- •Русаловський а. В.
- •Русаловський Анатолій Вікторович
- •Список скорочень
- •Вступ. Загальні питання охорони праці
- •В.1. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •В.2. Основні розділи дисципліни «Основи охорони праці»
- •В.3. Суб’єкти і об’єкти охорони праці
- •В.4. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці
- •В.5. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •Запитання для самоконтролю
- •1. Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •1.1. Соціальне партнерство в охороні праці
- •1.1.1. Поняття соціального партнерства та його суб’єкти
- •1.1.2. Соціальне партнерство в Європейському Союзі
- •1.2. Соціальна відповідальність
- •1.2.1. Визначення соціальної відповідальності
- •1.2.2. Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність»
- •1.2.3. Стандарт «Кодекс поведінки для електронної галузі»
- •1.2.4. Європейська модель соціальної відповідальності
- •1.3. Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці
- •1.3.1. Хронологія найважливіших кроків Євросоюзу в галузі охорони праці
- •1.3.2. Охорона праці - частина соціальної політики єс
- •1.3.3. Соціальні положення основного європейського законодавства
- •1.3.4. Директиви з охорони праці
- •1.3.5. Програма дій єс з охорони праці
- •1.3.6. Рамкова директива 89/391/еес «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки і гігієни праці працівників»
- •1.4. Трудові норми Міжнародної організації праці
- •1.4.1. Конвенції та Рекомендації моп
- •1.4.2. Декларація моп основних принципів та прав у світі праці
- •1.4.3. Тристороння Декларація принципів, що стосуються багатонаціональних корпорацій і соціальної політики
- •1.4.4. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- •Запитання для самоконтролю
- •2. Правові основи охорони праці в Україні
- •2.1. Основні законодавчі акти з охорони праці
- •2.2. Закон України «Про охорону праці»
- •2.2.1.Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •2.2.2. Гарантії прав громадян на охорону праці
- •2.2.3. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •2.2.4. Найважливіші надбання закону «Про охорону праці»
- •2.2.5. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •2.3. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •2.3.1. Структура кодування нпаоп
- •2.3.2. Реєстр нпаоп
- •2.4. Стандарти в галузі охорони праці
- •2.4.1. Система стандартів безпеки праці (ссбт)
- •2.4.2. Державні стандарти України з охорони праці
- •2.5. Нормативно-правові акти з охорони праці, що діють на підприємстві
- •2.5.1. Склад і структура нормативно-правових актів з охорони праці, що діють на підприємстві
- •2.5.2. Інструкції з охорони праці
- •2.5.3. Розробка та затвердження нормативно-правових актів з охорони праці, що діють на підприємстві
- •2.6. Фінансування охорони праці
- •Запитання для самоконтролю
- •3. Державне управління охороною праці
- •3.1. Система державного управління охороною праці в Україні
- •3.2. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці
- •3.2.1. Кабінет Міністрів України
- •3.2.2. Держгірпромнагляд
- •3.2.3. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
- •3.2.4. Рада міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації
- •3.2.5. Органи місцевого самоврядування
- •3.2.6. Об'єднання підприємств
- •3.3. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •3.4. Державний нагляд за охороною праці
- •3.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці
- •3.4.2. Держгірпромнагляд України
- •3.4.3. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду
- •3.4.4. Порядок проведення державного нагляду підрозділами Держгірпромнагляду
- •3.5. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •3.5.1. Вимоги закону «Про охорону праці» до організації громадського контролю
- •3.5.2. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці
- •3.5.3. Обов'язки уповноважених з питань охорони праці
- •3.5.4. Права уповноважених з питань охорони праці
- •Запитання для самоконтролю
- •4. Організація охорони праці на підприємстві
- •4.1. Служба охорони праці на підприємстві
- •4.1.1. Основні завдання служби охорони праці
- •4.1.2. Функції служби охорони праці
- •4.1.3. Структура і чисельності служби охорони праці
- •4.1.4. Права працівників служби охорони праці
- •4.2. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •4.2.1. Доцільність створення Комісії
- •4.2.2. Основні завдання Комісії
- •4.2.3. Права Комісії
- •4.3. Система управління охороною праці на підприємстві
- •4.3.1. Забезпечення функціонування суоп
- •4.3.2. Побудова суоп на підприємстві
- •4.3.3. Положення про систему управління охороною праці
- •4.4. Примірний розподіл функціональних обов'язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства
- •11. Головний бухгалтер (бухгалтер):
- •4.5. Планування заходів з охорони праці
- •4.5.1. Види планування заходів з охорони праці
- •4.5.2. Контроль за станом охорони праці
- •4.5.3. Облік і аналіз показників охорони праці
- •4.6. Стимулювання діяльності з охорони праці
- •Запитання для самоконтролю
- •5. Навчання з питань охорони праці
- •5.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- •5.1.1. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників
- •5.1.2. Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці
- •5.1.3. Навчання з питань охорони праці посадових осіб
- •5.2. Вивчення основ охорони праці у навчальних закладах і під час професійного навчання працівників
- •5.3. Інструктажі з питань охорони праці
- •5.3.1. Види інструктажів
- •5.3.2. Порядок проведення інструктажів для працівників
- •5.3.3. Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці для вихованців, учнів, студентів
- •5.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •5.5. Кабінети охорони праці
- •Запитання для самоконтролю
- •6. Травматизм та професійні захворювання
- •6.1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •6.1.1. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків
- •6.1.2. Обставини, за яких проводиться розслідування
- •6.1.3. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- •6.1.4. Основні документи розслідування нещасних випадків та профзахворювань
- •6.1.5. Розслідування нещасних випадків
- •6.1.6. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •6.2. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •6.3. Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру
- •6.4. Дослідження виробничого травматизму
- •6.4.1. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- •6.4.2. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань
- •6.4.3. Методи дослідження виробничого травматизму
- •6.5. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійних захворювань
- •Запитання для самоконтролю
- •7. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •7.1. Завдання страхування від нещасного випадку
- •7.2. Основні принципи страхування від нещасного випадку
- •7.2.1. Суб'єкти та об'єкти страхування
- •7.2.2. Види страхування
- •7.2.3. Страховий ризик і страховий випадок
- •7.3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків
- •7.3.1. Правління Фонду
- •7.3.2. Виконавча дирекція Фонду
- •7.3.3. Страхові експерти з охорони праці
- •7.4. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів
- •7.4.1. Джерела фінансування Фонду
- •7.4.2. Страхові тарифи
- •7.4.3. Страхові виплати
- •7.5. Обов'язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків
- •7.5.1. Обов'язки Фонду
- •7.5.2. Права та обов'язки застрахованої особи
- •7.5.3. Права та обов'язки роботодавця як страхувальника
- •7.5.4. Вирішення спорів
- •Запитання для самоконтролю
- •8. Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці
- •8.1. Поняття інтегрованої системи менеджменту у сфері охорони праці
- •8.2. Елементи системи управління охороною праці (ohsas 18001:1999)
- •8.2.1. Загальні вимоги
- •8.2.2. Політика в галузі охорони праці
- •8.2.3. Планування
- •8.2.4. Впровадження і функціонування суоп
- •8.2.5. Перевірки і коригувальні дії
- •8.2.6. Аналіз з боку керівництва
- •8.3. Галузева система управління охороною праці
- •8.3.1. Мета та принципи функціонування
- •8.3.2. Організаційна структура
- •8.3.3. Функціональні задачі суопг по рівнях управління
- •8.3.4. Основні показники ефективності функціонування
- •8.4. Регіональні системи управління охороною праці
- •8.4.1. Мета та основні принципи функціонування
- •8.4.2. Служба охорони праці місцевих державних адміністрацій
- •8.4.3. Основні функції управління охороною праці в суопр
- •Запитання для самоконтролю
- •9. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •9 .1. Організація об’єднаних націй
- •9 .2. Всесвітня організація охорони здоров’я
- •9 .3. Міжнародна агенція з атомної енергії
- •9 .4. Міжнародна організація праці
- •9 .5. Європейський Союз
- •9 .6. Співдружність незалежних держав
- •Запитання для самоконтролю
- •Короткий термінологічний словник
- •Перелік основних законодавчих та нормативно-правових актів (до вивчення правових та організаційних питань охорони праці)
- •Література
- •Русаловський Анатолій Вікторович правові та організаційні питання охорони праці
- •03115, М. Київ, вул. Львівська, 23. Тел. (044) 450-18-75, 424-40-69
2.2.2. Гарантії прав громадян на охорону праці
Права на безпечну працю забезпечуються тим, що держава закріплює за собою функції управління охороною праці. Держава гарантує відповідні права працівників на безпечну працю та встановлює обов’язки роботодавців на забезпечення відповідних умов праці найманих працівників
Структура прав працівників і обов’язків роботодавців, що забезпечують гарантію громадян на охорону праці, зображена на мал. 2.2.
Права громадян на охорону праці при укладенні трудового договору (стаття 5 закону „Про охорону праці”).
Умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці.
Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих чинників, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.
Усі працівники згідно із законом підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Права працівників на охорону праці під час роботи (стаття 6).
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.
За період простою з означених причин, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.
Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.
Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.
Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці (стаття 7).
Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
У разі роз'їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором.
Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.
Протягом дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець повинен, не пізніш як за 2 місяці, письмово інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій, з урахуванням тих, що надаються йому додатково.
Забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами (стаття 8).
На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами.
Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.
У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов'язаний замінити їх за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів за свої кошти роботодавець зобов'язаний компенсувати всі витрати на умовах, передбачених колективним договором.
Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.
Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті (стаття 9).
Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.
За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій.
Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах.
Закон України «Про охорону праці» містить додаткові норми щодо забезпечення прав на безпечну працю окремих категорій населення, що потребують додаткової уваги – жінки, неповнолітні, інваліди.
Охорона праці жінок (стаття 10).
Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов'язаних з санітарним та побутовим обслуговуванням), а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.
Праця вагітних жінок і жінок, які мають неповнолітню дитину, регулюється законодавством.
Охорона праці неповнолітніх (стаття 11).
Не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.
Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду.
Порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професій, пов'язаних з важкими роботами і роботами із шкідливими або небезпечними умовами праці, визначається положенням, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
Вік, з якого допускається прийняття на роботу, тривалість робочого часу, відпусток та деякі інші умови праці неповнолітніх визначаються законом.
Охорона праці інвалідів (стаття 12).
Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.
У випадках, передбачених законодавством, роботодавець зобов'язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій.
Залучення інвалідів до надурочних робіт і робіт у нічний час не допускається.
Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці (стаття 14).
Згідно статті 14 закону «Про охорону праці» працівник зобов'язаний:
дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.
Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.