2. Відпустки без збереження заробітної пла­ти, що надаються працівникам за поданням державних чи громад­ських органів і організацій.

ЗУHYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2005_06_02/Z960504.html" HYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2005_06_02/Z960504.html"«HYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2005_06_02/Z960504.html"Про відпустки» передбачено надання двох видів відпусток без збереження заробітної плати: відпусток, що надаються працівникам на підставі суб'єктивного права, тобто в обов'язковому порядку, і відпусток, що надаються за погодженням сторін трудових відносин – роботодавця і працівника.

відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку:

• матері або батьку, який виховує дітей без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, – тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

• чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, – тривалістю до 14 календарних днів;

• ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», – тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

• особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, – тривалістю до 21 календарного дня щорічно;

• пенсіонерам за віком та інвалідам III групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно;

• інвалідам I та II груп – тривалістю до 60 календарних днів щорічно;

• особам, які одружуються, – тривалістю до 10 календарних днів тощо

Законодавством не передбачено, що відпустку без збереження заробітної плати працівник має використати всю і відразу. Тому, скажімо, мати, яка має двох дітей віком до 15 років, може написати заяву про приєднання до щорічної основної відпустки семи днів відпустки без збереження заробітної плати, а ще не більше семи днів взяти в інший час (зазначене, звичайно, не стосується випадків, коли відпустка надається на підставі медичного висновку, для складання вступних іспитів тощо).

На практиці досить часто виникають питання щодо можливості відправлення працівника з ініціативи роботодавця у відпустку без збереження заробітної плати у зв'язку із призупиненням роботи на підприємстві, що пов'язано з відсутністю обсягів робіт, замовлень і т. ін., тобто у зв'язку з простоєм.

2. Система тп як галузі права. Предмет і система науки трудового права

Система ТП — це об’єктивний розподіл у певній логічно витриманій послідовності нормативного матеріалу за окремими структурними складовими: частинами, правовими інститутами та іншими об'єднаннями норм. ТП розподіляється на 2 частини: Загальну і Особливу (іноді – спец частина або— труд процес право).

Загальна частина ТП об'єднує в собі правові норми, які мають фундаментальне та універсальне значення, для регулювання відносин, що складають його предмет:

—норми, які визначають завдання ТП;

—норми, які визначають коло відносин, що їх регулює ТП;

—норми, які визначають зміст трудової правосуб'єктності;

—норми, які визначають основні принципи ТП;

—норми, які визначають форми організації роботодавцем праці працівників та управління спільним процесом праці;

—норми, які визначають форми участі працівників в організації праці та управлінні виробництвом;

— правовий інститут колективно-договірного регулювання трудових відносин.

Особливу частину ТП становлять правові інститути або групи норм, які регулюють певні складові труд відносин або інші відносини, які належать до предмету ТП: трудовий договір; працевлаштування; робочий час і час відпочинку; нормування і оплата праці; дисципліна праці і дисциплінарна відповідальність працівників; матеріальна відповідальність сторін трудових відносин; охорона праці; праця жінок, молоді та осіб із зниженою працездатністю; трудові спори;

Предмет науки ТП набагато ширше предмета даної галузі. Крім норм:

• Процес реалізації норм ТП, ефективність їх дії.

• Міжнародний і історичний досвід регулювання відносин у сфері праці.

• Основні тенденції розвитку правового регулювання трудових відносин.

• Джерела і субєкти ТП з різних точок зору.

• Предмет і метод ТП.

• Проведення систематизації труд законодавства.

• Роль загальних і спеціальних норм з регулювання трудових відносин.

Система науки трудового права будується на принципах систематизації галузевих норм. Тобто і досліджувані наукою відносини, проблеми їх регламентації можуть бути віднесені до Загальної або Особливої ​​частини. В науці можуть бути розроблені і нові критерії систематизації галузевих норм і вивчаються галузевою наукою проблем.Наука покликана прогнозувати основні напрями розвитку норм трудового права, в тому числі і шляхом їх приведення у певну систему.