- •Міжнародне економічне право
- •Міжнародне економічне право: Навчально-методичний посібник.
- •Передмова
- •Глава 1. Поняття, предмет, методи та система міжнародного економічного права
- •1.Поняття міжнародного економічного права та сучасні доктрини міжнародного економічного права
- •C уб’єкти міжнародного економічного права
- •2.Предмет міжнародного економічного права
- •Спеціальні принципи
- •3.Методи міжнародного економічного права
- •4. Система міжнародного економічного права
- •Глава 2 . Джерела міжнародного економічного права
- •Поняття та система джерел міжнародного економічного права
- •До основних джерела міжнародного економічного права можна віднести:
- •До джерел міжнародного економічного права відноситься:
- •Міжнародний договір
- •За кількістю сторін
- •Міжнародний звичай як джерело меп
- •Для підтвердження наявності міжнародного звичаю, як правило, вказують на три головні фактори:
- •Рішення міжнародних організацій та міжнародних судів та їх значення як джерел міжнародного економічного права
- •Глава 3. Принципи міжнародно-правового регулювання міжнародних економічних відносин
- •Поняття та система принципів міжнародного економічного права
- •2. Місце загальних міжнародно-правових принципів в нормативній системі міжнародно-правового регулювання міжнародних економічних відносин
- •3. Юридичний зміст спеціальних принципів міжнародно-правового регулювання міжнародних економічних відносин
- •4. Нормативне закріплення принципів міжнародно-правового регулювання міжнародних економічних відносин
- •Глава 4. Держави як суб’єкти міжнародного економічного права
- •Правовий статус держави як суб'єкту міжнародного економічного права
- •Імунітет держави
- •Види імунітетів держави
- •4. Основні доктрини імунітету держави
- •5. Міжнародно-правове регулювання імунітету держави
- •Глава 5. Міжнародні економічні організації
- •Поняття міжнародної економічної організації та її правовий статус
- •Міжнародні економічні організації в системі оон
- •3. Міжнародні фінансово-кредитні організації
- •Основними фінансово-кредитними інститутами є:
- •Регіональні банки – важливі фінансово-кредитні установи, до яких відносять:
- •4. Організація країн-експортерів нафти (опек) та інші спеціалізовані міжнародні економічні організації
- •Міжнародна морська організація (імо) International Maritime Organization (imo)
- •Всесвітня метеорологічна організація (вмо) World Meteorological Organization (wmo)
- •Міжнародна організація цивільної авіації (ікао)
- •Міжнародний союз електрозв'язку (мсе)
- •Всесвітній поштовий союз (впс) Universal Postal Union (upu)
- •5. Регіональні економічні організації
- •Коротка характеристика регіональних економічних організацій:
- •ЄврАзЕс
- •Глава 6. Транснаціональні корпорації і міжнародно-правове регулювання їх діяльності
- •Поняття та значення транснаціональної корпорації
- •Класифікація транснаціональних корпорацій Класифікувати транснаціональні корпорації можна за багатьма критеріями
- •Види тнк за структурними ознаками
- •Види тнк залежно від організаційно-правової форми
- •3. Нормативна система регулювання транснаціональних корпорацій
- •За характером відносин з материнською компанією залежні підприємства поділяються на:
- •4. Питання регулювання діяльності транснаціональних корпорацій на двосторонньому рівні
- •Глава 7. Міжнародні економічні договори
- •Поняття та значення міжнародних економічних договорів
- •2. Правове регулювання відносин в межах міжнародних економічних договорів
- •3. Види міжнародних економічних договорів та їх класифікація
- •4. Міжнародно-правове регулювання порядку укладення міжнародних економічних договорів
- •5. Забезпечення виконання зобов’язань, що випливають з міжнародних економічних договорів
- •6. Засоби вирішення спорів, що випливають з міжнародних договорів
- •Основні засоби вирішення спорів
- •7. Міжнародний арбітраж, як метод вирішення міжнародних спорів
- •Глава 8. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності України
- •1. Поняття та правові засади регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
- •Цілями державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є:
- •2. Загальна характеристика Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”
- •Види зовнішньоекономічної діяльності
- •4. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:
- •5. Порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •6. Органи державного управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •Глава 9: міжнародне торговельне право
- •1.Поняття і місце міжнародного торговельного права в структурі міжнародного економічного права
- •Основними завданнями, що їх прагне вирішувати сот у своїй повсякденній діяльності, є:
- •2. Джерела міжнародного торговельного права
- •3. Принципи міжнародної торгівлі
- •12) Значна частина коштів, які вивільнюються внаслідок роззброєння, повинна спрямовуватися на економічний розвиток країн, що розвиваються.
- •13) Державам, які не мають виходу до моря, необхідно надати максимум можливостей, які б дали їм змогу подолати вплив внутрішньоконтинентального положення на їхню торгівлю.
- •4. Міжнародні торговельні договори
- •Стадії укладання міжнародного торговельного договору (згідно Віденської конвенції 1969 року)
- •5. Порядок укладання договору міжнародної купівлі-продажу товарів
- •Умови договору, які погоджують між собою продавець і покупець
- •Глава 10: Міжнародне валютне право.
- •Поняття та джерела міжнародного валютного права
- •Організаційно-правовий механізм міжнародної валютної системи
- •Золотий стандарт
- •Бреттон-вудська система
- •Ямайська система
- •Фонд покликаний сприяти:
- •Міжнародні організації та фонди розподіляються на 6 груп (регіон.Ознака):
- •3. Європейська валютна система
- •4. Міжнародні валютно-кредитні відносини
- •Форми міжнародного руху капіталу
- •Глава 11: Міжнародне інвестиційне право
- •Поняття міжнародного інвестиційного права та його місце в структурі міжнародного економічного права
- •2. Джерела міжнародного інвестиційного права
- •Багатосторонні міжнародні угоди:
- •Міжнародні договори в сфері інвестиційної діяльності
- •4. Міжнародно-правове регулювання іноземних інвестицій
- •Глави Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами:
- •Глава V — «Заміщення та відвід Посередників або Арбітрів»
- •Глава vі — «Витрати»
- •Глава vіі — «Місце розгляду спору»
- •Глава vііі — «Спори між Договірними державами»
- •Глави Сеульської конвенції 1985 р. Про заснування Багатостороннього агентства з гарантій інвестицій:
- •Глава V —«Організація та управління»
- •Глава vі — «Голосування, коригування підписок і представництво»
- •Глава vіі — «Привілеї та імунітети»
- •Глава vііі — «Вихід, призупинення членства і припинення операцій»
- •Глава 12: Міжнародне транспортне право
- •1. Поняття та джерела міжнародного транспортного права
- •Види міжнародного сполучення:
- •2. Міжнародно-правове регулювання морських перевезень
- •Існують такі способи міжнародних морських перевезень:
- •Різновиди коносаментів:
- •3. Міжнародно-правове регулювання річкових перевезень
- •Міжнародно-правове регулювання річкових перевезень:
- •4.Міжнародно-правове регулювання залізничних перевезень
- •5. Міжнародно-правове регулювання повітряних перевезень
- •Міжнародно-правове регулювання автомобільних перевезень
- •Глава 13. Міжнародне митне право
- •Поняття міжнародного митного права
- •Джерела міжнародного митного права
- •3. Організаційно-правові форми міжнародного митного співробітництва
- •4. Міжнародно-правове регулювання в галузі митного співробітництва
- •Глава 14: Міжнародно-правове регулювання співробітництва у промисловості, сільському господарстві та науково-технічного співробітництва
- •Загальносвітові тенденції розвитку промисловості та сільського господарства
- •2. Правове регулювання міжнародного співробітництва у промисловості
- •Моделі міжнародного промислового співробітництва
- •3. Довготермінові комплексні угоди про промислове комплексне співробітництво
- •4. Правове регулювання міжнародного співробітництва у сільському господарстві
- •Організації з регулювання у галузі сільського господарства:
- •Стратегічний план роботи фао до 2015 року:
- •Глава 15: Правове регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва
- •Розвиток науки як чинник економічного піднесення держави
- •Значення міжнародного науково-технічного співробітництва
- •Основні форми науково-технічного співробітництва
- •3. Правове регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва
- •Всесвітня організація з питань захисту інтелектуальної власності
- •Тести для перевірки знань
- •Перелік питань до іспиту
- •Зразок екзаменаційного білету
- •Список рекомендованих нормативно-правових актів та літератури Література:
- •Міжнародно-правові акти:
- •Глава 1. Поняття, предмет, методи та система міжнародного економічного права……………………………………………………………………………………..4
- •Глава 2. Джерела міжнародного економічного права…………………….11
- •Глава 3. Принципи міжнародно-правового регулювання міжнародних економічних відносин…………………………………………………………………20
- •Глава 4. Держави як суб’єкти міжнародного економічного права……….27
- •Глава 5. Міжнародні економічні організації……………………………….38
- •Глава 6. Транснаціональні корпорації і міжнародно-правове регулювання їх діяльності
- •Глава 7. Міжнародні економічні договори…………………………………66
- •Глава 8: Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності України…………………………………………………………………………………79
- •Глава 13. Міжнародне митне право……………………………………….146
- •Глава 14. Міжнародно-правове регулювання співробітництва у промисловості та сільському господарстві…………………………………………152
- •Глава 15: Правове регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва………………………………………………………………………163
Тести для перевірки знань
1. Завданням норм міжнародного економічного права є:
а) регулювання майнових і пов’язаних з ними немайнових відносин;
б) сприяння безперешкодному здійсненню державами їх суверенних прав в галузі міжнародних економічних відносин;
в) визначення правового статусу суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;
г) забезпечення миру.
2. У міжнародному економічному праві діють такі методи:
а) імперативний;
б) диспозитивний;
в) колізійний;
г) санкціонуючий.
3. Внутрішня форма міжнародного економічного права, його будова за галузями та інститутами
а) предмет міжнародного економічного права;
б) джерела міжнародного економічного права;
в) система міжнародного економічного права;
г) інститут міжнародного економічного права.
4. Формально визначене правило поведінки держав та міжнародних організацій в галузі міжнародних економічних відносин:
а) норма міжнародного економічного права;
б) джерела міжнародного економічного права;
в) система міжнародного економічного права;
г) інститут міжнародного економічного права.
5. До загальної частини системи міжнародного економічного права належать:
а) поняття та види міжнародних економічних договорів;
б) міжнародне валютне право;
в) міжнародне транспортне право;
г) міжнародне митне право.
6. До особливої частини системи міжнародного економічного права належать:
а) поняття та методи міжнародного економічного права, принципи та правові форми;
б) правовий статус держави, міжнародної організації та транснаціональної корпорації як суб’єкти міжнародних правовідносин;
в) поняття та види міжнародних економічних договорів;
г) міжнародне інвестиційне право.
7. Сукупність норм міжнародного економічного права, що регулюють однорідні міжнародні економічні відносини:
а) предмет міжнародного економічного права;
б) джерела міжнародного економічного права;
в) система міжнародного економічного права;
г) інститут міжнародного економічного права.
8. Система міжнародних договорів (угод), рішень міжнародних організацій тощо, в яких знаходять своє юридичне закріплення норми і принципи міжнародного економічного права:
а) предмет міжнародного економічного права;
б) джерела міжнародного економічного права;
в) система міжнародного економічного права;
г) інститут міжнародного економічного права.
9. Основною метою Генеральної угоди з тарифів і торгівлі є:
а) боротьба з дискримінацією в торгівлі;
б) зниження митних тарифів;
в) лібералізація зовнішньої торгівлі;
г) правильно все вищезазначене.
10. Угода двох або кількох держав про встановлення, зміну або припинення прав і обов'язків у різних відносинах між ними:
а) міжнародний договір;
б) комерційний правичин;
в) принципи міжнародної торгівлі;
г) судовий прецедент.
11. Правило поведінки, що склалося внаслідок фактичного його застосування протягом тривалого часу, ніде в офіційних документах не записане, але визнане державою:
а) міжнародний договір;
б) міжнародний звичай;
в) принципи міжнародної торгівлі;
г) судовий прецедент.
12. Рішення по конкретній справі, що є обов’язковим для судів тієї ж чи нижчої інстанції при вирішенні аналогічних справ або виступає зразком тлумачення закону:
а) міжнародний договір;
б) зовнішньоекономічний контракт;
в) принципи міжнародної торгівлі;
г) судовий прецедент.
13. Акт міжнародного права, за допомогою якого держава, через свої компетентні органи, наділені повноваженнями укладати договори, виражає свою згоду взяти на себе зобов'язання в міжнародному плані на підставі відповідного договору:
а) ратифікація;
б) денонсація;
в) легітимація;
г) контрафакція.
14. Єдина система реєстрації і обліку міжнародних договорів України перебуває у віданні:
а) Верховної Ради України;
б) Кабінету Міністрів України;
в) Міністерства закордонних справ України;
г) Міністерства юстиції України.
15. Міжнародні договори, що потребують ратифікації, і міжнародні договори, що не потребують ратифікації, приєднання до яких або ухвалення яких провадиться від імені України, публікуються у:
а) «Відомостях Верховної Ради України»;
б) газеті «Голос України»;
в) «Зібранні чинних міжнародних договорів України»;
г) правильно все вищезазначене.
16. До основних принципів міжнародного економічного права належать:
а) юридичної рівності та неприпустимості економічної дискримінації держав;
б) невід’ємного суверенітету держав над власними природними та іншими ресурсами, а також економічною діяльністю;
в) принцип співробітництва держав;
г) свободи вибору форми організації зовнішньоекономічного зв’язку.
17. До спеціальних принципів міжнародного економічного права належать:
а) принцип мирного співіснування;
б) принцип суверенної рівності держав;
в) принцип утримання у своїх міжнародних відносинах від погрози;
г) принцип розвитку економічних і науково-технічних відносин між державами.
18. Сприяння міжнародному валютному співробітництву через постійні заклади, що становлять механізм для консультацій і співробітництва з міжнародних валютних проблем є метою:
а) Міжнародного валютного фонду;
б) Міжнародного банку реконструкції та розвитку;
в) Світової Організації Торгівлі;
г) Європейської асоціації вільної торгівлі.
19. Лібералізація міжнародної торгівлі, зниження торговельно-політичних бар'єрів і розробка правил застосування неторговельних обмежень є метою:
а) Світової організації торгівлі;
б) Організації Об’єднаних Націй;
в) Європейського економічного співтовариства;
г) Європейського союзу.
20. Спори, які можуть створювати загрозу миру, розглядає:
а) Міжнародний суд ООН;
б) Міжнародний арбітраж;
в) Рада Безпеки ООН;
г) Економічний суд СНД.
21. Римським договором 1957 року було засновано:
а) Світову організацію торгівлі;
б) Організацію об’єднаних націй;
в) Європейське економічне співтовариство;
г) Європейський союз.
22. Міждержавний регіональний банк, покликаний надавати довгострокові кредити країнам Центральної, східної Європи та СНД:
а) Європейський банк реконструкції та розвитку;
б) Міжнародний банк реконструкції та розвитку;
в) Європейський інвестиційний банк;
г) Міжнародний валютний фонд.
23. Основними цілями Ради Європи є:
а) розширення виробництва товарів і послуг та торгівлі ними;
б) захист прав людини і верховенства закону;
в) збереження історичних, архітектурних та природних пам’яток;
г) захист економічної конкуренції.
24. Митний союз західноєвропейських держав, створений в 1960 р.:
а) Європейський економічний простір;
б) Європейський союз;
в) Європецська асоціація вільної торгівлі;
г) Організація економічного співробітництва і розвитку.
25. Європейський Союз був створений на підставі:
а) Римського договору;
б) Маастрихтського договору;
в) Віденського договору;
г) Женевського договору:
26. Представницьким органом Європейського союзу є:
а) Європейська Рада;
б) Європейський суд;
в) Комісія Європейських співтовариств;
г) Європейський парламент.
27. В 1994 році внаслідок підписання Марракеської угоди було створено:
а) Світову організацію торгівлі;
б) Організацію об’єднаних націй;
в) Європейське економічне співтовариство;
г) Європейський союз.
28. Штаб-квартира Ради Європи знаходиться у Палаці Європи в:
а) Женеві;
б) Страсбурзі;
в) Цюріху;
г) Гаазі.
29. Допомога країнам в розробці програм розвитку, науково-технічних програм і планів індустріалізації є метою:
а) ООН;
б) МАГАТЕ;
в) ЮНІДО;
г) ФАО.
30. Постійно діюча організація, основною метою діяльності якої є регулювання цін на нафту:
а) Ліга арабських держав;
б) Організація країн-експортерів нафти ОПЕК;
в) Латиноамериканська економічна система;
г) Асоціація держав Південно-Східної Азії.
31. Держави-засновники ООН підписали Статут про створення цієї Організації 26 червня 1945 р. на установчій конференції, що відбулася в:
а) Сан-Франциско;
б) Парижі;
г) Гаазі;
д) Женеві.
32. Сприяння розвитку сільського господарства, рибальства та лісового господарства є завданням:
а) Продовольча і сільськогосподарська організація ООН;
б) Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку;
в) Міжнародний центр торгівлі ЮНКТАД/СОТ;
г) Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД).
33. Угоду про створення СНД було підписано між Білоруссю, Росію та Україною у Біловезькій пущі в;
а) 1988 р.
б) 1989 р.
в) 1990 р.
г) 1991 р.
34. Квоти членів Міжнародного Валютного Фонду визначаються на основі:
а) кількості населення;
б) вартості середньорічних експортних та імпортних потоків;
в) розміру території;
г) середньомісячної заробітної плати.
35. Найвищим органом ООН є:
а) Рада безпеки;
б) Генеральна асамблея;
в) Економічна і соціальна рада;
г) Секретаріат.
36. Угоди, які передбачають встановлення країнами централізованого порядку безготівкових розрахунків щодо взаємного товарообігу та інших платежів:
а) платіжні;
б) клірингові;
в) платіжно-клірингові;
г) розрахункові.
37. Міжнародний факторинг — це тристоронні правовідносини, у яких беруть участь:
а) кредитор, боржник, фактор;
б) дебітор, банк, фактор;
в) експортер, імпортер, замовник;
г) фактор, клієнт, банк.
38. Ратифікація міжнародних договорів здійснюється:
а) Президентом України;
б) Верховною Радою України;
в) Кабінетом Міністрів України;
г) Міністерством юстиції України.
39. В міжнародному факторингу фактор виконує такі функції:
а) фінансує постачальника;
б) веде рахунки (бухгалтерський облік) та збирає дебіторську заборгованість;
в) захищає від несплати суми боргу дебіторам;
г) все вищенаведене.
40. Загальний нагляд за виконанням міжнародних договорів України здійснює:
а) Міністерство закордонних справ України;
б) Верховна Рада України;
в) Президент України;
г) Міністерство юстиції України.
41. Договір міжнародного фінансового лізингу має таку ознаку:
а) лізингодавець і лізингоодержувач є суб'єктами різних держав; лізингоодержувач самостійно вибирає обладнання і постачальника;
б) лізингодавець купує у постачальника обладнання спеціально для подальшого надання лізингу;
в) у розрахунках лізингових платежів ураховується термін амортизації обладнання;
г) все вищеназване.
42. Хартія економічних прав і обов'язків держав прийнята на 29-й сесії Генеральної Асамблеї ООН в:
а) 1974 р.;
б) 1984 р.;
в) 1994 р;
г) 2004 р..
43. Договір, згідно з яким лізингоодержувач отримує предмет лізингу на термін, співставлений з терміном можливого господарського використання цього обладнання, називається:
а) фінансовий лізинг;
б) оперативний лізинг;
в) міжнародний лізинг;
г) зворотній лізинг.
44. Активну участь третіх сторін у процесі безпосередніх переговорів між сторонами, що сперечаються:
а) добрі послуги;
б) посередництво;
в) арбітраж;
г) «човникова дипломатія».
45. Франчизна угода містить зобов'язання, які стосуються:
а) використання загальної назви чи магазинного знаку та одноманітного оформлення контрактних приміщень та/або транспортних засобів;
б) передання ноу-хау франчизіаром франчизіату;
в) надання франчизіаром франчизіату комерційної або технічної допомоги протягом терміну дії угоди;
г) правильно все вищенаведене.
46. Форма організації міжнародних валютних відносин, що зумовлені розвитком світового господарства та юридичне зафіксовані в міжнародних угодах:
а) світова валютна система;
б) грошово-кредитна система;
в) міжнародна розрахунково-фінансова система;
г) платіжний баланс.
47. Ситуація, коли в конфлікт держав втручається третя сторона, яка організовує контакти між конфліктуючими сторонами та докладає зусиль для того, щоб їх посадити за стіл переговорів називається:
а) добрі послуги;
б) узгоджувальні процедури;
в) посередництво;
г) третейський суд.
48. Плата за міжнародні залізничні перевезення визначається:
а) міжнародними тарифами;
б) національними тарифами;
в) міжнародними і національними тарифами;
г) за домовленістю сторін.
49. Основною метою Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) є:
а) обмежити монополізм;
б надавати країнам, що розвиваються, митні пільги;
в) забезпечити стабільність національних валют;
г) створити у світі ліберальну і відкриту торговельну систему.
50. Позбавлення золотих монет статусу законного засобу платежу та обігу, яке здійснюється державою:
1) девальвація;
2) ревальвація;
3) інфляція;
4) демонетизація.
51. До узгоджувальних процедур при вирішенні міжнародних спорів відносяться:
а) переговори;
б) добрі послуги;
в) посередництво;
г) правильно все вищенаведене.
52. Положення Віденської конвенції про договори міжнародного продажу товарів від 1980 р. застосовуються до продажу товарів:
а) що купуються для особистого, сімейного або домашнього вжитку;
б) суден водного та повітряного транспорту;
в) цінних паперів і грошей;
г) промислового призначення.
53. Спори, які можуть створювати загрозу миру, розглядають:
а) Міжнародний суд ООН;
б) Міжнародний арбітраж;
в) Рада Безпеки ООН;
г) Економічного суду СНД.
54. Більшість морських ліній експлуатується великими судновласницькими компаніями, які утворюють групи, що мають назву:
а) трасти;
б) трампові об’єднання;
в) лінійні конференції;
г) чартери.
55. Максимальний термін обмежень імпорту для конкретного продукту не може перевищувати:
а) 5 років;
б) 8 років;
в) 10 років;
г) 15 років.
56. Договір, в якому постачальник доручає чи бере на себе зобов'язання доручати іншій стороні збирання дебіторської заборгованості за договорами купівлі-продажу товарів, укладених між постачальником та його клієнтом:
а) міжнародний лізинг;
б) міжнародний факторинг;
в) міжнародна франчиза;
г) договір поставки..
57. Генеральна Рада СОТ має призначити склад комісії для розгляду клопотання уряду про розгляд спору протягом:
а) 20 днів після отримання клопотання;
б) 40 днів після отримання клопотання;
в) 60 днів після отримання клопотання;
г) 80 днів після отримання клопотання.
58. Міжнародні резервні кредитно-розрахункові кошти країн-членів МВФ, призначені для покриття дефіцитів їх платіжних балансів:
а) спеціальні правила запозичення;
б) міжнародне валютне співробітництво;
в) рівновага платіжних балансів;
г) євро.
59. Арбітри мають бути призначені протягом трьох місяців з дня одержання прохання від будь-якого з урядів про проведення арбітражу, а голова протягом:
а) чотирьох місяців;
б) п'яти місяців;
в) шести місяців;
г) одного року.
60. Римським договором 1957 року було засновано:
а) Світову організацію торгівлі;
б) Організацію об’єднаних націй;
в) Європейський союз;
г) Співдружність незалежних держав.
61. До відомого арбітражного закладу належать:
а) Американська арбітражна асоціація;
б) Лондонський міжнародний арбітражний суд;
в) Арбітражний інститут Стокгольмської торговельної палати;
г) правильно все вищезазначене.
62. Угоди про міжнародні розрахунки, згідно з якими уряди беруть зобов'язання дозволяти перекази конвертованої чи обмежено конвертованої валюти в межах здійснення платежів між відповідними країнами:
а) платіжні;
б) клірингові;
в) платіжно-клірингові;
г) касово-розрахункові.
63. Пропозиція щодо укладення договору, адресована одній чи кільком особам:
а) оферта;
б) акцепт;
в) акцент;
г) франшиза.
64. Зберігання і використання золотовалютного резерву України та інших державних коштовностей, які забезпечують платоспроможність України здійснює:
а)Кабінет Міністрів України;
б) Рахункова палата України;
в) Національний банк України;
г) Міністерство економіки.
65. Будь-який вид майна, яке можуть передавати юридичні та фізичні особи для відповідного його вкладення однією державою в економіку іншої:
а) давальницька сировина;
б) інвестиції;
в) гуманітарна допомога;
г) позика.
66. Документ, який містить умови перевезення вантажу і є доказом наявності відповідного договору і прийняття вантажу до перевезення:
а) коносамент;
б) накладна;
в) доручення;
г) акт приймання-передачі.
67. Створюється державами-учасницями з метою проведення спільної політики в галузі зовнішньоекономічних відносин і митного законодавства та усунення перешкод на шляху товарообміну між відповідними країнами-учасницями.
а) вільна зона;
б) митний союз;
в) зона вільної торгівлі;
г) спеціальна зона.
68 Організаційно-правова форма міжнародного митного співробітництва, що створюється на основі угоди двох і більше держав, за якою усуваються всі перепони в торговельних зв'язках між ними:
а) вільна зона;
б) митний союз;
в) зона вільної торгівлі;
г) спеціальна зона.
69. Порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов’язане з установленням і справлянням митних податків та зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил:
а) митна справа;
б) митне регулювання;
в) митне право;
г) митне оформлення.
70. Анклав у національній митній території, яка зазвичай розташовується поблизу від міжнародного морського порту або аеропорту:
а) вільна зона;
б) митний союз;
в) зона вільної торгівлі;
г) спеціальна зона.
71. Відносини, пов'язані із створенням довготривалої спільності інтересів між незв'язаними між собою підприємствами різних країн:
а) промислове співробітництво;
б) виробнича кооперація;
в) інтеграція;
г) обмін досвідом.