Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навчально-методичний посібник МЕП.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
16.08.2019
Размер:
2.07 Mб
Скачать

3. Міжнародно-правове регулювання річкових перевезень

Міжнародні річки – це річки, які перетинають чи розділяють території держав або протікають територією двох або більше держав та використання яких є предметом міжнародно-правових взаємовідносин відповідних держав

Віднесення річки до категорії міжнародних базується на наступних критеріях: міжнародне значення річки та міжнародний режим, який формують права і обов’язки держав її басейну.

Міжнародними річками є: Дунай, Рейн, Амазонка, Нігер, Конго. Серед міжнародних річок є й така категорія, як прикордонна річка, яка служить кордоном між державами.

Міжнародно-правове регулювання річкових перевезень:

1921 р.

укладе­но Конвенцію про свободу транзиту.

1960 р.

укладе­но Конвенцію про уніфікацію деяких принципів, що стосуються відповідальності при зіткненні річкових суден.

Дана Конвенція:

  • визначає порядок відшкодування збитків, заподіяних зіткненням суден внутрішнього плавання у водах однієї з договірних сторін або шкоди суднам, особам чи речам, що перебували на них;

  • визначає порядок відшкодування будь-яких збитків, спричинених виконанням або невиконанням маневру чи недотриманням судном правил внутрішнього плавання у водах однієї з договірних сторін, або іншим суднам внутрішнього плавання, особам чи предметам, що перебували на борту цих суден, навіть, якщо зіткнення відбулося.

1965 р.

укладе­но Конвенцію про реєстрацію суден внутрішнього плавання.

Дана Конвенція:

  • визначає умови реєстрації суден внутрішнього плавання, переведення судна з реєстру однієї договірної сторони до реєстру іншої договірної сторони і вилучення запису судна, внесеного до реєстру.

1966 р.

укладе­но Конвенцію про обмірювання суден внутрішнього плавання.

Дана Конвенція:

  • передбачає засоби обмірювання суден внутрішнього плавання, а також зразки свідоцтв, що повинні видаватися бюро з обмірювання суден, призначені для території кожної договірної сторони.

2001 р.

укладе­но Будапештську Конвенцію про договір перевезення вантажів внутрішніми водними шляхами

Дана Конвенція:

  • застосовується до будь-якого договору перевезення, згідно з яким порт завантаження або місце прийому вантажу та порт розвантаження чи порт, де здається вантаж, розташовані у двох різних державах, з яких хоча б одна є учасницею Конвенції;

  • поширюється на договір, якщо предметом його є перевезення вантажу без перевалки як внутрішніми водними шляхами, так і шляхами, на які поширюється режим морських перевезень;

  • передбачає умови звільнення перевізника від відповідальності, а також визначає межі його відповідальності;

  • передбачає кілька видів транспортних документів — коносамент та накладну, але не виключає і будь-який інший документ, що використовується в комерційній практиці й підтверджує договір перевезення вантажу, прийняття чи завантаження вантажу на судно перевізником.

Отже, міжнародно-правове регулювання річкових перевезень наразі є недостатньо розвиненим. Фактично єдиною універсальною конвенцією в сфері транспорту внутрішніх водойм слід вважати Конвенцію про уніфікацію деяких принципів, що стосуються відповідальності при зіткненні річкових суден. Інші конвенції або не набули чинності (Конвенція про обмеження відповідальності власників суден внутрішнього плавання, Конвенція про договір міжнародного перевезення пасажирів і багажу внутрішніми водними шляхами)або знаходяться на етапі доопрацювання (Конвенція про міжнародні перевезення річковими суднами).