Б ерезовський Максим Созонтович

Макси́м Созо́нтович Березо́вський (27 жовтня 1745, Глухів — 2 квітня 1777, Санкт-Петербург,Російська імперія) — український композитор, диригент, співак. Класик європейської музики.

• Народився у Глухові на Чернігівщині в козацькій родині.

• Вищу освіту здобув у Києво-Могилянській академії, де почав писати власні твори.

• 1758 року —відряджений до Петербурга , де став солістом у Придворній співацькій капелі князя Петра Федоровича. Там познайомився з тогочасною європейською музикою.

• В 1759-60 роках виступав як співак-соліст в Італійській оперній трупі в Оранієнбаумі та Петербурзі.

• 1769 року — відряджений до Італії на навчання у Болонській філармонічній академії, де брав уроки у відомого композитора та історика музики падре Джованні Батіста Мартіні. Закінчив Академію з відзнакою.

• 1771 — Березовський отримав звання maestro di musica і був обраний членом Болонського філармонічного товариства.

• До 1773 року єдина закінчена опера, що належить М. Березовському — «Демофонт», була поставлена у Ліворно 1774 року.

• Повернувшись 1774 року до Російської імперії Максим Березовський був зарахований (без посади) церковним півчим і капельмейстером Придворної співацької капели.

• 1777 року покінчив життя самогубством

• Твори

• Концерт «Не отвержи мене» ^(файл)

  • виконує капела ім. М. Глінки

• Симфонія до мажор ^(файл)

  • виконує Pratum Integrum Orchestra

опери

• «Демофонт» (лібр. П. Метастазіо, 1773, поставлена 1774 в Ліворно, Італія),

• «Іфігенія» (не закінчена);

Хорові твори

• Літургія св. Іоанна Златоустого,

духовні концерти

• «Не отвержи мене во время старости»,

• «Остригну сердце»,

• «Милость и суде воспою»,

• «Слава в вышних Богу»;

причастники

• «Творяй Ангелы своя духи»,

• «Чашу спасения приму»,

• «И память вечную»,

• «Во всю землю»,

• «Хвалите Господа»,

• «Блажени яже избрал»,

• «Не имамы иныя помощи».

Інше

• Соната для скрипки і чембало (1772);

Бортнянський Дмитро Степанович

Дмитро́ Степа́нович Бортня́нський (1751 (52)Глухів, Україна — †10 жовтня 1825,Петербург) — відомий український співак, композитор і диригент, автор 6 опер, камерно-інструментальних творів, хорових циклічних концертів, 10 двохорних концертів, херувимських та причасних творів. Створив новий тип хорового концерту.

• Народився 1751 року в Глухові. Початкову музичну освіту здобув у Глухівській співацькій школі, яка готувала співаків для придворної хорової капели в Петербурзі.

• У юному віці Марко Полторацький  забрав до Петербурга в хорову капелу, де він навчався у керівника капели, італійського композитора, аранжувальника Бальдассаре Галуппі.

• Згодом Галуппі, за вказівкою цариці Єлизавети Петрівни, бере свого вихованця до Італії, де він навчається протягом десяти років уВенеції, Болоньї, Римі та Неаполі.

• В Італії було з успіхом поставлено опери Бортнянського на італійські лібретто «Креонт» (1776), «Алкід» (1778), «Квінт Фабій» (1779). Бортнянський бере участь у діяльності музичної академії в Болоньї. Його опери йшли у венеційському театрі «Сан Бенедетто».

• У 28-річному віці Бортнянський повертається в Петербург, де стає придворним капельмейстером, а з 1796 року — керівником придворної капели, складеної майже винятково з вихованців Глухівської співацької школи. 1782 року в Петербурзі вийшла друком його «Херувимська», 1784 року — триголосний хор «Хай відправиться молитва моя».

• Бортнянський був першим композитором у Росії, музичні твори якого почали виходити друком. За Бортнянського петербурзька придворна капела досягла високого рівня. Під час керівництва капелою Бортнянський написав багато інструментальних творів, опери на французькі лібретто «Сокіл» (1786), «Син-суперник» (1787), пасторальну комедію «Свято сеньйора» (1786) та ін. 1793 року в Петербурзі вийшли друком романси Д.Бортнянського. 1802 року було засновано Петербурзьке філармонічне товариство, на концертах якого з успіхом виконувалися хори Бортнянського. 1816 року композитора було призначено головним цензором видань духовних творів.

• Наприкінці життя Бортнянський продовжував писати романси, пісні, кантати. Він написав гімн «Співець у стані руських воїнів» на слова поета М.Хераскова, присвячений подіям війни 1812 року. В останні роки життя Бортнянський працював над підготовкою до видання повного зібрання своїх творів, у яке він вклав майже всі свої кошти, але так і не побачив його. Композиторові вдалося лише видати кращі зі своїх хорових концертів, написаних у молодості, як «Духовні концерти на чотири голоси, створені і знову виправлені Д.Бортнянським».

• Бортнянський помер 1825 року в Петербурзі, а повне зібрання його творів у 10 томах вийшло лише 1882 року за редакцією П.Чайковського.