Глава 6. Транснаціональні корпорації і міжнародно-правове регулювання їх діяльності

Основні поняття: транснаціональна корпорація, дочірнє підприємство, філія, спільне підприємство, багатонаціональне підприємство, орган управління, іноземні інвестиції, монополізм.

1. Поняття та значення транснаціональної корпорації

У процесі становлення транснаціональних корпорацій виділяють декілька етапів:

На першому етапі транснаціоналізації діяльності великих промислових компаній відбувався процес інвестування передусім у сировинні галузі іноземних економік.

Другий етап еволюції транснаціональних корпорацій пов'язаний із посиленням ролі зарубіжних виробничих підрозділів транснаціональних корпорацій та інтеграції зарубіжних виробничих і збутових операцій. Виробничі зарубіжні відділення спеціалізувалися передусім на виробництві продукції, яка на попередніх стадіях виробничого циклу ви роблялася материнськими фірмами.

На сучасному, третьому етапі, стратегія транснаціональних корпорацій характеризувався прагненням до утворення мереж внутрішньофірмових зв'язків регіонального, а нерідко й глобального масштабу, а в рамках внутрішньофірмових зв'язків інтегруються наукові дослідження та розробки, матеріальне забезпечення, виробництво, розподіл і збут.

Таким чином, у процесі еволюційного розвитку транснаціональних корпорацій зазнали істотних змін. За критерієм міжнародної економічної активності в їх розвитку виділяють чотири покоління.

Діяльність транснаціональних корпорацій першого покоління значною мірою була пов’язана з розробкою сировинних ресурсів колишніх колоній, що дає підставу визначити їх як «колоніально-сировинні» За своєю організаційно-економічною формою і механізмами функціонування це були картелі, синдикати і перші трести. Транснаціональні корпорації другого по­коління - транснаціональні корпорації типу "трест". їхня специфіка - міцний зв'язок з виробництвом військово-технічної продукції. По­чавши свою діяльність у період між двома світовими війна­ми, деякі з цих транснаціональних корпорацій зберегли свої позиції у світовій еконо­міці й після Другої світової війни.

У 60-ті роки дедалі помітнішу роль почали відігравати транснаціональні корпорації третього покоління, які широко використали досяг­нення науково-технічної революції. Вони виступали в орга­нізаційно-економічній формі концернів і конгломератів.

На початку 80-х років поступово з'явилися і утверди­лися глобальні ТНК четвертого покоління. їх визначальни­ми рисами є планетарне бачення ринків і функціонування в умовах глобальної конкуренції.

Перше уявлення про транснаціональну корпорацію як категорію можна одержати через з'ясування значення слів «корпорація» і «транснаціональна»:

Корпорація — пізньо-латинське слово, яке означає певні об'єднання, спілки, що створюються для досягнення певних цілей.

Транснаціональна – корпорація, що виходить за межі однієї держави, що пов'язана з міжнарод­ною або регіональною діяльністю.

Є декілька визначень ТНК:

ТНК – це міжнародні фірми, що мають свої господарські підрозділи в двох і більше країнах і керівництво цими підрозділами здійснюється з одного або декількох центрів.

ТНК – це мережа підприємств, які виходять з одної країни та мають складові частини та філії в різних країнах

ТНК – це корпорації, які використовують об’єктивні тенденції МПП та посилюють процеси інтернаціоналізації світу, а їх виробнича та торгово-реалізаційна діяльність винесена за межі держави.

Відмінність ТНК від звичайних корпорацій полягає у тому, що ТНК переносять за кордон не товар, а процес вкладення капіталу.

Головними економічними критеріями, за якими визначають належність компаній до ТНК є: число іноземних держав; відсоток грошової маси, що виплачується за кордоном; відсоток іноземних капіталовкладень; відсоток прибутку, який корпорація отримує за кордоном; число зайнятих за кордоном; загальний рівень продажу за кордоном.

О знаки ТНК

Її підприємства і філії знаходяться в двох і більше країнах

Фірма реалізовує продукцію, що випускається більше, ніж в одній країні.

Власники є резидентами в різних країнах

Основні риси ТНК:

ТНК – активний учасник розвитку світового господарства і в процесі міжнародного поділу праці.

Для неї характерно відносно незалежнісь руху капіталу від процесів, які виникають в національних межах.

Вона реактивно регулює світові господарські відносини, здійснюючи операції з метою вилучення високого прибутку

Стратегія глобальних операцій дає змогу ТНК успішно здійснювати стратегію довгострокової максимізації прибутків, яка передбачає відмову від короткострокових вигод задля зміцнення ринкових позицій у майбутньому і забез­печення стабільного прибутку на тривалу перспективу.

• Переваги корпорацій, що пов’язані з транснаціоналізацією, є водночас причинами активного розвитку транснаціональних корпорацій:

• Можливості підвищення фективності та конкурентоспроможності.

• Недосконалість ринкового механізму в реалізації власності на технології, виробничий досвід та інші "невідчутні" активи, насамперед управлінський і маркетинговий досвід.

• Додаткові можливості підвищення ефективності та коннкурснтоспроможності через доступ до ресурсів інозем­них держав.

• Близькість до споживачів продукції іноземної філії фірми і можливість отримання інформації про перспективи ринків і конкурентний потенціал фірм приймаючої країни.

• Можливість використання у власних інтересам особливостей державної, зокрема податкової, політики в різних країнах, різниці в курсах валют .

• Здатність продовжувати життєвий цикл своїх тех­нологій і продукції.

• За допомогою прямих іноземних інвестицій фірма дістає можливість уникати бар'єрів при входженні на ринок певної країни через експорт товарів та/або послуг.

У сучасному світі ТНК мають велике значення, тому що саме вони:

Впливають на основні показники торгівлі, руху капіталу

Визначають параметри науково-технічного прогресу

Впливають на основні показники міжнародної економічної діяльності