- •Русаловський а. В.
- •Русаловський Анатолій Вікторович
- •Список скорочень
- •Вступ. Загальні питання охорони праці
- •В.1. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном
- •В.2. Основні розділи дисципліни «Основи охорони праці»
- •В.3. Суб’єкти і об’єкти охорони праці
- •В.4. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці
- •В.5. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •Запитання для самоконтролю
- •1. Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •1.1. Соціальне партнерство в охороні праці
- •1.1.1. Поняття соціального партнерства та його суб’єкти
- •1.1.2. Соціальне партнерство в Європейському Союзі
- •1.2. Соціальна відповідальність
- •1.2.1. Визначення соціальної відповідальності
- •1.2.2. Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність»
- •1.2.3. Стандарт «Кодекс поведінки для електронної галузі»
- •1.2.4. Європейська модель соціальної відповідальності
- •1.3. Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці
- •1.3.1. Хронологія найважливіших кроків Євросоюзу в галузі охорони праці
- •1.3.2. Охорона праці - частина соціальної політики єс
- •1.3.3. Соціальні положення основного європейського законодавства
- •1.3.4. Директиви з охорони праці
- •1.3.5. Програма дій єс з охорони праці
- •1.3.6. Рамкова директива 89/391/еес «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки і гігієни праці працівників»
- •1.4. Трудові норми Міжнародної організації праці
- •1.4.1. Конвенції та Рекомендації моп
- •1.4.2. Декларація моп основних принципів та прав у світі праці
- •1.4.3. Тристороння Декларація принципів, що стосуються багатонаціональних корпорацій і соціальної політики
- •1.4.4. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці
- •Запитання для самоконтролю
- •2. Правові основи охорони праці в Україні
- •2.1. Основні законодавчі акти з охорони праці
- •2.2. Закон України «Про охорону праці»
- •2.2.1.Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •2.2.2. Гарантії прав громадян на охорону праці
- •2.2.3. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •2.2.4. Найважливіші надбання закону «Про охорону праці»
- •2.2.5. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •2.3. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •2.3.1. Структура кодування нпаоп
- •2.3.2. Реєстр нпаоп
- •2.4. Стандарти в галузі охорони праці
- •2.4.1. Система стандартів безпеки праці (ссбт)
- •2.4.2. Державні стандарти України з охорони праці
- •2.5. Нормативно-правові акти з охорони праці, що діють на підприємстві
- •2.5.1. Склад і структура нормативно-правових актів з охорони праці, що діють на підприємстві
- •2.5.2. Інструкції з охорони праці
- •2.5.3. Розробка та затвердження нормативно-правових актів з охорони праці, що діють на підприємстві
- •2.6. Фінансування охорони праці
- •Запитання для самоконтролю
- •3. Державне управління охороною праці
- •3.1. Система державного управління охороною праці в Україні
- •3.2. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці
- •3.2.1. Кабінет Міністрів України
- •3.2.2. Держгірпромнагляд
- •3.2.3. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
- •3.2.4. Рада міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації
- •3.2.5. Органи місцевого самоврядування
- •3.2.6. Об'єднання підприємств
- •3.3. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •3.4. Державний нагляд за охороною праці
- •3.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці
- •3.4.2. Держгірпромнагляд України
- •3.4.3. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду
- •3.4.4. Порядок проведення державного нагляду підрозділами Держгірпромнагляду
- •3.5. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •3.5.1. Вимоги закону «Про охорону праці» до організації громадського контролю
- •3.5.2. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці
- •3.5.3. Обов'язки уповноважених з питань охорони праці
- •3.5.4. Права уповноважених з питань охорони праці
- •Запитання для самоконтролю
- •4. Організація охорони праці на підприємстві
- •4.1. Служба охорони праці на підприємстві
- •4.1.1. Основні завдання служби охорони праці
- •4.1.2. Функції служби охорони праці
- •4.1.3. Структура і чисельності служби охорони праці
- •4.1.4. Права працівників служби охорони праці
- •4.2. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •4.2.1. Доцільність створення Комісії
- •4.2.2. Основні завдання Комісії
- •4.2.3. Права Комісії
- •4.3. Система управління охороною праці на підприємстві
- •4.3.1. Забезпечення функціонування суоп
- •4.3.2. Побудова суоп на підприємстві
- •4.3.3. Положення про систему управління охороною праці
- •4.4. Примірний розподіл функціональних обов'язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства
- •11. Головний бухгалтер (бухгалтер):
- •4.5. Планування заходів з охорони праці
- •4.5.1. Види планування заходів з охорони праці
- •4.5.2. Контроль за станом охорони праці
- •4.5.3. Облік і аналіз показників охорони праці
- •4.6. Стимулювання діяльності з охорони праці
- •Запитання для самоконтролю
- •5. Навчання з питань охорони праці
- •5.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- •5.1.1. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників
- •5.1.2. Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці
- •5.1.3. Навчання з питань охорони праці посадових осіб
- •5.2. Вивчення основ охорони праці у навчальних закладах і під час професійного навчання працівників
- •5.3. Інструктажі з питань охорони праці
- •5.3.1. Види інструктажів
- •5.3.2. Порядок проведення інструктажів для працівників
- •5.3.3. Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці для вихованців, учнів, студентів
- •5.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •5.5. Кабінети охорони праці
- •Запитання для самоконтролю
- •6. Травматизм та професійні захворювання
- •6.1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •6.1.1. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків
- •6.1.2. Обставини, за яких проводиться розслідування
- •6.1.3. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- •6.1.4. Основні документи розслідування нещасних випадків та профзахворювань
- •6.1.5. Розслідування нещасних випадків
- •6.1.6. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •6.2. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •6.3. Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру
- •6.4. Дослідження виробничого травматизму
- •6.4.1. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- •6.4.2. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань
- •6.4.3. Методи дослідження виробничого травматизму
- •6.5. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійних захворювань
- •Запитання для самоконтролю
- •7. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •7.1. Завдання страхування від нещасного випадку
- •7.2. Основні принципи страхування від нещасного випадку
- •7.2.1. Суб'єкти та об'єкти страхування
- •7.2.2. Види страхування
- •7.2.3. Страховий ризик і страховий випадок
- •7.3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків
- •7.3.1. Правління Фонду
- •7.3.2. Виконавча дирекція Фонду
- •7.3.3. Страхові експерти з охорони праці
- •7.4. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів
- •7.4.1. Джерела фінансування Фонду
- •7.4.2. Страхові тарифи
- •7.4.3. Страхові виплати
- •7.5. Обов'язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків
- •7.5.1. Обов'язки Фонду
- •7.5.2. Права та обов'язки застрахованої особи
- •7.5.3. Права та обов'язки роботодавця як страхувальника
- •7.5.4. Вирішення спорів
- •Запитання для самоконтролю
- •8. Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці
- •8.1. Поняття інтегрованої системи менеджменту у сфері охорони праці
- •8.2. Елементи системи управління охороною праці (ohsas 18001:1999)
- •8.2.1. Загальні вимоги
- •8.2.2. Політика в галузі охорони праці
- •8.2.3. Планування
- •8.2.4. Впровадження і функціонування суоп
- •8.2.5. Перевірки і коригувальні дії
- •8.2.6. Аналіз з боку керівництва
- •8.3. Галузева система управління охороною праці
- •8.3.1. Мета та принципи функціонування
- •8.3.2. Організаційна структура
- •8.3.3. Функціональні задачі суопг по рівнях управління
- •8.3.4. Основні показники ефективності функціонування
- •8.4. Регіональні системи управління охороною праці
- •8.4.1. Мета та основні принципи функціонування
- •8.4.2. Служба охорони праці місцевих державних адміністрацій
- •8.4.3. Основні функції управління охороною праці в суопр
- •Запитання для самоконтролю
- •9. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •9 .1. Організація об’єднаних націй
- •9 .2. Всесвітня організація охорони здоров’я
- •9 .3. Міжнародна агенція з атомної енергії
- •9 .4. Міжнародна організація праці
- •9 .5. Європейський Союз
- •9 .6. Співдружність незалежних держав
- •Запитання для самоконтролю
- •Короткий термінологічний словник
- •Перелік основних законодавчих та нормативно-правових актів (до вивчення правових та організаційних питань охорони праці)
- •Література
- •Русаловський Анатолій Вікторович правові та організаційні питання охорони праці
- •03115, М. Київ, вул. Львівська, 23. Тел. (044) 450-18-75, 424-40-69
6.1.4. Основні документи розслідування нещасних випадків та профзахворювань
При подальшому викладі питань, пов’язаних з розслідуванням нещасних випадків та профзахворювань, ми повинні посилатися на основні документи з розслідування. Щоб полегшити читачеві сприйняття цієї інформації, в таблиці 6.1 наводиться перелік основних документів, позначення їх затвердженої форми, а також даються посилки на відповідні пункти навчального посібника, які містять згадку про даний документ (ці згадки з повним чи скороченим найменуванням документу відмічені в тексті курсивом, наприклад: Акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, або Акт за формою Н-1).
Таблиця 6.1. Основні документи розслідування нещасних випадків та професійних захворювань
Назва |
Позначення форми |
Де викладена форма |
Де згадується в тексті |
Акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом |
НПВ |
Додаток 4 до Порядку* |
п. 6.1.5, п. 6.1.6. п. 6.4.1 |
Акт про нещасний випадок невиробничого характеру |
НТ |
Додаток 3 до Порядку** |
п. 6.3 |
Акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом |
Н-1 |
Додаток 3 до Порядку* |
п. 6.1.5, п. 6.1.6. п. 6.4.1, п. 6.4.2 |
Акт розслідування хронічного професійного захворювання |
П-4 |
Додаток 15 до Порядку* |
п. 6.2. |
Акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії) |
Н-5 |
Додаток 2 до Порядку* |
п. 6.1.5, п. 6.1.6. |
Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь) |
- |
Додаток 16 до Порядку* |
п. 6.2 |
Журнал реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків |
- |
Додаток 6 до Порядку |
п. 6.1.5. |
Карта обліку професійного захворювання (отруєння) |
П-5 |
Додаток 5 до Порядку* |
п. 6.1.5, п. 6.1.6. |
Повідомлення про нещасний випадок |
- |
Додаток 9 до Порядку* |
п. 6.1.1, п. 6.1.5 |
Повідомлення про професійне захворювання (отруєння) |
П-3 |
Додаток 14 до Порядку* |
п. 6.2. |
Припис |
Н-9 |
Додаток 8 до Порядку* |
п. 6.1.5. |
Примітки: * ‑ НПАОП 0.00-6.02-04 «Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві»
** ‑ «Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001р. № 270.
6.1.5. Розслідування нещасних випадків
Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому.
Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків із смертельним наслідком та групових нещасних випадків, утворює своїм наказом комісію з розслідування нещасного випадку.
До складу комісії з розслідування включаються (мал. 6.1): *керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова цієї комісії), * керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок, *представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за місцезнаходженням підприємства (за згодою), *представник первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, *інші особи.
У разі настання нещасного випадку з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, до складу комісії обов'язково включається представник робочого органу Фонду за місцезнаходженням підприємства.
До складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок.
Потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, не включається до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, що стосуються нещасного випадку, давати відповідні пояснення, в тому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин нещасного випадку та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.
У разі нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати нею внесків на державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (див. розділ 7) розслідування організує відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Комісія з розслідування зобов'язана протягом трьох діб:
обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;
визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;
визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;
установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5, а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, за формою НПВ, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, і передати їх на затвердження роботодавцю;
у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1 скласти також Карту обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 згідно.
Отже, термін розслідування нещасного випадку – 3 доби. Однак за деякими обставинами цей термін може бути подовжений.
Нещасні випадки, що сталися з водіями, машиністами, пілотами (екіпажем) транспортних засобів (автомобілів, поїздів, літаків, морських та річкових суден тощо) під час перебування в рейсі, внаслідок катастроф, аварій та подій на транспорті розслідуються відповідно до цього Порядку з обов'язковим використанням матеріалів з розслідування катастроф, аварій та подій на транспорті, складених відповідними органами.
Відомості про обставини і причини катастроф, аварій та подій на транспорті, що призвели до нещасних випадків, а також про осіб, які допустили порушення вимог законодавства, незалежно від порушення кримінальної справи передаються відповідними органами у десятиденний строк після закінчення розслідування підприємству, працівниками якого є потерпілі.
У цих випадках, або при потребі у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин нещасного випадку строк розслідування може бути продовжено за погодженням з територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства, але не більше ніж на місяць, про що роботодавець видає наказ.
Нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено безпосереднього керівника чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку, коли він стався).
Роботодавець повинен розглянути і затвердити примірники актів форми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) протягом доби після одержання матеріалів, підготовлених комісією за підсумками її роботи.
До першого примірника акта форми Н-5 додаються примірник акта форми Н-1 (або форми НПВ), примірник Карти форми П-5 ‑ у разі гострого професійного захворювання (отруєння), пояснення свідків та потерпілого (у разі їх наявності), витяги з експлуатаційної документації, схеми, фотографії, інші документи, що характеризують стан робочого місця (машини, механізму, устаткування, апаратури тощо), а у разі потреби ‑ також висновок лікувально-профілактичного закладу про стан сп'яніння, наявність в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних чи отруйних речовин.
Нещасні випадки реєструються роботодавцем у Журналі реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків за встановленою формою.
Примірник затвердженого Акта форми Н-5 разом з примірником затвердженого Акта форми Н-1 (або форми НПВ), примірник Карти форми П‑5 ‑ у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) протягом трьох діб надсилаються роботодавцем:
потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;
робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за місцезнаходженням підприємства.
Примірник затвердженого акта форми Н-1 (або форми НПВ) протягом трьох діб надсилається роботодавцем:
керівникові структурного підрозділу підприємства, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам;
територіальному органу Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства;
первинній організації профспілки, представник якої брав участь у роботі комісії, або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки.
Копія акта форми Н-1 надсилається органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі відсутності такого органу ‑ місцевій держадміністрації.
У разі гострого професійного захворювання (отруєння) копія Акта форми Н-1 надсилається разом з примірником Карти форми П-5 до установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, працівником якого є потерпілий, і веде облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь).
Матеріали розслідування підлягають зберіганню на підприємстві протягом 45 років, у разі реорганізації підприємства ‑ передаються правонаступникові, який бере на облік цей нещасний випадок, а у разі ліквідації підприємства - до державного архіву.
Нещасні випадки, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, клінічними ординаторами, аспірантами, докторантами під час проходження ними виробничого навчання, практики або виконання робіт на підприємстві під керівництвом його посадових осіб, розслідуються і беруться на облік цим підприємством. У розслідуванні бере участь представник навчального закладу.
Контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та її робочі органи відповідно до компетенції.
Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи і представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці.
Ці органи та особи мають право вимагати у межах своєї компетенції від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), визнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом і складення акта форми Н-1, якщо ними виявлено порушення вимог Порядку розслідування чи інших нормативно-правових актів з охорони праці.
Посадова особа органу Держгірпромнагляду має право у разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт форми Н-5, акт форми Н-1 (або форми НПВ) чи незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом цих актів, надходження скарги або незгоди з висновками розслідування про обставини та причини нещасного випадку чи приховання нещасного випадку видавати обов'язкові для виконання роботодавцем Приписи щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого Акта форми Н-5, Акта форми Н-1 (або форми НПВ), визнання чи невизнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом і складення Акта форми Н-1 (або форми НПВ).
Рішення посадової особи органу Держгірпромнагляду може бути оскаржено у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія Припису припиняється.
Роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний строк після одержання Припису видати наказ про виконання запропонованих у Приписі заходів, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавства про охорону праці. Про виконання цих заходів роботодавець повідомляє письмово орган Держгірпромнагляду, посадова особа якого видала Припис, в установлений ним строк.