Система кваліфікацій у вищій освіті Росії

Рівні	Роки навчання
	0	1	2	3	4	5	б	7	9	12
Перший рівень			Di
Другий рівень					B/Sp	•
Третій рівень						SE	М	І	К	D

Примітка. Di — диплом неповної вищої освіти; Sp — спеціаліст; В — бакалавр; SE — спеціа­ліст з розширеною освітою; М — магістр; І — інтернатура для медиків; К — кандидат наук; D — доктор наук

Навчання студентів-іноземців. Допуск. Для доступу до першого циклу вищої освіти в Росії кандидат повинен мати посвідчення про завершену се­редню освіту, яке б надавало йому право вступу в університети своєї краї­ни і визнавалося у Росії. У радянський період практично всі іноземці пот­рапляли у ВЗО у межах міждержавних угод про обмін студентами чи на­правлення на навчання в СРСР абітурієнтів з країн-партнерів. Абсолютну більшість студентів-іноземців складала молодь з менш розвинутих соціа­лістичних країн та з країн Третього світу. Вони централізовано прибували в СРСР і розподілялися на навчання мови у визначені урядом заклади СРСР. Незначна кількість студентів з розвинутих країн прибувала пере­важно для вивчення мови й ознайомлення з культурою.

З початку 90-х років уряд Росії запровадив відкритість своєї вищої освіти для іноземців, які можуть індивідуально звертатися до університетів у їх відділи закордонного співробітництва й укладати індивідуальні контракти на отримання освіти в Росії без попередньої згоди з боку Міністерства ос­віти Росії. Дані про заклади та їх програми можна знайти в амбасадах і консульствах Росії, а також в довідниках європейських організацій (як Student Handbook, що видається Радою Європи, чи Study Abroad видання ЮНЕСКО). Звертатися слід завчасно. Заяви на докторські студії повинні надійти до 1 квітня, додипломне навчання — до 15 травня. Слід врахувати, що через холодний клімат Росії поштові відправлення рухаються по ній значно повільніше, ніж у Західній Європі чи в Америці.

Немає кількісних обмежень на зарахування іноземців, хіба що їх виявить­ся більше, ніж число наявних місць. Для прибуття на навчання слід отрима­ти візу на його період і завчасно виплатити закладу освіти вартість річної програми. Детальну інформацію про необхідні документи і процедури на­дають відділи закордонного співробітництва російських ВЗО чи її дипло­матичні представництва.

Визнання закордонних кваліфікацій. Росія підписала основні конвенції Ра­ди Європи і ЮНЕСКО про взаємовизнання дипломів, має також двосторонні угоди, інформацію про застосування яких надають російські амбасади і консульства. Ставлення до закордонних атестатів про вищу освіту до­сить толерантне, бо у більшості інших країн вона триваліша, ніж у Росії. Другою причиною є те, що майже всі кандидати виявляють свої знання з важливих для навчання в університетах дисциплін під час річного періоду вивчення мови і складання випускних екзаменів з мови і цих дисциплін. Офіційними органами з визнання кваліфікацій є Відділ ліцензування і акре­дитації Міністерства освіти, а "Инкорвуз" і "Инкоробразование" (неурядові організації) виступають проміжним органом між ВЗО і закордонними партнерами.

Мовні вимоги і вступні іспити. За рідкісними винятками все викладання ведеться російською мовою. Оскільки вона не належить до легких для вив­чення, то іноземці найчастіше йдуть на 9-місячні мовні курси, які з вересня працюють у російських ВЗО. Після першої стадії вивчення мови на цих курсах викладаються і дисципліни обраного напряму вищої освіти. За­ключні екзамени є одночасно вступними у ВЗО. Формально іноземець по­винен задовольняти ті ж самі вимоги, що й російський абітурієнт. Фактич­но ж (за умови попередньої оплати ним навчання) вступ відбувається лег­ше.

Післядипломне навчання. Дуже часто, отримавши російський диплом, іноземці продовжують докторські студії у тому ж ВЗО. Для цього вони по­винні виконати ті ж вимоги, що і громадяни Росії, і платити за своє нав­чання до моменту захисту дисертації й отримання наукового звання "кандидат наук" (PhD). Наступну (докторську) дисертацію іноземці рідко виконують на території Росії. Частіше вони це роблять у своїй країні, а процедуру захисту переносять у Росію, прибуваючи на необхідний час.

Плата за навчання. Вона дуже різниться у різних закладах та різних ре­гіонах Росії, коливаючись від 1000-1500 до 5000 USD за навчальний рік. Як правило, вищі цикли навчання коштують значно дорожче, ніж перший чи мовні курси.

Умови перебування. Студентські гуртожитки розраховані на одночасне перебування в кімнаті не лише 2, а й 3-4 осіб. Надання студентам окремих кімнат є винятком, а не правилом. Вартість найму окремого помешкання поза студентським містечком дуже висока, відповідаючи (у великих містах Росії) світовим стандартам цін на ринку житла. Лише у провінції житло значно дешевше. Транспорт, їжа тощо порівняно дешеві, хоч помітна тен­денція поступового підвищення ціни на них. Медичні послуги у державних закладах безкоштовні, у приватних їх вартість може бути значною.