Глава 4. Держави як суб’єкти міжнародного економічного права

Основні поняття: правовий статус, суб’єкт, держава, імунітет держави, види імунітетів держав, доктрини імунітету держави, обмежений імунітет, функціональний імунітет, судовий імунітет, майновий імунітет, податковий імунітет.

1. Правовий статус держави як суб'єкту міжнародного економічного права

Суб’єк­т права – це фізична або юридична особа, яка відповідно до закону наділена здатністю мати суб’єктивні права та юридичні обов’язки, що дає їй мож­ливість брати участь у відповідних правовідносинах.

Підходи щодо складу суб'єктів міжнародного економічного права

Вітчизняна доктрина	до суб’єктів міжнародного економічного права належать держави та міжнародні економічні організації.
Зарубіжна доктрина	суб’єктами міжнародного економічного права є не лише юридичні, а й фізичні особи (В. Фікентшер)
	суб’єктами міжнародного економічного права є держави, міжнародні економічні організації і транснаціональні корпорації (М. Беланже)

Суб'єктами міжнародного економічного права є учасники міжнародних економічних відносин. Головним суб’єктом міжнародного економічного права є держава.

Держава — це:

• політична форма організації суспільства, яка виражає обумовлену економічним ладом політичну владу пануючого класу або всього народу.

• первинний і основний суб'єкт міжнародного економічного права, композиція з трьох елементів: певної території, населення, що мешкає на цій території і політичної організації (влади).

Кожна держава на основі свого суверенітету має право бути суб’єктом міжнародно-правових відносин і, зокрема, міжнародних економічних відносин.

Загальні ознаки держави:	Ознаки держави, зазначені в Міжамериканській конвенції про права та обов’язки держав від 26 грудня 1933 р.
1) публіч­на влада; 2) державний суверенітет; 3) територіальний поділ населення; 4) державний апарат; 5) податкова система; 6) право.	1) постійне населення; 2) певна територія; 3) уряд; 4) здатність вступати у відносини з іншими державами

Правосуб’єктність держави, має два прояви:

• міжнародну правоздатність;

• міжнародну дієздатність.

Держави мають універсальну юридичну правоздатність:

• розробляють норми міжнародного економічного права;

• встановлюють відповідальність за їхнє порушення;

• визначають міжнародний правопорядок і функціонування міжнародних організацій тощо.

Міжнарод­на правоздатність держави — це здатність держави мати права й обов’язки з міжнародного права, тобто здатність бути суб’єктом міжнародних правовідносин.

Практика міжнародного співробітництва за участі держав виробила ряд організаційних форм, а саме:

• міжнародне економічне співробітництво держави з державою;

• співробітництво держави з міжнародними організаціями, зокрема економічними, на правах повноправного членства;

• співробітництво держави з міжнародними економічними організаціями на правах асоційованого членства;

• співробітництво держави з відповідною групою держав;

• співробітництво держави в рамках міжнародної організації з іншими державами, які є її членами;

• співробітництво держави через певну міжнародну організацію з іншими державами, які не є її членами.