Прогрес

Міністри схвалюють ініціативи, що мали місце з моменту проведення Празького самміту вищої освіти, які роблять систе­му вищої освіти прозорішою та підвищують якість європейсь­кої вищої освіти на рівні навчальних закладів та на національ­ному рівні. Вони високо оцінюють співпрацю всіх партне­рів — університетів, студентства та інших зацікавлених сторін.

Міністри наголошують на важливості всіх елементів Бо­лонського процесу для створення Європейського простору вищої освіти й акцентують увагу на потребі активніших дій на рівні навчальних закладів, а також на національному та євро­пейському рівнях. Міністри докладатимуть зусиль для ство­рення високо­ефек­тивної системи гарантій якості навчання, а також для ефективного використання дворівневої системи освіти й визнання системи курсів та періодів навчання.

Гарантія якості

Якість вищої освіти, безумовно, є основою створення Європей­ського простору вищої освіти. Міністри підтримують подальший роз­виток гарантій якості на рівні навчальних за­кладів, національному та європейському рівнях. Вони наго­лошують на потребі розвитку критеріїв і методологій для за­гального користування у сфері якості освіти.

Вони також наголошують, що згідно з принципами авто­номії навчальних закладів відповідальність за якість вищої освіти передусім лежить на кожному окремому навчальному закладі, і таким чином забезпечується можливість перевірки якості системи навчання в національних рамках.

Отже, вони вважають, що 2005 року національні системи гарантії якості мають включати:

• визначення відповідальності органів та навчальних закладів, які беруть участь у діяльності;

• оцінку програм закладів, яка передбачає внутрішній контроль, зовнішню перевірку, участь студентів та публікацію результатів;

• систему акредитації, сертифікації або подібні процедури;

— міжнародну участь, співпрацю та створення спілок.

На європейському рівні міністри закликають ENQA та її членів у співпраці з EUA, EURASHE та ESIB, розробити узго­джені стандарти, процедури та рекомендації з питань гарантії якості, а також впровадити системи рівноправного розгляду та (або) акредитації агенцій чи органів і звітувати про досяг­нуті результати на зустрічі 2005 року. Належний звіт буде підготовлений на основі вивчення досвіду роботи інших асоціацій, що засвідчують якість.

Структура ступеня: прийняття системи, що базується на двох рівнях

Міністри відзначають, що відповідно до прийнятої в Бо­лоньї декларації про двоциклічну систему в Європейському просторі вищої освіти відбуваються всебічні зміни. Усі міністри визначили термін для впровадження системи двох циклів — 2005 рік.

Міністри наголосили на важливості консолідації досягну­тих результатів та прийняття змін завдяки діалогу в межах на­вчальних закладів, а також між навчальними закладами та їх працівниками.

Міністри заохочують країни-учасниці детально продумати систему сумісних та легко порівнянних кваліфікацій для своїх систем вищої освіти.

Кваліфікації треба описувати з погляду обсягу роботи, рівня, навчального результату, компетентності та профілю. Міністри беруть на себе відповідальність виробити загальну систему кваліфікацій для Європейського простору вищої освіти.

У рамках цієї системи ступені освітньої підготовки мають бути чітко визначені. Ступені першого та другого циклів ма­ють бути різними за напрямами та профілями для того, щоб відповідати різноманітності індивідуальних та академічних потреб, а також потребам ринку праці. Ступені першого цик­лу, за Лісабонською конвенцією, мають давати доступ до програм другого циклу. Ступені другого циклу даватимуть до­ступ до здобуття докторського звання.

Міністри наголосили, що вони всіма засобами будуть домагатися доступності вищої освіти для всіх.

Підвищення мобільності

Мобільність студентів, а також викладацького та адміністра­тивного складу — важлива умова створення Європейського простору вищої освіти. Міністри наголошують на важливості мобільності в навчальній, культурній, а також політичній, соціальній та економічній сферах. Вони раді відзначити, що з часу їхньої останньої зустрічі показники мобільності зросли значною мірою завдяки підтримці про­грам ЄС. Міністри робитимуть наступні кроки щодо підви­щення статистичних показників мобільності студентів.

Вони підтвердили свій намір докласти всіх зусиль до зни­щення будь-яких перешкод для свободи руху в межах Євро­пейського простору вищої освіти.

Створення кредитної системи

Міністри відзначили важливу роль Європейської кредит­ної трансферної системи (ECTS) у підвищенні мобільності студентства та в розвитку міжнародних навчальних програм. Вони вважають, що ECTS стає все більш вагомою для національних навчальних систем. Вони очікують на її подаль­ший розвиток від просто кредитної системи до трансферно-нагромаджувальної системи, яку можна використовувати у межах Європейського простору вищої освіти.

Визнання ступенів: прийняття порівнянної та легко зро­зумілої системи ступенів

Міністри наголошують на важливості Лісабонської кон­венції про визнання дипломів, яку мають ратифікувати всі країни — учасниці Болонського процесу, та закликають спілки ENIC і NARIC, а також повноважні національні відомства до подальшого виконання конвенції.

Вони ставлять за мету, щоб кожний студент, який закінчить університет після 2005 року, автоматично безкош­товно отримував додаток до диплома.

Додаток має бути виписаний найпоширенішою мовою Європи.

Міністри закликають навчальні заклади до широкого вико­ристання додатків до дипломів і, отже, до використання пе­реваг прозорості та гнучкості системи ступенів вищої освіти Для сприяння працевлаштуванню та продовженню освіти.

Вищі навчальні заклади та студентство

Міністри підтримують участь вищих навчальних закладів і студентства в Болонському процесі і вважають, що лише активна участь усіх партнерів у процесі може забезпечити його довгостроковий успіх.

Усвідомлюючи, який внесок авторитетні заклади освіти мають зробити в економічний і соціальний розвиток, міністри сходяться на тому, що університети мають бути уповноважені приймати рішення щодо своєї внутрішньої ор­ганізації та управління. Міністри закликають ці навчальні за­клади і надалі впроваджувати реформи в усі сфери свого жит­тя. Міністри відзначають конструктивну участь студентських спілок у Болонському процесі та наголошують на потребі за­лучати студентство до подальших дій.

Студентство — повноправний партнер в управлінні вищою освітою. Міністри закликають університети і студентство до активнішої участі в управлінні вищою освітою.

Міністри наголошують на потребі забезпечити гідні умови проживання та навчання для студентів, маючи на увазі, щоб вони могли успішно завершити курс навчання упродовж обу­мовленого строку без перешкод, пов'язаних із соціальною і економічною ситуацією в їхніх сім'ях. Також міністри відзна­чають важливість збору даних про соціальне й економічне становище студентства.

Впровадження європейської тематики у вищу освіту

Міністри відзначають, що, згідно з їхнім закликом у Празі, сьогодні впроваджують додаткові спецкурси, курси та програ­ми з європейською тематикою або орієнтацією.

Вони відзначають, що університети різних європейських країн започаткували ініціативу щодо об'єднання їх навчаль­них ресурсів та культурних традицій для розвитку єдиних про­грам навчання і розробки спільних ступенів на першому, другому та третьому рівнях.

Більше того, вони підкреслили необхідність значного періоду навчання за кордоном у межах спільних програм і висловлюються за необхідність адаптації до умов мовного розмаїття на основі організації мовної підготовки студентів з тим, щоб вони могли у повній мірі скористатися потенціалом, що закладений в ідеї загальноєвропейської єдності, грома­дянства та можливості працевлаштування.

Міністри погоджуються докласти зусиль для усунення на національному рівні юридичних перешкод, що можуть зава­жати встановленню та визнанню спільних ступенів, а також активно підтримувати розвиток гарантій якості та єдиних на­вчальних програм, які ведуть до встановлення таких ступенів.

Підвищення привабливості Європейського простору вищої освіти

Міністри погоджуються, що слід прагнути до приваб­ливішої та більш відкритої європейської вищої освіти. Вони підтверджують готовність і надалі створювати стипендіальні програми для студентів з країн третього світу.

Міністри заявляють, що міжнародний обмін у вищій освіті має орієнтуватися на критерії якості та навчальної цінності, і погоджуються сприяти досягненню цієї мети. За всіх обставин таке сприяння має включати соціальні й економічні аспекти.

Вони заохочують співпрацю з іншими регіонами світу че­рез проведення семінарів і конференцій для представників цих регіонів.

Можливість навчатися протягом усього життя

Міністри підкреслюють важливий внесок вищої освіти у впровадження навчання протягом життя в реальність. Вони вживають заходів для того, щоб спрямувати національну політику своїх країн до цієї мети і спонукати вищі навчальні заклади розширити можливості навчання незалежно від віку, включаючи визнання попередньої освіти. Вони наголошу­ють, що такі дії мають бути невід'ємною складовою діяльності у сфері вищої освіти.

Крім того, міністри наголошують на виробленні кваліфіка­ційних рамок для Європейського простору вищої освіти, щоб розробити широкий спектр гнучких шляхів навчання, мож­ливостей і технологій та доцільно використати кредити ECTS.

Вони відзначають необхідність розширення можливостей для всіх громадян, згідно з їхніми бажаннями та здібностями, вчитися протягом усього життя.

Додаткові дії

Європейська система вищої освіти та Європейська систе­ма наукових досліджень — основні запоруки інтелектуально­го суспільства.

Розуміючи необхідність тісних зв'язків між обома система­ми в "Європі знань", а також важливість досліджень як скла­дової вищої освіти, міністри вважають за необхідне розшири­ти межі сучасної системи з двох циклів і включити докторський ступінь як третій цикл Болонського процесу. Вони підкреслюють важливість досліджень і міждисциплінарності для підвищення якості та конкуренто­спромож­ності європейської вищої освіти. Міністри закликають до збільшення мобільності на докторському та післядокторському рівнях і заохочують університети до зміцнення співпраці у виконанні програм на здобуття докторського ступеня та у підготовці молодих науковців.

Міністри докладатимуть усіх зусиль, щоб європейські універси­тети стали ще привабливішими й ефективнішими партнерами. Тому вони звертаються до університетів з про­ханням приділяти більше уваги дослідженням у техно­логічних, соціальних і культурних сферах розвитку сус­пільства.

Міністри розуміють, що існують перешкоди, які вищі на­вчальні заклади не зможуть подолати самотужки, а тому по­требують значної підтримки, зокрема фінансової, та сприян­ня з боку національних урядів та європейських організацій.

На завершення міністри заявляють про необхідність підтримати наукові осередки на докторському рівні, що сти­мулюватиме поліпшення якості знань і стане невід'ємною оз­накою Європейської системи вищої освіти.