 Особливість роботи трубопроводів в ґрунтах із низькою несучою здатністю
- •Розрахунок стійкості трубопроводу проти всплиття
- •8.4 Групове баластування трубопроводу залізобетонними привантажувачами
- •8.5 Групове баластування трубопроводу з використанням залізобетонних привантажувачів та мінерального ґрунту засипки
- •8.6 Баластування трубопроводу за допомогою мінерального ґрунту
- •8.7 Розрахунок несучої здатності полімерно-контейнерних баластуючих пристроїв
- •8.8 Баластування трубопроводу із використанням ґрунтової суміші
- •8.8.1 Вимоги до зв’язуючих матеріалів
- •8.8.2 Розрахунок баластуючої здатності перемички виготовленої із ґрунтової суміші
- •8.8.2 Розрахунок основних параметрів ґрунтових перемичок
- •8.9. Баластування трубопроводів ґрунтом із використанням неткано синтетичних матеріалів
- •9 Баластування трубопроводів на грунтах із ниЗьКою несучою здатністю
- •9.1 Схеми закріплення трубопроводу
- •9.2 Класифікація привантажувачів для баластування трубопроводів
- •9.3 Конструкції залізобетонних привантажувачів
- •9.4 Область застосування конструкцій та способів баластування трубопроводів
- •9.5 Організація і технологія виконання підготовчих робіт при баластуванні трубопроводів за допомогою привантажувачів
- •9.5.1 Виготовлення захисних килимків та футеровочних щитів
- •9.5.2 Вивантаження привантажувачів та деталей із транспортних засобів
- •9.5.3 Транспортування бетонних блоків привантажувачів та деталей від місця складування до місця зборки
- •9.6 Організація і технологія виконання робіт із баласту-вання трубопроводів за допомогою привантажувачів
- •9.6.1 Баластування трубопроводів за допомогою сідлоподібних привантажувачів
- •9.6.2 Баластування трубопро воду за допомогою привантажувачів типу убо
- •9.6.3 Баластування трубопроводу груповим методом
- •9.6.4 Баластування трубопроводу із використанням м’яких матеріалів
- •9.7 Організація і технологія виконання робіт з баластування трубопроводів за допомогою перемичок виготовлених із ґрунтової суміші
- •9.8 Схеми встановлення привантажувачів на магістральний трубопровід
- •9.9 Контроль якості виконання робіт із баластування трубопроводу
- •9.10 Техніка безпеки при виконанні робіт із баластування трубопроводів
- •10 Закріплення трубопроводів на проектних відмітках за допомогою анкерних пристроїв
- •10.1 Класифікація та конструкції анкерних пристроїв
- •10.2 Основні технічні вимоги на конструювання, виготовлення та захист анкерних пристроїв від корозії
- •10.3 Методи випробування анкерних пристроїв
- •10.4 Механізація виконання робіт при закріпленні трубопроводів
- •10.5 Способи закріплення трубопроводів анкерними пристроями
- •10.6 Організація і технологія виконання підготовчих робіт при закріпленні трубопроводів проти всплиття за допомогою анкерних пристроїв
- •10.7 Організація і технологія виконання основних робіт при закріпленні магістральних трубопроводів анкерними пристроями
- •10.7.1 Закріплення трубопроводу в літній період будівництва
- •10.7.2 Закріплення трубопроводу в зимовий період будівництва трубопроводу
- •10.8 Організація і технологія закріплення трубопроводу стержневими анкерними пристроями
- •10.9 Організація і технологія закріплення трубопроводу анкерними пристроями, що вморожуються
- •10.10 Контроль якості виконання робіт при закріпленні трубопроводу
- •10.11 Заходи з охорони навколишнього середовища
- •11 Розрахунок анкерних пристроїв
- •11.1 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв
- •11.1.1 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв, що заглиблюються способом закручування
- •11.1.2 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв розкриваючого типу
- •11.1.3 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв в талих грунтах
- •11.1.4 Розрахунок несучої здатності стержневих, дискових та гвинтових анкерних пристроїв, які закріплюються способом вморожування
- •11.2 Розрахунок основних параметрів при різних способах заглиблення анкерних пристроїв в ґрунт
- •11.3 Врахування спільної роботи анкера та труби при повздовжньому переміщенні трубопроводу
- •11.4 Вплив повздовжніх і поперечних сил на напружений стан та положення трубопроводу
- •12 Організація і технологія виконання ізоляційно-укладальних робіт
- •12.1 Способи ізоляції та укладання трубопроводу
- •12.2 Організація і технологія виконання ізоляційних робіт
- •12.2.1 Технологія ремонту ізоляції зварних стиків та заводського ізоляційного покриття
- •12.2.2 Організація і технологія укладання трубопроводу з заводським ізоляційним покриттям
- •12.2.3 Організація і технологія виконання ізоляційно-укладальних робіт при будівництві трубопроводу із незаізольованих труб
- •12.3 Контроль якості ізоляції зварних стиків та ремонту заводського ізоляційного покриття
- •12.4 Укладання трубопроводу методом протягування
- •12.4.1 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по ґрунтовій доріжці
- •12.4.2 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по рельсовій доріжці
- •12.4.3 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по роликовій доріжці
- •12.4.4 Розрахунок тягового канату при протягуванні трубопроводу
- •12.4.5 Організація і технологія укладання трубопроводу методом протягування
- •12.5 Укладання трубопроводів на болотах методом сплаву у каналах утворених вибухами
- •12.5.1 Розрахунок параметрів укладання трубопроводу з поверхні води
- •12.5.2 Організація і технологія прокладання трубопроводів на болотах методом сплаву у каналах утворених вибухами
- •13 Очистка внутрішньої порожнини та випробовування трубопроводів
- •13.1 Порядок проведення робіт із очистки внутрішньої порожнини та випробування трубопроводів
- •13.2 Вибір необхідного обладнання та способу очистки
- •13.3 Очистка внутрішньої порожнини трубопроводу способом протягування очисного пристрою
- •13.4 Визначення технологічних параметрів
- •13.5 Випробовування трубопроводів на міцність та щільність (герметичність)
- •13.5.1 Випробовування газопроводу на міцність
- •13.5.2 Випробовування газопроводу на щільність (герметичність)
- •Приладами
- •13.6 Гідравлічне випробовування трубопроводу
- •Перелік використаних джерел
7 Організація і технологія виконання зварювально-монтажних робіт
7.1 Вибір зварювального обладнання та режимів зварювання
Зварюванням називається процес отримання нероз'ємних з'єднань за допомогою встановлення міжатомних зв'язків між зварюваними частинами при їх місцевому або загальному нагріванні або пластичному деформуванні, а також спільною дією того та іншого.
Суть зварювання полягає в зближенні елементарних частин настільки, щоб між ними почали діяти міжатомні зв'язки, які забезпечують міцність з’єднання.
Так як зварювальні поверхні неоднорідні, мають макро та мікронерівності, окисні плівки, забруднення, то для зварювання необхідно прикласти зовнішню енергію. Залежно від виду енергії розрізняють три класи зварювання: термічний, термомеханічний та механічний.
До термічного класу відносять ті види зварювання, що здійснюються плавленням: дугове, газове, електрошлакове, електронно-променеве, плазмово-променеве, термічне.
До термомеханічного класу відносять види зварювання, при яких використовується теплова енергія та тиск: контактне, дифузійне, газопресове, дугопресове.
До механічного класу відносяться види зварювання, що здійснюються із використанням механічної енергії та тиску: холодне, вибухом, ультразвукове, тертям та інші.
Під час будівництва трубопроводу для зварювання труб "в неперервну нитку" використовується ручне дугове зварювання.
Основними матеріалами та обладнанням при ручному дуговому зварюванні є електроди, джерела живлення зварювальної дуги, а також інструмент та приспосіблення зварника, для захисту від дії електричного струму та зварювальної дуги.
Електроди, що використовуються для зварювання труб "в неперервну нитку" при ручному дуговому зварюванні класифікуються згідно таких ознак:
за призначенням: для заварки сталі, чавуну, кольорових металів та для наплавочних робіт. Кожна із цих груп може, в свою чергу, підрозділятися на підгрупи;
за технологічними особливостям: для зварювання в різних просторових положеннях, для зварювання із глибоким проплавленням і для ванної заварки;
за типом покриття: (рудно-кисле, фтористо-кальцієве, рутилове,. газозахисне);
за хімічним складом стержня покриття;
за розмірами електродного стержня: довгі або короткі;
за механічним властивостям металу шва;
за способом нанесення покриття: занурюванням або опресовкою.
Для підвищення продуктивності зварювання в покриття додають залізний порошок до 60% маси покриття.
Стальні покриті електроди, для ручного дугового зварювання, згідно ГОСТ 9467-75 поділяються:
За товщиною покриття, залежно від відношення діаметра електрода (D) до діаметра стального стержня (d) розрізняють електроди з:
тонким покриттям (D/d < 1,20), які маркіруються літерою – М;
середнім покриттям (1,20< D/d < 1,45) – С;
товстим покриттям (1,45< D/d < 1,80) – Д;
особливо товстим покриття (D/d > 1,8) – Г.
За допустимим просторовим положенням зварювання та наплавлення електроди поділяють на наступні групи:
для всіх положень;
для всіх положень, крім вертикального зверху вниз;
для нижнього горизонтального на вертикальній площині та вертикального знизу вверх;
для нижнього положення.
За міжнародною класифікацією покриття позначають буквами: А-рудно-кисле; В-основне (фтористо-кальцієве); С-органічне (целюлозне); О-окислююче; R- рутилове; V- спеціальне.
Марки електродів, що використовуються при виконанні зварювальних робіт під час будівництва трубопроводу:
для зварювання кореневого шару шва УОНИ13/55 діаметром (2,5-3,5) мм;
для підварювання кореня шва УОНИ13/55 діаметром (2,5-3,5) мм;
для зварювання заповнюючого та зовнішнього шарів шва ВСФ-65 діаметром (3-4) мм.
При роботі в польових умовах для зварювання стиків трубопроводу доцільно використовувати зварювальні агрегати, що складаються із двох основних агрегатів (незалежно від їх типу): зварювального генератора, та звичайного двигуна внутрішнього згоряння (дизельного або карбюраторного).
Зварювальний агрегат АСБ-300 використовують при зварюванні постійним струмом. Він складається із бензинового двигуна внутрішнього згорання марки ГАЗ-МК і зварювального генератора ГСО-300, що з'єднані між собою еластичною муфтою. Двигун і генератор змонтовані на металічній зварній рамі, яка встановлюється на причепі або в кузові автомобіля. Під час роботи агрегат встановлюють в горизонтальне положення, бокові шторки знімаються, а корпус генератора заземляють.
Інструментами та приспосібленям ектрозварника є: електродотримач, щиток, або маска, спеціальний молоток із зубилом, металічна щітка, клеймо для маркування зварних стиків та ящик для зберігання і перенесення електродів та інструменту.
Електродотримач – є одним із основних інструментів електрозварника. Від типу та марки електродотримача залежить продуктивність й безпека умов праці електрозварника. Електродотримачі повинні задовольняти наступні вимоги: бути легкими (не більше 0,5 кг) та зручним у використанні; мати надійну ізоляцію; не перегріватися при роботі та забезпечувати максимальне розплавленім електроду; під'єднання зварювального дроту до стержня тримача повинно бути надійним і забезпечувати надійний контакт.
Щитки та маски використовуються для забезпечення безпеки очей та шкіри обличчя зварника від шкідливого впливу електричних променів і розбризкування розплавленого металу. Маса щитка або маски не повинна перевищувати 0,6 кг. За процесом зварювання зварник спостерігає через спеціальні світлофільтри. Існує 6 марок світлофільтрів: Е1, Е2, Е3„ Е4, Е5, Е6.
Для запобігання псування світлофільтру від бризків розплавленого металу, його закривають простим прозорим склом, яке швидко можна замінити при засмічуванні.
В світовій практиці відомі марки світлофільтрів-хамелеонів, які змінюють свою прозорість при зміні світлового опромінення в процесі зварювання.
Під режимом зварювання розуміють сукупність контрольованих параметрів, що визначають умови зварювання (табл. 7.1). Параметри режиму ручного електродугового зварювання поділяють на основні і додаткові.
Таблиця 7.1 – Зварювальні матеріали, режими прожарювання та зварювання
Призначення
|
Марка електродів
|
Діаметр електро-ду, мм
|
Темпер- атура прожарювання,0С |
Час прожа-рювання год |
Зварювальний струм, А
|
1-ший кореневий шар шва |
УОНИ 13/55 |
2,5-3,25
|
300
|
1,0
|
80-130
|
Заповнюючі та зовнішні шари |
ВСФ-65, АНО-ТМ60 |
3,0 4,0 |
350 350 |
1,0 1,0 |
80-130 120-180 |
Внутрішній шов |
УОНИ 13/55 |
3,0; 4,0 |
300 |
1,0 |
110-160 |
До основних параметрів режиму ручного електродуго-вого зварювання належать діаметр електрода, величина, вид і полярність струму, напруга на дузі, швидкість зварювання.
До додаткових належать; величина вильоту електроду, склад і товщина покриття електродів, положення електроду та положення виробу при зварюванні.