81. Поняття нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю як гарантія охорони трудових прав працюючих.

Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу. Центральні ОДВВ здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об'єднання. Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших НПА про охорону праці здійснюють: Держ. комітет України по нагляду за охороною праці; Держ. комітет України з ядерної та радіаційної безпеки; органи держ. пожежного нагляду Управління пожежної охорони МВСУкраїни; органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

Місцеві держ. адміністрації і Ради нар. депутатів у межах відповідної території: забезпечують реалізацію держ. політики в галузі охорони праці; формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення; здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про охорону праці.

Особи, винні в порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

82. Відпустки без збереження заробітної плати.

Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку:

1) матері або батьку, який виховує дітей без матері, що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда,

2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці,

3) матері або іншим особам, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку;

4) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;

5) особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною,

6) пенсіонерам за віком та інвалідам;

8) особам, які одружуються,

9) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер, інших рідних;

10) працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду - не більше 30 календарних днів;

11) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування - тривалістю, визначеною у медичному висновку;

12) працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади;

13) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки;

14) сумісникам - на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;

15) ветеранам праці;

16) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію;

17) працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості.

За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини.Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання надається за їх бажанням один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати.

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

83. Поняття гарантійних виплат.

Гарантійні виплати - це суми, що зберігають працівнику заробітну плату (повністю або частково) за час, коли він з поважних причин, передбачених законом, звільняється від виконання трудових обов'язків і за ним зберігається місце роботи. Гарантійні доплати - це суми, які виплачуються понад заробітну плату працівникові при скороченні робочого часу або переведенні на іншу роботу у встановлених законом випадках. Ці виплати не є заробітною платою, але тісно з нею пов'язані: 1) здійснюються з фонду оплати праці; 2) розмір їх, як правило, порівнюється з тими самими показниками, що і заробітна плата. До основних гарантійних виплат належать: 1) виплати працівникам за час виконання державних або громадських обов'язків; 2) виплати при переїзді на роботу в іншу місцевість; 3) виплати при службових відрядженнях. 4) виплати за час підвищення кваліфікації з відривом від виробництва. 5) виплати за час перебування в медичному закладі на обстеженні; 6) виплати донорам; 7) виплати працівникам - авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 8) виплати за участь в колективних переговорах і підготовці проекту колективного договору або угоди; 9) виплати незалежним посередникам, членам примирних комісій і трудових арбітражів під час роботи в примирних органах, тобто за участь у вирішенні колективного трудового спору. Гарантійні доплати виплачуються працівникові у разі зниження заробітку.

До основних видів гарантійних доплат належать: 1) доплати неповнолітнім працівникам; 2) доплати при переведенні працівника на іншу роботу і переміщенні та в інших випадках.

Компенсаційні виплати - це суми, які виплачуються працівникам понад оплати за працю для компенсації витрат, пов'язаних з виконанням ними своїх трудових обов'язків, а також витрат у зв'язку з переїздом при прийнятті на роботу в іншу місцевість. До основних видів компенсаційних виплат потрібно віднести: 1) виплати при переїзді на роботу в іншу місцевість; 2) витрати на відрядження при направленні в службове відрядження; 3) компенсацію за зношування інструментів, що належать працівникам; 4) виплати при призові на військову службу, або проходженні військових зборів; 5) при направленні для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва; 6) компенсацію витрат за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок; 7) компенсацію окремим категоріям працівників бюджетних установ і організацій витрат на проїзд у пасажирському транспорті у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків).