Смотрицький Герасим Данилович

Смотри́цький Гера́сим Дани́лович (? — † 12 жовтня 1594) — письменник і педагог з дрібної шляхетської родини з Поділля. Був писарем у Кам'янець-Подільському старостві, 1576 запрошений князем Костянтином Острозьким до Острога, де став одним з передових діячів вченого острозького гуртка; з 1580 Смотрицький — перший ректор Острозької школи (академії).

• Герасим Смотрицький — один з видавців «Острозької Біблії», до якої написав передмову і віршовану посвяту князю Костянтину Острозькому, один із зразків найдавнішого українського віршування (нерівноскладове), що нагадує українські думи.

• Полемічні твори Смотрицького проти відступників від православ’я й сатира на духовенство загубилися.

• Збереглася лише його книга«Ключ царства небесного» (1587), перша друкована пам'ятка української полемічної літератури; складається з посвяти князю Олександрові Острозькому, звернення «До народов руских …» і двох полемічних трактатів «Ключ царства небесного и нашее христианское духовное власти нерушимый узел» та «Календар римский новый». В останньому творі Смотрицький змагається за незалежність «руської віри», полемізує з єзуїтом Б. Гербестом, критикує католицьке вчення про божественне походження папської влади і відкидає григоріянський календар.

• Твір Смотрицького не завжди дотримується теологічних аргументів, натомість використовує народний гумор з приповідками і прислів'ями, написаний мовою наближеною до народної, і тому був приступний для широких мас.

Петро Конашевич Сагайдачний

П етро́ Конаше́вич Сагайда́чний (*1570, Кульчиці — †20 березня 1622, Київ) — шляхтич червоноруський з Перемишльської землі, козацький ватажок, кошовий отаман Війська Запорозького, Гетьман реєстрового козацтва. Організатор успішних походів українських козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства, меценат православних шкіл.

• Народився 1570 року в селі Кульчицях Перемишильскої землі Руського воєводства (нині Самбірського району Львівської області) у шляхетській православній родині. Свій рід виводив з дрібної шляхти Попелів-Конашевичів.

• Навчався в Острозькій школі на Волині разом із Мелетієм Смотрицьким. Після випуску переїхав до Львова, а потім до Києва, де працював домашнім вчителем, а також помічником київського судді Яна Аксака.

• Пішов на Запорозьку Січ. Незабаром зайняв помітне місце серед козацької старшини.

• Очолював відважні морські походи козаків на Стамбул, Трапезунд,Синоп. Розробив і вдосконалив козацьку тактику морського бою на «чайках».

• З 1600 року керував майже всіма значними походами, що набули загальноєвропейського значення.

• 1616 р. - взяття турецької фортеці в Кафі. У результаті походу був знищений турецький флот, а з неволі визволено тисячі полонених.

• 1618 р. – Московський похід польського королевича Владислава 1618 року. Сагайдачний вирятував звідти королевича, якому не вдалося утвердитися на престолі. Після цього походу втратив довіру низового козацтва і був скинутий з гетьманства

• Очолив реєстрових козаків.

• Брав участь у черговій польсько-російській війні, після якої було укладене Деулінське перемир’я

• З усім військом Запорізьким вступив до Київського (Богоявленського) братства.

• За активної участі Сагайдачного 1620 р. було відновлено православну ієрархію,

• Вступив у «Ліга християнської міліції», яка мала на меті вигнати турків з Європи

• У 1621 році - брав участь у Хотинській війні у ролі гетьмана.

• Помер від тяжкої рани від отруєної стріли, яку дістав у битві під Хотином (1621 р.) і похований у Києво-Братському монастирі.

• Перед смертю С. заповів своє майно на освітні, благодійні і релігійні цілі, зокрема Київському братству і Львівській братській школі.