
- •Передмова
- •1 Інженерний пошук при будівництві магістральних трубопроводів
- •1.1 Визначення області пошуку оптимальної траси
- •1.2 Підготовка вихідних даних
- •1.3 Узгодження з місцевими органами влади та різними державними інстанціями
- •1.4 Проведення натурних вишукувань
- •1.5 Інженерно-геологічні та гідрогеологічні вишукування
- •1.6 Вишукування місцевих будівельних матеріалів
- •1.7 Вибір та вишукування джерел водопостачання
- •1.8 Особливості лінійних вишукувань при будівництві магістральних трубопроводів
- •1.9 Проектна документація
- •1.9.1 Зміст проекту
- •1.9.2 Будівельний генеральний план траси трубопроводу
- •2 Організація будівництва магістральних трубопроводів
- •2.1 Розрахунок транспортної схеми будівництва трубопроводу
- •2.1.1 Розрахунок раціональних меж перевезення труб та матеріалів при будівництві магістрального трубопроводу
- •2.1.2 Визначення необхідної кількості транспортних засобів
- •2.2 Організація лінійних будівельних потоків при будівництві трубопроводу
- •2.2.1 Визначення оптимального числа комплексно-технологічних потоків
- •3 Основні положення із організаційно-технічної підготовки та виявлення техногенного впливу на навколишнє середовище при будівнцтві трубопроводів
- •3.1 Загальні положення із організаційно-технічної підготовки будівництва
- •3.2 Екологічна паспортизація базових будівельних технологій
- •3.3 Природоохоронний моніторинг
- •4 Організація і технологія будівництва трубопроводів на болотах
- •4.1 Основне поняття про болото
- •4.2 Фізико-механічні характеристики торфу
- •4.3 Класифікація боліт стосовно до будівництва трубопроводів
- •4.4 Технологічна схема та послідовність виконання робіт
- •5 Організація і технологія виконання підготовчих робіт
- •5.1 Розчистка будівельної смуги під трубопровід
- •5.3 Корчування та переміщення пнів до місця засипки та їх засипка
- •5.4 Способи збільшення несучої здатності ґрунту
- •5.5 Організація і технологія влаштування тимчасових доріг при будівництві магістральних трубопроводів
- •5.5.1 Класифікація тимчасових доріг при будівництві магістральних трубопроводів
- •5.5.2 Влаштування доріг на ґрунтах із низькою несучою здатність
- •5.6 Влаштування переїздів через діючі трубопроводи
- •5.7 Організація і технологія влаштування зимових тимчасових доріг
- •5.7.1 Вимоги до вздовжтрасових тимчасових зимових доріг
- •5.7.2 Конструкції тимчасових зимових доріг та область їх застосування
- •5.7.3 Організація і технологія виконання робіт із влаштування тимчасових зимових доріг
- •5.7.4 Влаштування тимчасових доріг лежневого типу
- •5.7.5 Влаштування лежневих доріг за допомогою геосітки із скловолокна
- •5.7.6 Влаштування льодових переправ методом пошарового наморожування
- •5.6 Контроль якості виконання підготовчих робіт
- •6 Організація і технологія виконання земляних робіт
- •6.1 Визначення основних параметрів вибухових робіт при влаштуванні траншей та каналів на болотах
- •6.2 Фільтраційний розрахунок при будівництві трубопроводів на заводнених дільницях та болотах
- •6.3 Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах і типу в літній період
- •6.4 Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах іі та III типів в літній період
- •6.5 Влаштування каналу (траншеї) за допомогою енергії вибуху
- •6.6. Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах в зимовий період
- •6.7 Зворотна засипка трубопроводу
- •6.8 Контроль якості та прийняття земляних робіт
- •7 Організація і технологія виконання зварювально-монтажних робіт
- •7.1 Вибір зварювального обладнання та режимів зварювання
- •7.2 Монтаж та зварювання труб в секції на трубозварювальній базі
- •7.3 Монтаж та зварювання секцій труб в трасових умовах
- •7.4 Організація і технологія виконання зварювально-монтажних робіт при ліквідації технологічних розривів
- •7.5 Контроль якості виконання зварювально-монтажних робіт
- •8 Стійкість трубопроводів прокладених на грунтах із низькою несучою здатністю та її забезпечення
- •8.1 Взаємодія підземного трубопроводу із ґрунтовим середовищем
- •8.2 Особливість роботи трубопроводів в ґрунтах із низькою несучою здатністю
- •Розрахунок стійкості трубопроводу проти всплиття
- •8.4 Групове баластування трубопроводу залізобетонними привантажувачами
- •8.5 Групове баластування трубопроводу з використанням залізобетонних привантажувачів та мінерального ґрунту засипки
- •8.6 Баластування трубопроводу за допомогою мінерального ґрунту
- •8.7 Розрахунок несучої здатності полімерно-контейнерних баластуючих пристроїв
- •8.8 Баластування трубопроводу із використанням ґрунтової суміші
- •8.8.1 Вимоги до зв’язуючих матеріалів
- •8.8.2 Розрахунок баластуючої здатності перемички виготовленої із ґрунтової суміші
- •8.8.2 Розрахунок основних параметрів ґрунтових перемичок
- •8.9. Баластування трубопроводів ґрунтом із використанням неткано синтетичних матеріалів
- •9 Баластування трубопроводів на грунтах із ниЗьКою несучою здатністю
- •9.1 Схеми закріплення трубопроводу
- •9.2 Класифікація привантажувачів для баластування трубопроводів
- •9.3 Конструкції залізобетонних привантажувачів
- •9.4 Область застосування конструкцій та способів баластування трубопроводів
- •9.5 Організація і технологія виконання підготовчих робіт при баластуванні трубопроводів за допомогою привантажувачів
- •9.5.1 Виготовлення захисних килимків та футеровочних щитів
- •9.5.2 Вивантаження привантажувачів та деталей із транспортних засобів
- •9.5.3 Транспортування бетонних блоків привантажувачів та деталей від місця складування до місця зборки
- •9.6 Організація і технологія виконання робіт із баласту-вання трубопроводів за допомогою привантажувачів
- •9.6.1 Баластування трубопроводів за допомогою сідлоподібних привантажувачів
- •9.6.2 Баластування трубопро воду за допомогою привантажувачів типу убо
- •9.6.3 Баластування трубопроводу груповим методом
- •9.6.4 Баластування трубопроводу із використанням м’яких матеріалів
- •9.7 Організація і технологія виконання робіт з баластування трубопроводів за допомогою перемичок виготовлених із ґрунтової суміші
- •9.8 Схеми встановлення привантажувачів на магістральний трубопровід
- •9.9 Контроль якості виконання робіт із баластування трубопроводу
- •9.10 Техніка безпеки при виконанні робіт із баластування трубопроводів
- •10 Закріплення трубопроводів на проектних відмітках за допомогою анкерних пристроїв
- •10.1 Класифікація та конструкції анкерних пристроїв
- •10.2 Основні технічні вимоги на конструювання, виготовлення та захист анкерних пристроїв від корозії
- •10.3 Методи випробування анкерних пристроїв
- •10.4 Механізація виконання робіт при закріпленні трубопроводів
- •10.5 Способи закріплення трубопроводів анкерними пристроями
- •10.6 Організація і технологія виконання підготовчих робіт при закріпленні трубопроводів проти всплиття за допомогою анкерних пристроїв
- •10.7 Організація і технологія виконання основних робіт при закріпленні магістральних трубопроводів анкерними пристроями
- •10.7.1 Закріплення трубопроводу в літній період будівництва
- •10.7.2 Закріплення трубопроводу в зимовий період будівництва трубопроводу
- •10.8 Організація і технологія закріплення трубопроводу стержневими анкерними пристроями
- •10.9 Організація і технологія закріплення трубопроводу анкерними пристроями, що вморожуються
- •10.10 Контроль якості виконання робіт при закріпленні трубопроводу
- •10.11 Заходи з охорони навколишнього середовища
- •11 Розрахунок анкерних пристроїв
- •11.1 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв
- •11.1.1 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв, що заглиблюються способом закручування
- •11.1.2 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв розкриваючого типу
- •11.1.3 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв в талих грунтах
- •11.1.4 Розрахунок несучої здатності стержневих, дискових та гвинтових анкерних пристроїв, які закріплюються способом вморожування
- •11.2 Розрахунок основних параметрів при різних способах заглиблення анкерних пристроїв в ґрунт
- •11.3 Врахування спільної роботи анкера та труби при повздовжньому переміщенні трубопроводу
- •11.4 Вплив повздовжніх і поперечних сил на напружений стан та положення трубопроводу
- •12 Організація і технологія виконання ізоляційно-укладальних робіт
- •12.1 Способи ізоляції та укладання трубопроводу
- •12.2 Організація і технологія виконання ізоляційних робіт
- •12.2.1 Технологія ремонту ізоляції зварних стиків та заводського ізоляційного покриття
- •12.2.2 Організація і технологія укладання трубопроводу з заводським ізоляційним покриттям
- •12.2.3 Організація і технологія виконання ізоляційно-укладальних робіт при будівництві трубопроводу із незаізольованих труб
- •12.3 Контроль якості ізоляції зварних стиків та ремонту заводського ізоляційного покриття
- •12.4 Укладання трубопроводу методом протягування
- •12.4.1 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по ґрунтовій доріжці
- •12.4.2 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по рельсовій доріжці
- •12.4.3 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по роликовій доріжці
- •12.4.4 Розрахунок тягового канату при протягуванні трубопроводу
- •12.4.5 Організація і технологія укладання трубопроводу методом протягування
- •12.5 Укладання трубопроводів на болотах методом сплаву у каналах утворених вибухами
- •12.5.1 Розрахунок параметрів укладання трубопроводу з поверхні води
- •12.5.2 Організація і технологія прокладання трубопроводів на болотах методом сплаву у каналах утворених вибухами
- •13 Очистка внутрішньої порожнини та випробовування трубопроводів
- •13.1 Порядок проведення робіт із очистки внутрішньої порожнини та випробування трубопроводів
- •13.2 Вибір необхідного обладнання та способу очистки
- •13.3 Очистка внутрішньої порожнини трубопроводу способом протягування очисного пристрою
- •13.4 Визначення технологічних параметрів
- •13.5 Випробовування трубопроводів на міцність та щільність (герметичність)
- •13.5.1 Випробовування газопроводу на міцність
- •13.5.2 Випробовування газопроводу на щільність (герметичність)
- •Приладами
- •13.6 Гідравлічне випробовування трубопроводу
- •Перелік використаних джерел
5.1 Розчистка будівельної смуги під трубопровід
Розчистка смуги на період будівництва магістрального трубопроводу є основним видом підготовчих робіт. При розчистці смуги відводу, ширина якої є обмежена діючими нормами, слід враховувати різні фактори, які пов'язані із рухом транспорту, його габаритами, умовами для виконання основних технологічних процесів пов'язаних з розробкою траншей і так далі.
Як правило, смугу відводу поділяють на зони. При проведенні робіт на болотистій місцевості виділяють три зони: проходження будівельної колони та проїзду транспорту; розробки траншеї та відвалу ґрунту; роботи бульдозера (рис. 5.2).
Практика будівництва магістральних трубопроводів показує, що ширина смуги відводу залежить не тільки від його діаметру, але і від глибини траншеї, та закладання відкосів.
Збільшення глибини траншеї пов’язано, як правило, із рельєфом місцевості, де недоцільно використовувати велику кількість кривих вставок.
/, // - рух будівельного потоку відповідно "до нас" та "від нас"; А,Б,В - зони відповідно проходу будівельної колони та трактора; розробки відвалу та траншеї; засипки траншеї; 1 - траншея; 2 – вісь траншеї; 3 - відвал мінерального ґрунту
Рисунок 5.2 – Зони смуги відводу при будівництві трубопроводу
Об’єми та трудоємкість підготовчих робіт, що виконуються зростають при прокладанні трубопроводу в одночасно заболоченій та лісистій місцевості.
Розчистку смуги від дерев можна виконувати тільки після отримання лісовирубочних квитків у встановленому порядку. В даному випадку розчистка смуги від лісу здійснюється в два етапи: зрізання дерев з наступним викорчовуванням пнів; другий – звалюванням дерев із одночасним викорчовуванням пнів (рис. 5.3 та 5.4).
Перший етап може здійснюватись на протязі всього періоду року для боліт І типу із неглибоким заляганням торф’яного покладу, другий – для боліт І та II типів в зимовий період, коли поверхня болота знаходиться в замерзлому стані.
Технологія виконання робіт із зрізанню дерев наступна. Дерево, яке підлягає зрізанню, підпилюють на величину до 0,3 діаметра стовбура зі сторони, в яку воно повинно бути повалено, а потім підпилюють з протилежної сторони. Валка лісу виконується електро- або мотопилами. Продуктивність пили в залежності від товщини та породи дерев, коливається в межах (100-250) дерев в зміну.
1 - валка лісу; 2 - обрубування гілок; 3 – трельовка стовбурів; 4 - складування; 5 - корчування пнів; 6 - планування смуги; 7 - влаштування водовідвідних каналів та тимчасових доріг
Рисунок 5.3 - Схема розчистки смуги відводу вздовж траси трубопроводу
Для запобігання заїдання пили під час різання один робітник підпирає дерево жердиною в бік його падіння. Зрізані дерева вкладають в штабелі для полегшення їх транспортування.
Верхівки звалених дерев повинні бути направлені в сторону транспортування, гілки потрібно обрубувати або спилювати, залишивши декілька у верхів’ї для полегшення зачеплення їх канатом.
Забороняється зрізання дерев при вітрі більше 6 балів, а також в дощ, при густому тумані (видимість менше 50 м), бурі та ожеледиці.
Трельовка зваленого лісу виконується трельовочним транспортом. При довжині переміщень не більше 50 м, трактор стоїть на місці та підтягує лебідкою канат із зачепленими двома стовбурами, а при довжині 50 м та більше трактор із підтягнутими стовбурами переміщується в потрібному напрямку. Середня продуктивність одного трактора складає: зимою до 150 м3, а влітку до 120 м3 деревини в зміну.
І-розчистка смуги від лісу; ІІ- корчування пнів; а-підпилювання та пропилювання стовбура при валці; б-розташування вальщика та лісорубів в момент падіння дерева; в,г,д,е,ж - етапи викорчовування пня за допомо-гою бульдозера;1-висота підпилювання; 2-підпилювання; 3-недопилювання
Рисунок 5.4 - Етапи розчистки смуги від лісу та пнів
Стовбури в міру їх накопичення розпилюють на колоди стандартних розмірів, які складають в штабеля об'ємом, не менше ніж на одну машину (до 15-17) м 3.
Після вирубки дерев проводиться корчування пнів. Корчування пнів на сухих ділянках виконується на всій ширині смуги відбору до 28 м. На болотистих дільницях – тільки на смузі майбутньої траншеї трубопроводу та кабелю.
Корчування пнів діаметром до 30 см виконується за допомогою бульдозера. Відвал бульдозера опускають так, щоб його ніж був заглиблений на (20-25) см. При русі бульдозера вперед ніж підрізує корені пня та викорчовує його. Корчування пнів діаметром більше 30 см виконують бульдозером за два прийоми: ніж бульдозера, впираючись в пень, на висоті (0,25 - 0,3) м нагинає його; бульдозер від’їжджає назад з опущеною лопатою на (0,15 – 0,2) м, знову наїжджає на пень, підрізає корені пня, зсовує його та викорчовує. Корчування пнів можна виконувати бульдозером із навісним обладнанням.
Пні, із неглибоким заляганням кореневої системи, можуть бути викорчувані трактором за допомогою каната. Для цього до заднього гака трактора чіпляють 2-3 канати різної довжини із петлями, які накидають на пні й викорчовують. Трактор прямим ходом відтягує пні та відвозить їх в сторону до межі просіки. Викорчувані пні та всі лісовирубочні залишки повинні бути зібрані у відвал та захороненні у природні виїмки (ями, яри та інше) в межах смуги відводу (за згодою замовника), або в кар’єрах, за межами смути відводу за згодою із зацікавленими організаціями.
Розчистка лісу із одночасним корчуванням виконується наступним чином. Тонкі дерева (діаметр 8-13 см) бульдозер валить із двох сторін. При першому заході бульдозерист встановлює відвал на найменший кут різання 55°, піднімає відвал на висоту 0,9 м і на першій передачі нахиляє дерево. При другому заході він опускає відвал бульдозера до кінця, зсуває ним припідняту частину коріння та викорчовує повалене дерево. Кущі та малолісся (діаметром до 12см) зрізають бульдозером на малій швидкості разом із рослинним шаром і переміщують за межу траси. При цьому ніж відвалу заглиблюється в землю на 10 см. Дерева середньої товщини (діаметром 14-25 см) валять бульдозером після попередньої підрізки коренів зі трьох сторін. При цьому відвал бульдозера заглиблюється в землю на (15-20) см.
Товсті дерева (діаметром більше 25см) можуть валитися бульдозером із земляної призми, попередньо насипаної ним біля стовбура з протилежної сторони, куди намічено повалити дерево.
5.2 Транспортування дерев із кронами за допомогою трельовочних тракторів до майданчиків для розробки та складування деревини
Для виконання робіт із транспортуванню зрубаних дерев, при очищенні будівельної смуги під трасу магістрального трубопроводу, переважно використовуються трелбовочні трактори марки ТТ-4М дані роботи виконує ланка у складі 5 чоловік, а саме: машиніст трильовочного трактора 6-го розряду, 2 такелажника; 2 чокеровщиків 4-го розряду, які споряджені відповідною технікою (табл.5.1).
Зрізані дерева транспортуються із будівельної смуги разом зі кроною і вивозиться за допомогою трельовочних тракторів на розділочні майданчики, де проводиться обрубка гілок, розділка та складування деревини (відстань до 300 м).
Для транспортування формуються пакети із 12-15 дерев середньої крупності. Формування, транспортування й розвантаження пакетів здійснюється наступним чином: за допомогою короткого петлеподібного канату закріплюють кілька стовбурів дерев і пропускають через кільце канат лебідки трельовочного трактора (канат для збирання); пакет дерев за допомогою лебідки підтягується та укладається на навантажуючий щит трельовочного трактора; трактор транспортує пакет дерев на майданчик де розділюється деревина; розвантаження здійснюється шляхом розгальмування лебідки та виїзду трактора з-під пакету дерев; здійснюється розпущення дерев в пакеті; канат разом із звільненим коротким канатом витягується з-під пакету дерев за допомогою лебідки.
Таблиця 5.1 – Спорядженність ланки із трельовки та розробки деревини
Найменування, призначення та основні параметри |
ГОСТ, ТУ та марка |
Кіль-кість, шт |
Трельовочний трактор: потужність двигуна, к.с. швидкість, км/год максимальне тягове зусилля, кГс максимальна вантажопідйом-ність, кГс найбільший об’єм пачки, що трелюється, м3 Канат для збирання діаметром 20мм та довжиною 40м Короткий петлеподібний канат (чокер) Упорне розрізне кільце
Лом монтажний Сокира |
ТТ-4М 130 2,3 – 10,2 11800
7000
17
ГОСТ 7665-80 ОСТ 13-20-73
Конст ЦНИИМЭ ГОСТ 1405-83
|
1
1 2 компл.
1 2 2 |
Для транспортування дерев використовуються два коротких петлеподібних каната (чокера). Один утримує деневину під час руху трельовочного трактора другий – закріплюється на зрізаних деревах для підготовки наступного пакету до навантаження.
Роботи на будівельній смузі з навантаженню пакетів дерев на трельовочний трактор здійснюють два рубщики дерев, під час транспортування та розвантаження пакетів дерев, а також повернення трельовочного трактора до місця навантаження вони здійснюють наступне закріплення пакету та підготовлюють наступний пакет для навантаження.
Розвантаження пакетів на розділюючому майданчику здійснюють такелажники спільно із основною роботою по штабелюванню лісоматеріалів.
Роботи із транспортування дерев з будівельної смуги здійснюються в наступній послідовності: навантаження пакетів на щит трельовочного трактора; транспортування пакету дерев до розділюючого майданчику; розвантаження пакету дерев на розділюючому майданчику; переміщення трельовочного трактора до місця навантаження; підготовка чергового пакету дерев до навантаження.