- •Русаловський а. В.
- •Русаловський Анатолій Вікторович
- •Список скорочень
- •Вступ. Загальні питання охорони праці
- •В.1. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •В.2. Основні розділи дисципліни «Основи охорони праці»
- •В.3. Суб’єкти і об’єкти охорони праці
- •В.4. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці
- •В.5. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •Запитання для самоконтролю
- •1. Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •1.1. Соціальне партнерство в охороні праці
- •1.1.1. Поняття соціального партнерства та його суб’єкти
- •1.1.2. Соціальне партнерство в Європейському Союзі
- •1.2. Соціальна відповідальність
- •1.2.1. Визначення соціальної відповідальності
- •1.2.2. Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність»
- •1.2.3. Стандарт «Кодекс поведінки для електронної галузі»
- •1.2.4. Європейська модель соціальної відповідальності
- •1.3. Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці
- •1.3.1. Хронологія найважливіших кроків Євросоюзу в галузі охорони праці
- •1.3.2. Охорона праці - частина соціальної політики єс
- •1.3.3. Соціальні положення основного європейського законодавства
- •1.3.4. Директиви з охорони праці
- •1.3.5. Програма дій єс з охорони праці
- •1.3.6. Рамкова директива 89/391/еес «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки і гігієни праці працівників»
- •1.4. Трудові норми Міжнародної організації праці
- •1.4.1. Конвенції та Рекомендації моп
- •1.4.2. Декларація моп основних принципів та прав у світі праці
- •1.4.3. Тристороння Декларація принципів, що стосуються багатонаціональних корпорацій і соціальної політики
- •1.4.4. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- •Запитання для самоконтролю
- •2. Правові основи охорони праці в Україні
- •2.1. Основні законодавчі акти з охорони праці
- •2.2. Закон України «Про охорону праці»
- •2.2.1.Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •2.2.2. Гарантії прав громадян на охорону праці
- •2.2.3. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •2.2.4. Найважливіші надбання закону «Про охорону праці»
- •2.2.5. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •2.3. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •2.3.1. Структура кодування нпаоп
- •2.3.2. Реєстр нпаоп
- •2.4. Стандарти в галузі охорони праці
- •2.4.1. Система стандартів безпеки праці (ссбт)
- •2.4.2. Державні стандарти України з охорони праці
- •2.5. Нормативно-правові акти з охорони праці, що діють на підприємстві
- •2.5.1. Склад і структура нормативно-правових актів з охорони праці, що діють на підприємстві
- •2.5.2. Інструкції з охорони праці
- •2.5.3. Розробка та затвердження нормативно-правових актів з охорони праці, що діють на підприємстві
- •2.6. Фінансування охорони праці
- •Запитання для самоконтролю
- •3. Державне управління охороною праці
- •3.1. Система державного управління охороною праці в Україні
- •3.2. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці
- •3.2.1. Кабінет Міністрів України
- •3.2.2. Держгірпромнагляд
- •3.2.3. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
- •3.2.4. Рада міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації
- •3.2.5. Органи місцевого самоврядування
- •3.2.6. Об'єднання підприємств
- •3.3. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •3.4. Державний нагляд за охороною праці
- •3.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці
- •3.4.2. Держгірпромнагляд України
- •3.4.3. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду
- •3.4.4. Порядок проведення державного нагляду підрозділами Держгірпромнагляду
- •3.5. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •3.5.1. Вимоги закону «Про охорону праці» до організації громадського контролю
- •3.5.2. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці
- •3.5.3. Обов'язки уповноважених з питань охорони праці
- •3.5.4. Права уповноважених з питань охорони праці
- •Запитання для самоконтролю
- •4. Організація охорони праці на підприємстві
- •4.1. Служба охорони праці на підприємстві
- •4.1.1. Основні завдання служби охорони праці
- •4.1.2. Функції служби охорони праці
- •4.1.3. Структура і чисельності служби охорони праці
- •4.1.4. Права працівників служби охорони праці
- •4.2. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •4.2.1. Доцільність створення Комісії
- •4.2.2. Основні завдання Комісії
- •4.2.3. Права Комісії
- •4.3. Система управління охороною праці на підприємстві
- •4.3.1. Забезпечення функціонування суоп
- •4.3.2. Побудова суоп на підприємстві
- •4.3.3. Положення про систему управління охороною праці
- •4.4. Примірний розподіл функціональних обов'язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства
- •11. Головний бухгалтер (бухгалтер):
- •4.5. Планування заходів з охорони праці
- •4.5.1. Види планування заходів з охорони праці
- •4.5.2. Контроль за станом охорони праці
- •4.5.3. Облік і аналіз показників охорони праці
- •4.6. Стимулювання діяльності з охорони праці
- •Запитання для самоконтролю
- •5. Навчання з питань охорони праці
- •5.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- •5.1.1. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників
- •5.1.2. Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці
- •5.1.3. Навчання з питань охорони праці посадових осіб
- •5.2. Вивчення основ охорони праці у навчальних закладах і під час професійного навчання працівників
- •5.3. Інструктажі з питань охорони праці
- •5.3.1. Види інструктажів
- •5.3.2. Порядок проведення інструктажів для працівників
- •5.3.3. Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці для вихованців, учнів, студентів
- •5.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •5.5. Кабінети охорони праці
- •Запитання для самоконтролю
- •6. Травматизм та професійні захворювання
- •6.1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •6.1.1. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків
- •6.1.2. Обставини, за яких проводиться розслідування
- •6.1.3. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- •6.1.4. Основні документи розслідування нещасних випадків та профзахворювань
- •6.1.5. Розслідування нещасних випадків
- •6.1.6. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •6.2. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •6.3. Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру
- •6.4. Дослідження виробничого травматизму
- •6.4.1. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- •6.4.2. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань
- •6.4.3. Методи дослідження виробничого травматизму
- •6.5. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійних захворювань
- •Запитання для самоконтролю
- •7. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •7.1. Завдання страхування від нещасного випадку
- •7.2. Основні принципи страхування від нещасного випадку
- •7.2.1. Суб'єкти та об'єкти страхування
- •7.2.2. Види страхування
- •7.2.3. Страховий ризик і страховий випадок
- •7.3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків
- •7.3.1. Правління Фонду
- •7.3.2. Виконавча дирекція Фонду
- •7.3.3. Страхові експерти з охорони праці
- •7.4. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів
- •7.4.1. Джерела фінансування Фонду
- •7.4.2. Страхові тарифи
- •7.4.3. Страхові виплати
- •7.5. Обов'язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків
- •7.5.1. Обов'язки Фонду
- •7.5.2. Права та обов'язки застрахованої особи
- •7.5.3. Права та обов'язки роботодавця як страхувальника
- •7.5.4. Вирішення спорів
- •Запитання для самоконтролю
- •8. Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці
- •8.1. Поняття інтегрованої системи менеджменту у сфері охорони праці
- •8.2. Елементи системи управління охороною праці (ohsas 18001:1999)
- •8.2.1. Загальні вимоги
- •8.2.2. Політика в галузі охорони праці
- •8.2.3. Планування
- •8.2.4. Впровадження і функціонування суоп
- •8.2.5. Перевірки і коригувальні дії
- •8.2.6. Аналіз з боку керівництва
- •8.3. Галузева система управління охороною праці
- •8.3.1. Мета та принципи функціонування
- •8.3.2. Організаційна структура
- •8.3.3. Функціональні задачі суопг по рівнях управління
- •8.3.4. Основні показники ефективності функціонування
- •8.4. Регіональні системи управління охороною праці
- •8.4.1. Мета та основні принципи функціонування
- •8.4.2. Служба охорони праці місцевих державних адміністрацій
- •8.4.3. Основні функції управління охороною праці в суопр
- •Запитання для самоконтролю
- •9. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •9 .1. Організація об’єднаних націй
- •9 .2. Всесвітня організація охорони здоров’я
- •9 .3. Міжнародна агенція з атомної енергії
- •9 .4. Міжнародна організація праці
- •9 .5. Європейський Союз
- •9 .6. Співдружність незалежних держав
- •Запитання для самоконтролю
- •Короткий термінологічний словник
- •Перелік основних законодавчих та нормативно-правових актів (до вивчення правових та організаційних питань охорони праці)
- •Література
- •Русаловський Анатолій Вікторович правові та організаційні питання охорони праці
- •03115, М. Київ, вул. Львівська, 23. Тел. (044) 450-18-75, 424-40-69
6.2. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
Усі виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь (далі ‑ професійні захворювання) підлягають розслідуванню.
Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з переліком, що затверджується МОЗ.
Зв'язок професійного захворювання з умовами праці працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, що складається установою державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, де працює хворий, за участю спеціалістів (представників) підприємства, первинної організації профспілки, членом якої є хворий, або уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки, та робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства. Санітарно-гігієнічна характеристика видається на запит керівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з професійної патології міста (області, Автономної Республіки Крим), завідуючого відділенням професійної патології міської (обласної, Автономної Республіки Крим) лікарні.
Порядок складення та вимоги до санітарно-гігієнічної характеристики умов праці затверджується МОЗ.
У разі підозри на професійне захворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з відповідними документами, перелік яких визначено процедурою встановлення зв'язку захворювання з умовами праці згідно з додатком 13 до «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», на консультацію до головного спеціаліста з професійної патології міста, області, Автономної Республіки Крим.
Для встановлення діагнозу і зв'язку захворювання з впливом шкідливих виробничих чинників і трудового процесу головний спеціаліст з професійної патології міста, області, Автономної Республіки Крим направляє хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу.
До такого закладу направляється для встановлення діагнозу також хворий, який проходив обстеження в іншому науково-дослідному інституті медичного профілю.
У спірних випадках для остаточного вирішення питання про наявність професійного захворювання особа направляється до Інституту медицини праці Академії медичних наук (м. Київ). У разі незгоди хворого або роботодавця з рішенням Інституту щодо встановлення діагнозу і зв'язку захворювання із впливом шкідливих виробничих чинників і трудового процесу воно може бути оскаржено в судовому порядку.
Спеціалізованими лікувально-профілактичними закладами стосовно кожного хворого складається Повідомлення про професійне захворювання (отруєння) за формою П-3. Протягом трьох діб після встановлення діагнозу це Повідомлення надсилається роботодавцю та керівнику підприємства, шкідливі виробничі чинники на якому призвели до виникнення професійного захворювання, установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує це підприємство, робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.
Роботодавець організовує розслідування причин виникнення професійного захворювання та наказом призначає комісію з розслідування причин виникнення професійного захворювання (далі - комісія з розслідування), до складу якої входять (мал. 6.3):
представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство (голова комісії),
представник лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство,
представник підприємства, працівником якого є потерпілий,
представник первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки,
представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за місцезнаходженням підприємства.
До розслідування в разі потреби можуть залучатися представники інших органів.
Розслідування випадку професійного захворювання проводиться протягом десяти робочих днів після надходження Повідомлення за формою П-3.
У разі потреби роботодавець продовжує за поданням голови комісії з розслідування строк розслідування, але не більше ніж на один місяць.
Роботодавець зобов'язаний:
подати комісії з розслідування дані санітарно-гігієнічних досліджень чинників виробничого середовища і трудового процесу, важкості та напруженості праці на робочому місці, нормативні документи (ДСТУ, ГОСТ тощо), технологічні регламенти виробництва, відомості про професійні обов'язки працівника;
забезпечити комісію приміщенням, транспортними засобами і засобами зв'язку;
організувати друкування, розмноження і оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування.
Комісія з розслідування зобов'язана:
скласти програму розслідування причин професійного захворювання;
розподілити функції між членами комісії;
розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів;
провести розслідування обставин та причин професійного захворювання;
скласти Акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (далі ‑ акт форми П-4).
Акт форми П-4 затверджує головний державний санітарний лікар області (міста, району), якому підпорядкована установа державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство.
Акт форми П-4 протягом трьох діб після закінчення розслідування та надсилається роботодавцем потерпілому, лікувально-профілактичному закладу, що обслуговує це підприємство, робочому органу виконавчої дирекції Фонду та первинній організації профспілки, членом якої є потерпілий або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці. Примірник акта надсилається установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство.
Роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення розслідування причин професійного захворювання розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання професійним захворюванням, а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущено порушення санітарних норм і правил, що призвели до виникнення професійного захворювання.
Про виконання запропонованих комісією з розслідування заходів щодо запобігання професійним захворюванням роботодавець письмово інформує установу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, протягом зазначеного в акті форми П-4 строку.
У разі втрати працівником працездатності внаслідок професійного захворювання лікувально-профілактичний заклад, що обслуговує підприємство, працівником якого є потерпілий, направляє потерпілого на медико-соціальну експертну комісію для встановлення ступеня втрати ним професійної працездатності.
Контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування причин професійних захворювань, документальним оформленням, виконанням заходів щодо усунення причин здійснюють установи державної санітарно-епідеміологічної служби, робочі органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, профспілки та уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці відповідно до їх компетенції.
Реєстрація та облік професійних захворювань на підприємстві ведеться в Журналі обліку професійних захворювань (отруєнь) на підставі Повідомлень про професійні захворювання та Актів форми П-4.