1.1.2. Соціальне партнерство в Європейському Союзі

Соціальне партнерство в документах Євросоюзу часто позначають терміном «соціальний діалог». В Євросоюзі соціальному діалогу, зокрема, в сфері охорони праці, надають істотне значення, актуальним вважають завдання щодо інтенсифікації консультації із представниками урядів держав-членів і із соціальними партнерами – тобто з працівниками та роботодавцями. Загальноєвропейськими сторонами ринку праці є, наприклад, ETUC, що представляє працівників, і UNІCE, що представляє роботодавців.

Консультативний комітет з безпеки, гігієни та охорони здоров'я, Комісія з безпеки і гігієни праці в гірничій промисловості й інших видобувних галузях будуть відігравати основну роль у цих консультаціях.

Комісія з безпеки, гігієни та охорони праці була створена в 1957 р., після серйозної пожежі в 1956 році в шахті Буа Дю Казьер у Марсинелі (Бельгія), коли загинуло 264 робітників. Рада Міністрів Європейського Об'єднання вугілля і сталі (таку назву мав тоді Євросоюз) відреагував негайно і скликав тристоронню конференцію з поліпшення заходів захисту. Після цієї конференції для допомоги Комісії в підготовці законодавчих ініціатив у даній області була створена Комісія з безпеки й гігієни праці в гірничій й інших видобувних галузях промисловості (Комісія з безпеки й гігієни праці).

Членство в Комісія з безпеки і гігієни праці від кожного держави-члена ЄС сформовано таким чином:

• два представника представляють уряд,

• один представник від робітників,

• і один представник від роботодавців.

Ця Комісія представляє пропозиції щодо поліпшення безпеки й здоров'я безпосередньо урядам держав-членів ЄС,

Консультативний комітет з безпеки, гігієни та охорони здоров'я був заснований Указом Ради Міністрів ЄС 27 червня 1974 р. Кожна держава-член представлена у ньому таким чином:

• двома урядовими офіційними особами;

• двома членами профспілки;

• двома представниками асоціації роботодавців.

Крім того, в роботі Комітету приймають участь також представники ETUC (Європейської Конфедерації Профспілок ‑ ЄКП) і UNІCE (Європейської Асоціації Роботодавців ‑ ЄАР).

Консультативний Комітет визнаний як досить підходящий форум для консультацій між двома сторонами, що представляють роботодавців та працівників. Отже Консультативний комітет з безпеки, гігієни й охорони здоров'я виконує в структурі Європейського Союзу функції органу, що відповідає за соціальний діалог і соціальне партнерство в сфері охорони праці.

1.2. Соціальна відповідальність

1.2.1. Визначення соціальної відповідальності

• Соціальна відповідальність – це досягнення комерційного успіху шляхами, які засновані на етичних нормах і повазі до людей, суспільства, довкілля.

• Соціальна відповідальність – це концепція, у рамках якої компанія на добровільній основі інтегрує соціальну та екологічну політику в бізнес-операції, а також у свої взаємини з усім колом пов'язаних з компанією організацій і людей.

Кожен суб’єкт економічної діяльності (компанія) бере на себе відповідну соціальну відповідальність перед державою, суспільством, працівниками. Ця соціальна відповідальність розповсюджується також на сферу охорони праці.

Загальні принципи соціальної відповідальності викладені в Глобальному договорі ООН (UN Global Compact).

• Глобальний договір ООН – це ініціатива ООН, спрямована на виявлення й поширення передового досвіду в сфері розробки й реалізації соціальної відповідальності компаній.

Договір заснований на десяти принципах, запозичених із Загальної декларації прав людини, фундаментальних принципів МОП у частині права на працю, а також «принципів Ріо» (Декларація по навколишньому середовищу і розвитку, прийнята Конференцією ООН по навколишньому середовищу і розвитку, Ріо-де-Жанейро, 1992 р.). Договір призиває компанії вести справи на підставі викладених принципів.

Глобальний договір пропонує компаніям ‑ у рамках своєї сфери впливу ‑ дотримуватися, підтримувати і впроваджувати наступні основні цінності, викладені в 10 принципах.

10 принципів Глобального договору ООН:

Права людини

Принцип 1: Ділові кола повинні підтримувати й поважати підхід, що передбачає захист міжнародних прав людини в їхніх сферах впливу.

Принцип 2: Ділові кола не повинні бути причетними до порушень прав людини.

Трудові відносини

Принцип 3: Ділові кола повинні підтримувати свободу асоціацій та ефективне визнання права на колективний договір.

Принцип 4: Ділові кола повинні підтримувати ліквідацію всіх форм примусової й обов'язкової праці.

Принцип 5: Ділові кола повинні підтримувати ефективну ліквідацію дитячої праці.

Принцип 6: Ділові кола повинні підтримувати ліквідацію дискримінації при найманні на роботу й у професійній діяльності.

Навколишнє середовище

Принцип 7: Ділові кола повинні підтримувати обережний підхід до екологічних питань.

Принцип 8: Ділові кола повинні запроваджувати ініціативи в підтримку посилення екологічної відповідальності.

Принцип 9: Ділові кола повинні розробляти і поширювати екологічно безпечні технології.

Боротьба з корупцією

Принцип 10: Ділові кола повинні боротися з усіма проявами корупції, включаючи вимагання й хабарництво.

Розрізняють зовнішню та внутрішню компоненти соціальної відповідальності.

Зовнішня соціальна відповідальність:

До зовнішньої соціальної відповідальності віднесені такі напрямки діяльності:

• спонсорство й корпоративна добродійність;

• сприяння охороні навколишнього середовища;

• взаємодія з місцевим співтовариством і місцевою владою по розвитку території;

• готовність брати участь у запобіганні кризових ситуаціях території;

• відповідальність перед споживачами товарів, випуску якісної продукції.

Внутрішня соціальна відповідальність:

До внутрішньої соціальної відповідальності відноситься:

• охорона праці і умови праці персоналу;

• забезпечення стабільності заробітної плати, її своєчасну виплату, а також індексацію;

• додаткове медичне і соціальне страхування працівників і членів їхніх родин;

• навчальні програми й програми підготовки й підвищення кваліфікації;

• надання допомоги працівникам в критичних ситуаціях, підтримка ветеранів, що вийшли на пенсію.