Запитання для самоконтролю
Назвіть основні міжнародні організації, через які здійснюється міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
Основні напрямки міжнародного співробітництва в галузі охорони праці.
Які підрозділи ООН опікуються правами людини і, зокрема, правом людини на безпечну працю?
Основні керівні органи ООН.
Дайте коротку характеристику Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).
Основні керівні органи Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Дайте коротку характеристику Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ).
Вищий орган МАГАТЕ, інші керівні органи цієї організації.
Головна мета діяльності Міжнародної організації праці (МОП).
Основні напрями діяльності МОП.
Органи управління МОП.
Діяльність МОП по впровадженню конвенцій та рекомендацій з питань охорони праці, виробничої безпеки та гігієни праці.
Співробітництво України з Європейським Союзом в галузі охорони праці (приклади).
Як використовуються досягнення СНД в галузі охорони праці?
Короткий термінологічний словник
Аварія ‑ небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила загибель людей або створює на об'єкті чи окремій території загрозу життю та здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.
Аналіз ризику ‑ систематичне використання інформації для виявлення небезпеки та оцінки ризику (Посібник ИСО/МЭК 51:1999 Аспекти безпеки - Посібник із включення їх у стандарти).
Аудит ‑ систематичний, незалежний і відображений у документах процес одержання й об'єктивної оцінки даних для визначення ступеню дотримання встановлених критеріїв (ГОСТ Р 12.0.006-2002).
Безпека ‑ стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди (ДСТУ 2293-99 Охорона праці. Терміни та визначення основних понять).
Безпека ‑ це стан, в якому небезпека і умови, які ведуть до фізичного, психологічного або матеріального збитку, контролюються з метою збереження здоров'я і благополуччя людей і суспільства (Монреальська декларація „Право людини на безпеку”, 2002р.).
Безпека ‑ відсутність неприйнятного ризику травми (Система оцінки професійної безпеки і здоров'я OHSAS 18001:1999).
Безпека ‑ відсутність неприпустимого ризику (Посібник ИСО/МЭК 51:1999 Аспекти безпеки - Посібник із включення їх у стандарти).
Безпека праці – стан умов праці, за яких вплив на працівника небезпечних і шкідливих чинників усунуто, або вплив шкідливих виробничих чинників не перевищує допустимих значень (ДСТУ 2293-99 Охорона праці. Терміни та визначення основних понять).
Безперервне вдосконалювання – ітераційно повторюваний процес підвищення ефективності системи управління охороною праці, спрямований на поліпшення діяльності по охороні праці в цілому (Настанова по системам управління охороною праці. МОП–СУОП 2001 / ILO-OSH 2001).
Вимоги безпеки (праці) ‑ вимоги, передбачені актами законодавства, нормативними і проектними документами, правилами і інструкціями, виконання яких гарантує безпечні умови праці та регламентує поведінку працівника.
Виробнича травма – травма, що виникла внаслідок дії виробничих чинників.
Виробниче середовище ‑ сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціальних та інших чинників, що діють на людину під час виконання нею трудових обов’язків (ДСТУ 2293-99 Охорона праці. Терміни та визначення основних понять).
Виробничий ризик ‑ Імовірність ушкодження здоров’я працівника під час виконання ним трудових обов’язків, що обумовлена ступенем шкідливості та (або) небезпечності умов праці й науково-технічним станом виробництва (ДСТУ 2293-99 Охорона праці. Терміни та визначення основних понять).
Вібрація ‑ коливання твердих тіл, частин апаратів, машин, устаткування, споруд, що сприймаються організмом людини як струс.
Граничнодопустима концентрація (ГДК) ‑ максимальна кількість небезпечної хімічної речовини в одиниці об'єму (повітря, води тощо) чи ваги (харчових продуктів), яка при щоденному впливі протягом необмежене тривалого часу не викликає в організмі патологічних відхилень, а також негативних змін у нащадків.
Гранично допустиме значення шкідливого виробничого чинника ‑ граничне значення величини шкідливого виробничого чинника, вплив якого при щоденній регламентованій тривалості протягом усього виробничого стажу не приводить до зниження працездатності чи захворювання як у період трудової діяльності, так і до захворювання в наступний період життя, а також до негативного впливу на здоров'я нащадків.
Джерело небезпеки ‑ природні процеси і явища, техногенне середовище та людські дії, що несуть в собі загрозу небезпеки.
Електротравма ‑ пошкодження організму, спричинені протіканням через нього електричного струму, електричною дугою або блискавкою.
Ергономіка (від грець, ergon — робота і nomos — закон) — наукова дисципліна, що комплексно вивчає людину в конкретних умовах її діяльності в сучасному виробництві.
Загальна електротравма (електричний удар) ‑ враження центральної нервової системи або загроза ураження всього організму через порушення нормальної діяльності життєво важливих органів і систем під впливом електричного струму або електричної дуги.
Залишковий ризик ‑ ризик, що залишається після застосування захисних заходів (Посібник ИСО/МЭК 51:1999 Аспекти безпеки - Посібник із включення їх у стандарти).
Засоби (індивідуального, колективного) захисту працівників ‑ Технічні засоби, які використовуються для запобігання або зменшення впливу на працівників шкідливих або небезпечних виробничих факторів, а також для захисту від забруднення.
Захисний захід ‑ захід, що використовується для зменшення ризику (Посібник ИСО/МЭК 51:1999 Аспекти безпеки - Посібник із включення їх у стандарти).
Ідентифікація небезпек ‑ процедура виявлення небезпек, їхніх характеристик, можливого прояву наслідків (ГОСТ Р 12.0.006-2002).
Інцидент (incident – неприємна подія, ситуація, подія, випадок) ‑ небезпечна подія, пов'язана з роботою, або така, що відбулося в процесі роботи, але не привела до травми (Настанова по системам управління охороною праці. МОП–СУОП 2001 / ILO-OSH 2001).
Катастрофа ‑ великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування.
Менеджмент ризику – скоординовані дії по керівництву і управленню організацією по відношенню до ризику (Держстандарт РФ ГОСТ Р 51897-2002 "Менеджмент риска. Термины и определения").
Напруженість праці – характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на центральну нервову систему.
Небезпека ‑ потенційне джерело виникнення шкоди (Посібник ИСО/МЭК 51:1999 Аспекти безпеки - Посібник із включення їх у стандарти).
Небезпечна зона – простір, у якому можлива дія на працівника небезпечного та (або) шкідливого виробничого чинника.
Небезпечна речовина ‑ хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям (Закон України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» від18 січня 2001 р. N 2245-III).
Небезпечний виробничий чинник – виробничий чинник, дія якого за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров’я працівника.
Невідповідність ‑ будь-яке відхилення від діючих стандартів, установлених порядків, робочих процесів, правил системи управління тощо, що могло б безпосередньо або побічно привести до травми або хвороби, збитків власності, погіршення навколишнього середовища на робочому місці або сполучення всього тут перерахованого (Система оцінки професійної безпеки і здоров'я OHSAS 18001:1999).
Недопустимий ризик – ризик, якого сучасний рівень розвитку науки, техніки і технології дозволяє уникнути.
Нещасний випадок – непередбачений збіг обставин і умов, за яких заподіяно шкоду або настала смерть людини (ДСТУ 2293-99 Охорона праці. Терміни та визначення основних понять).
Нещасний випадок на виробництві – раптове погіршення стану здоров’я або настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов’язків унаслідок короткочасного (впродовж однієї робочої зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника (ДСТУ 2293-99 Охорона праці. Терміни та визначення основних понять).
Організація ‑ компанія, операція, фірма, підприємство, установа або асоціація або частина цього, об'єднана чи ні, здійснена або частково, що має свої власні функції і адміністрацію (Система оцінки професійної безпеки і здоров'я OHSAS 18001:1999).
Охорона праці ‑ це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності (Закон України «Про охорону праці»).
Оцінка ризику ‑ загальний процес оцінки величини ризику та прийняття рішення про те, чи припустимим є ризик (Система оцінки професійної безпеки і здоров'я OHSAS 18001:1999).
Оцінювання ризику ‑ заснована на результатах аналізу ризику процедура перевірки, що встановлює, чи не перевищується припустимий ризик (Посібник ИСО/МЭК 51:1999 Аспекти безпеки - Посібник із включення їх у стандарти).
Пожежа ‑ неконтрольований процес горіння, який викликає загибель людей, знищення матеріальних цінностей.
Пожежна безпека ‑ стан об’єкта, при якому виключається можливість пожежі або при її виникненні забезпечуються умови для її локалізації, ліквідації, захисту людей і матеріальних цінностей.
Припустимий (допустимий) ризик ‑ це ризик, що зменшений до рівня, який організація може допустити, з огляду на її легальні зобов'язання та її власну політику в галузі професійної безпеки і здоров'я (Система оцінки професійної безпеки і здоров'я OHSAS 18001:1999).
Промислова безпека ‑ безпека від аварій на виробничих об’єктах і наслідків цих аварій (ДСТУ 2293-99 Охорона праці. Терміни та визначення основних понять).
Ризик ‑ сполучення імовірності і наслідків специфікованого особливо небезпечного випадку (Система оцінки професійної безпеки і здоров'я OHSAS 18001:1999).
Ризик – імовірність заподіяння шкоди з урахуванням її важкості (ДСТУ 2293-99 Охорона праці. Терміни та визначення основних понять).
Рівень безпеки – оцінка безпеки посиланням на прийнятний ризик.
Робоча зона – визначений простір, у якому розташовано робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.
Стандарт ‑ документ, у якому з метою добровільного багаторазового використання встановлюються характеристики продукції, правил здійснення і характеристик процесів виробництва, експлуатації, збереження, перевезення, реалізації й утилізації, виконання робіт або надання послуг.
Травма ‑ порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок дії чинників зовнішнього середовища (ДСТУ 2293-99 Охорона праці. Терміни та визначення основних понять).
Трудове каліцтво – втрата здоров’я працівником унаслідок виробничої травми.
Тяжкість праці – характеристика трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залучення до роботи м’язів та відображає фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження.
Умови праці – сукупність чинників виробничого середовища і робочого процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини під час виконання нею трудових обов’язків (ДСТУ 2293-99 Охорона праці. Терміни та визначення основних понять).
Управління ризиком – дії, які здійснюються з метою виконання рішень в рамках менеджменту ризику (Держстандарт РФ ГОСТ Р 51897-2002 "Менеджмент риска. Термины и определения").
Шкідливий (виробничий) чинник – виробничий чинник, вплив якого на працівника, за певних умов, може призвести зо захворювання, зниження працездатності й (або) негативного впливу на здоров’я нащадків (ДСТУ 2293-99 Охорона праці. Терміни та визначення основних понять).
Шкода ‑ фізичні ушкодження і (або) збитки, заподіяні здоров'ю людей і (або) майну чи навколишньому середовищу (ДСТУ 2293-99 Охорона праці. Терміни та визначення основних понять).
Шум ‑ сукупність звуків різноманітної частоти й інтенсивності, що виникають у результаті коливального руху частинок у пружних середовищах {твердих, рідких, газоподібних).