І ван Федоров

Іван Федорович (Іван Фьодоров, Іван Федоров) (*1510—1530 — + 5 (15) грудня 1583, Львів) — діяч східнослов'янської культури, її перший відомий на ім'я типограф, а також гравер, інженер, ливарник.

• Існує декілька версій його походження (цікаво, що у своєму друкарському знакові він використовував шляхетський герб Рогоза).

• 1532 — за деякими версіями, одержав ступінь бакалавра Яґеллонського університету (Краків) — у «промоційній книзі» університету є відповідний запис 1532 року стосовно особи на ім'я Johannes Theodori Moscus.

• У 1550-і рр.— диякон церкви Миколи Гостунського в Московському Кремлі. Можливо, працював ще в першій друкарні в Москві, що анонімно випустила 7 видань у 50-і рр.

• З квітня 1563 по березень 1564 р. разом із Петром Мстиславцем працював над виданням Апостола.

• До 1565 р. І. Ф. і Петро Мстиславць надруковали ще кілька літургійних церковнослов'янських книг.

• Через якийсь після того як їх друкарня була спаленою обидва друкарі залишили Москву й осіли в Заблудові.

• У Заблудові 1569—1570 були надруковані Учительне Євангеліє і Псалтир з Часословцем. У Заблудові Іван Федоров замінив своє московське прізвище на Федорович.

• 1572 — переїхав до Львова. Там у 1573—1574 рр. він «друковане занедбане обновил». Разом зі своїм сином Гринем Івановичем працював над новим виданням Апостола. Там же 1574 року видав перший східнослов'янський Буквар.

• 1575 — перейшов на службу до воєводи Київського, князя К.Острозького як управитель Дерманського монастиря.

• 1578 — перебрався в Острог, де заснував друкарню (спочатку друкує новий Буквар з рівнобіжними греко-слов'янськими текстами).

• 1580 — видав Новий завіт і Псалтир й окремо покажчик до нього.

• 1580—1581 — видав першу повну слов'янську Біблію за одним із списків Геннадієвої Біблії (т. зв. Острозька Біблія) з власною післямовою. Вийшли два наклади, у кожному — своя редакція тексту післямови видавця.

• 1581 — вийшло останнє видання І. Ф. — «Хронологія» Андрія Римші (на 1 аркуші).

• Розійшовшись із князем К.Острозьким, І. Ф. повернувся до Львова, але відновити друкарню йому вже не вдалося. Його друкарня перейшла у власність Львівського Успенського Братства, пізнішого Ставропігійського Інституту

• Він сам написав передмову до Заблудовського Псалтиря, післямову до Апостола 1564 р.,Львівського Апостола і Львівської Абетки. У літературному відношенні найбільший інтерес становить післямова до Львівського Апостола, де І. Ф. пише про те, що змусило його взятися за нелегку працю друкаря й продовжувати її в найважчих обставинах.

• Першим опублікував найдавніші пам'ятники слов'янської літератури: болгарське «Сказання про письмена» Чорноризця Храбра (поч. Xст.) у додатку до Острозької Азбуки й одне зі слів Кирила Туровського (в Учительному Євангелії).

• Останні два роки життя провів у роз'їздах. Відомо, що 1583 року відвідав Краків і Відень, де показував імператорові Рудольфу I свій винахід — багатоствольну гармату зі змінними стволами.

• Був похований у монастирі св. Онуфрія у Львові.