2. Класифікація транснаціональних корпорацій Класифікувати транснаціональні корпорації можна за багатьма критеріями

інтернаціональні корпорації

Види тнк за структурними ознаками

багатонаціональні корпорації

глобальні кор­порації

Інтернаціональна це національна доміну­юча компанія із закордонними

корпорація — активами. Правовий режим цього типу ТНК передбачає господарську діяльність, що здійснюється в різних країнах створеними там філіями, структурними підрозділами (представництвами) і дочірні­ми компаніями. Вони становлять великий виробничо-збу­товий комплекс, де право власності на акціонерний капітал мають виключно представники країни-засновника.

Багатонаціональна це міжнародна корпорація, що об'єднує національні

(мультинаціональна) ком­панії кількох держав на виробничих і науково-

корпорація — технічних засадах. Багатонаціональна корпорація припускає великий ступінь незалежності під час проведення операцій у кожній із країн. З позиції міжнародного права помітними ознаками цього типу ТНК є орієнтація, у першу чергу, на закордонні ринки, наявність багатонаціонального акціонерного капі­талу, створення багатонаціонального керівного центру, комплектування адміністрації закордонних філій кадрами, що знайомі з місцевими умовами.

Глобальна це корпорація, що інтегрує гос­подарську діяльність,

корпорація — здійснювану в різних країнах. Така компанія проектує виріб чи схему надання послуг стосовно визначеного сегментУ світового ринку або виготовляє в різних країнах складові частини одного виробу. Найбільше до глобалізації тяжіють хімічна, електротехнічна, електронна, нафтова, автомобільна, інформаційна, банківська та деякі інші галузі промисло­вості та види діяльності. Глобальні корпорації є найновітнішим типом ТНК.

Види тнк залежно від організаційно-правової форми

Холдингові – засновані на акціонерній формі контролю

Не холдингові – об’єднання відбувається на підставі спеціальних угод

3. Нормативна система регулювання транснаціональних корпорацій

	М іжнародно правове регулювання ТНК здійснюється на таких рівнях:

Універсальному

Регіональному

До документів Регіонального рівня можна віднести Декларацію про міжнародні інвестиції і багатонаціональні підприємства.

Керівні принципи для багатонаціональних підприємств: дотримання міжнародного права; підпорядкованість праву країни перебування; урахування політики цієї країни в галузі розвитку та права; співро­бітництво з країною перебування з недопущенням практики підкупу та субсидій; обов'язкове невтручання у внутрішні справи.

1969 р.	укладе­но Андський пакт Болівією, Колумбією, Перу, Чилі (до 1976 р.) і Еква­дором.
Основними цілями групи цих країн є:	використання інтег­рації для прискорення економічного розвитку країн-учасниць; сприяння поступовому перетворенню іноземних компаній в національні і змішані; врівноваження впливу Аргентини, Мексики і Бразилії в цій Асоціації.

Це акціонерні підприємства, місце перебування та центр управління якими знаходяться в регіоні країн-учасниць. Контро­люються вони ззовні.

Це такі підприємства, центр управління якими знаходиться за межами регіону країн Андського пакту, а їхня діяльність здійснюється в межах цього регіону через дочірні підприємства, відділення чи якісь інші їх структурні ланки.

1970 р.

прийнятий Кодекс іноземних інвестицій, який містить уніфіковані правила щодо здійснення діяльності іноземних інвесторів, зокрема і ТНК.

1948 р. (Баварія)

Щодо універсального рівня, то можна сказати, що певне значення надавалося Хартії міжнародної торговельної організації. Вона, як багато­стороння угода, була спрямована на:

У 1974 р. була створена Хартія економічних прав та обов'язків, що закріпила положення спрямовані на обмеження діяльності ТНК.

У 1974 р. були створені: Міжурядові комісії з ТНК та Центр по ТНК, що приступили до розроблення проекту кодексу ТНК.

Цей проект складався з шести частин:

Проект кодексу поведінки ТНК складається з таких частин:
1	Преамбула і цілі;
2	Визначення і сфера застосування;
3	Діяльність ТНК: загальні і політичні положення; економічні, фінансові і соціальні положення; надання гласності інформації;
4	Режим ТНК;
5	Міжурядове співробітництво;
6	Здійснення кодексу поведінки.

У проекті Кодексу сформульовані принципи діяльності ТНК, які мають прогресивний характер. До них, зокрема, належать такі:

• дотримання положень, що стосуються передання технологій та охорони навколишнього середовища; Повага суверенітету країн, в яких вони здійснюють свою дія­льність;

• підпорядкування законам цих країн;

• урахування економічних цілей і завдань політики, що про­водиться в цих країнах;

• повага до соціально-культурних цілей, цінностей і традицій країн, в яких вони здійснюють свою діяльність;

• невтручання у внутрішні справи;

• відмова вести діяльність політичного характеру;

• утримання від практики корупції;

• дотримання законів і постанов, що стосуються обмеженої ділової практики, утримання від її застосування;

За дотриманням норм Кодексу повинна здійснювати нагляд спеціальна комісія ООН, а також Центр ООН з ТНК.

Отже, міжнародно-правове регулювання діяльності ТНК на регіональному рівні відіграє певну роль, але воно ще не спромо­жне захистити країни, особливо ті, які стали на шлях самостійно­го розвитку. Тому саме ці країни і висунули вимоги про встанов­лення нового міжнародного економічного порядку, в межах яко­го здійснювалося б правове регулювання діяльності ТНК, тобто міжнародно-правове регулювання дія­льності ТНК універсального характеру.